
- •Культура фахового мовлення. Державотворча роль мови.
- •2. Функції мови. Стилі і типи мовлення.
- •3. Літературна мова. Мовна норма. Види норм
- •4. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.
- •5. Науковий та офіційно-діловий стилі: сфери виживання, призначення, мовні засоби.
- •6. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •7. Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання.
- •8. Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада та переговори.
- •9. Основні правила ділового спілкування. Мовленєвий етикет.
- •10. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.
- •11. Лексика за сферою вживання. Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної.
- •12. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми.
- •13. Багатозначні слова і контексти. Синонімічний вибір слова.
- •14. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.
- •15. Орфографічні норми сучасної української літературної мови. Правопис складних іменників та прикметників.
- •16.Правопис відмінкових закінчень іменників іі відміни у родовому відмінку. Правопис прислівників.
- •Слід пам'ятати, що одс(Офіційно-діловий стиль) вимагає:
- •18. Особливості використання прикметників та займенників у професійному спілкуванні.
- •20. Дієслівні форми у професійному діловому мовленні.
- •21. Прийменники у професійному мовленні. Прийменник «по»
- •22. Синтаксичні структури у професійному мовленні.
- •23. Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні. Просте і складне речення.
- •24. Поняття про документ. Загальні вимоги до складання документа.
- •1 Докуме
- •25. Види документів та їх класифікація.
- •26. Правила оформлення сторінки. Вимоги до тексту документа.
- •28. Ділове листування. Види службових листів. Етикет ділового листування.
- •29. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів.
- •Мова і думка. Основні закони риторики.
28. Ділове листування. Види службових листів. Етикет ділового листування.
Перше, що відрізняє ділове листування від інших стилів листування - це офіційно-діловий стиль.
Другою особливістю ділового листування є широке вживання мовних формул - стійких (шаблонних) оборотів, використовуваних в незмінному вигляді.
До особливостей ділового листа відносять також і застосування скорочень. Розрізняють два основні види скорочення слів:
Лексичні (абревіатури) - складноскорочені слова, утворені шляхом видалення частини складових їх букв з частин слів: СНД, ТОВ, МНС, АЕС, ГОСТ, ГУМ, головбух, зав., заст., спецназ.
Графічні - вживані на листі скорочені позначення слів: гр-н, тчк, ж-д, кв. м і ін.
У тексті одного листа можна виражати прохання або інші питання, якщо вони на виконання буд Службові листи (офіційна кореспонденція).
Є два види:
а) офіційне листування міждержавних установ чи іноземних представництв у дипломатичній практиці;
б) ділове (комерційне) листування, яке має напівофіційний характер, для ділових контактів між фірмами, установами, закладами тощо. уть передані одній особі.
Етикет ділового листув
Фахівці з проблем культури ділового мовлення пропонують
-. Починати листа необхідно із звертання, яке є загальноприйнятою формою ввічливості. Проблема вибору звертання є доволі делікатною.
- У листуванні прийнято зазначати звання адресата чи вказувати його професію:
Дуже важливо ретельно обміркувати початкову фразу листа, від якої може багато залежати, адже саме вона має переконати адресата у правомірності написання листа.
У листах-нагадуваннях потрібно ввічливо, тактовно і ненав'язливо вказати нате, що, наприклад, термін оплати рахунка чи виконання замовлення минув. Такі листи варто розпочати так Вважаємо за свій обоє 'язок нагадати Вам про ... Нам дуже незручно, що змушені нагадати Вам про
Вибір завершальних речень є також вельми важливим і залежить насамперед від змісту листа. Так, можна повторити подяку, висловлену на початку, чи просто подякувати за допомогу, приділену увагу, оскільки слово "дякую" - найуживаніше слово кожного вихованого і порядного комерсанта, підприємця, банкіра, кожної ділової людини. Після прощальної формули ввічливості розділовий знак не ставиться, з нового рядка оформлюється реквізит "Підпис".
29. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів.
Розпорядчі документи
Накази
Наказ — розпорядчий документ, що видається керівником установи, організації, підприємства на правах єдиноначальності та в межах його компетенції і стосується організаційних або кадрових питань.
У таких випадках текст наказу складається з параграфів. Реквізити
Назва міністерства, якому підпорядковується організація, підприємство, установа (для державних).
Повна назва організації, установи.
Назва документ*,
Індекс (до номера через дефіс додають літери ВК (відділ кадрів), номер наказу (посередині).
Дата укладання (ліворуч).
Назва населеного пункту, де розташоване підприємство, установа (праворуч).
Заголовок «про...».
Текст:
-констатуюча частина містить такі складові: вступ (зазначається причина видання наказу); доведення (викладаються основні факти); висновок (указується мета видання наказу).
-розпорядча частина починається словом «Наказую» і складається з пунктів, що поділяються на такі складові: дія, термін виконання та відповідальність за виконання. Кожний пункт наказу нумерується арабськими цифрами.
Наприкінці кожного пункту зазначається підстава для його укладання (службова записка, рапорт, заява тощо).
Посада першого керівника установи (ліворуч), його підпис, ініціали та прізвище (праворуч).
Візи (якщо є) «Проект наказу внесено...», «Проект наказу погоджено...»
Організаційні документи
Посадова інструкція — правовий акт, що видається установою, закладом з метою регламентації організаційно-правового стану працівника, його обов'язків, прав, відповідальності та забезпечення оптимальних умов для його ефективної праці.
Посадові інструкції розробляються на кожну посаду, яка передбачена штатним розкладом.
Текст посадової інструкції містить такі розділи:
Загальне положення.
Посадові обов'язки.
Права.
Відповідальність.
Взаємини.
Інструкція — правовий акт, що містить правила, які регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони