- •Культура фахового мовлення. Державотворча роль мови.
- •2. Функції мови. Стилі і типи мовлення.
- •3. Літературна мова. Мовна норма. Види норм
- •4. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.
- •5. Науковий та офіційно-діловий стилі: сфери виживання, призначення, мовні засоби.
- •6. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •7. Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання.
- •8. Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада та переговори.
- •9. Основні правила ділового спілкування. Мовленєвий етикет.
- •10. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.
- •11. Лексика за сферою вживання. Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної.
- •12. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми.
- •13. Багатозначні слова і контексти. Синонімічний вибір слова.
- •14. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.
- •15. Орфографічні норми сучасної української літературної мови. Правопис складних іменників та прикметників.
- •16.Правопис відмінкових закінчень іменників іі відміни у родовому відмінку. Правопис прислівників.
- •Слід пам'ятати, що одс(Офіційно-діловий стиль) вимагає:
- •18. Особливості використання прикметників та займенників у професійному спілкуванні.
- •20. Дієслівні форми у професійному діловому мовленні.
- •21. Прийменники у професійному мовленні. Прийменник «по»
- •22. Синтаксичні структури у професійному мовленні.
- •23. Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні. Просте і складне речення.
- •24. Поняття про документ. Загальні вимоги до складання документа.
- •1 Докуме
- •25. Види документів та їх класифікація.
- •26. Правила оформлення сторінки. Вимоги до тексту документа.
- •28. Ділове листування. Види службових листів. Етикет ділового листування.
- •29. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів.
- •Мова і думка. Основні закони риторики.
9. Основні правила ділового спілкування. Мовленєвий етикет.
Мовний етикет - це сукупність правил мовної поведінки, які репрезентуються в мікросистемі національно специфічних стійких формул і виразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. Найбільш важливим є те, що неухильне, ретельне додержання правил мовного етикету членами колективу навчального закладу, підприємства, офісу, інституції підтримує позитивний імідж, престиж усієї установи.
Мовний етикет як соціально-лінгвістичне явище виконує такі функції:
^ контакто-підтримувальну - встановлення, збереження чи закріплення стосунків адресата й адресанта;
^ ввічливості (конотативну) - прояв чемного поводження членів колективу один з одним;
^ регулювальну (регулятивну) - регулює взаємини між людьми у різних спілкувальних ситуаціях;
^ впливу (імперативну, волюнтативну) - передбачає реакцію співбесідника - вербальну, невербальну чи діяльнісну;
^ звертальну (апелятивну) - привернення уваги, здійснення впливу на співбесідника;
/ емоційно-експресивну (емотивну), яка є факультативною.
Діловий етикет — це результат довгого відбору правил поведінки, що сприяють успіху в ділових стосунках.
У спілкуванні ділових людей велике значення мають манери, словниковий запас, стиль мовлення. У діловій розмові найважливішим є уміння дати відповідь на будь-яке запитання.
Правила ділової розмови
1. Під час розмови намагайся бути ввічливим.
2. Поважай співрозмовника, будь уважним, доброзичливим.
3. Уважно слухай того, з ким говориш, не перебивай його без вибачення.
4. Спілкуючись з іншими намагайся не виявляти свого поганого настрою.
5. Не розмовляй без потреби голосно, не вживай грубих слів.
6. Під час розмови не викрикуй, не розмахуй руками.
10. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.
Службова телефонна розмова складається з таких компонентів:
момент установлення зв'язку;
виклад суті справи;
завершальні слова, фрази — знак про закінчення розмови.
До ділової телефонної розмови слід завчасно готуватися. А саме:
укласти чіткий план спілкування (порядок питань, які б ви хотіли поставити адресатові);
мати поряд допоміжний матеріал (довідкові, цифрові дані, списки та ін., усе, що може нагально знадобитися як додаткова інформація);
мати напохваті чим і на чому зафіксувати потрібну інформацію.
11. Лексика за сферою вживання. Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної.
До складу загальновживаної лексики належать слова, використовувані всіма носіями літературної мови. Ця лексика завжди поповнюється новими словами.
На відміну від загальновживаної спеціальній лексиці властиві обмежувальні ознаки, зумовлювані функціонуванням відповідних слів: 1) у різних сферах професійної діяльності людей; 2) на територіях поширення української мови, які становлять окремі діалектні ареали; 3) у мовленні груп людей, які формуються за різними ознаками соціального плану.
До діалектної лексики належать слова, вживання яких властиве територіальним діалектам української мови. Наприклад: дерга – груба, без оздоблення запаска; жур – кисла страва з вівсяного борошна, когут – півень. До термінологічної лексики належать слова і словосполучення, використовувані для точного визначення понять, які становлять специфіку найрізноманітніших галузей науки і техніки. До власне професійної лексики належать слова, вживані групами осіб на позначення предметів і понять, які безпосередньо пов’язані з їх професійною діяльністю або родом занять.