1.Поняття та класифікація фінансів.Відмінність між публічними та приватними фінансами.

Поняття «фінанси» розглядають у двох аспектах з точки зору форми і змісту: у економічному та матеріальному. Сучасна наука визначає фінанси як систему економічних відносин, які виникають у процесі акумуляції, розподілу та використання фондів коштів, необхідних для виконання державою, органами МС своїх завдань та функцій, забезпечення розширеного відтворення та соціальних потреб. За матеріальним змістом фінанси є фондами коштів різних суб ‘єктів (держави, органів МС, підприємств, установ, організацій), а їх сукупність — фінансовими ресурсами. Категорією «фінанси» у широкому значенні охоплюються такі групи, як фінанси фізичних осіб, фінанси юридичних осіб і держави, а у вузькому значенні — лише державні фінанси. фінанси - це сукупність саме тієї частини грошових відносин, які пов’язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих і децентралізованих фондів Види фінансів:

-Приватні- це фінансові ресурси розпорядниками яких є певна фіз.. чи юр. особа приватного характеру і які спрямовані на задоволення потреб цієї ж особи.

-Міжнародні-це сукупність фінансових ресурсів розпорядниками яких є певні міжнародні о-ції за рахунок яких задовольняються потреби певної групи держав

-Публічні-фінансові ресурси, що спрямовані на задоволення потреб всього суспільства або окремої його частини.Їхнім розподільником є д-ва в особі ОДВ та ОМС.

Публічні фінанси поділяються на централізовані та децентралізовані. Централізовані фінанси - це сукупність грошових відносин, пов’язаних з формуванням, розподілом та використанням централізованих фондів коштів. Децентралізовані фінанси - це сукупність грошових відносин, пов’язаних з формуванням, розподілом та використанням децентралізованих фондів коштів підприємств, установ, організацій.

Існують 3 ознаки відмінностей між публічними та приватними фінансами:

відмінності в економічній суті тих та інших фінансів; 2) відмінності у методах державного впливу; 3) відмінності у меті виникнення відносин та спрямованості використання матеріальних носіїв публічних та приватних фінансів. 

2.Фінансова діяльність д-ви та омс: поняття, мета та правові основи.

Фінансова діяльність держави - це її діяльність з формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів з метою забезпечення здійснення функцій держави, соціально-економічних завдань, управління, обороноздатності, діяльності державних органів. Зміст фінансової діяльності є, в остаточному підсумку, проявом усіх функцій держави, оскільки реалізація будь-якої державної функції потребує адекватного фінансового забезпечення. Залежно від змісту і характеру функцій фінансова діяльність держави здійснюється: - як реалізація державної влади; - як виконавчо-розпорядницька діяльність, що реалізує державне управління. Особливості фінансової діяльності: 1) вона має міжгалузевий, загальний характер, на відміну від однорідних сфер державної діяльності, оскільки забезпечення фінансовими ресурсами спрямоване на всі галузі і сфери державного управління, контролю; 2) реалізується як державними органами, так і органами МС (іноді через спільну діяльність цих органів); 3) поєднує як безпосереднє управління з використанням імперативних методів (щодо державних підприємств і т. ін.), так і непряме, рекомендаційне (щодо грошових ресурсів недержавних юридичних та фізичних осіб); 4) здійснюється через діяльність як представницьких, так і виконавчих органів влади. Об’єктом фінансової діяльності є відносини, що регулюють рух державних грошових фондів на всіх стадіях їх обігу (формування, розподіл, використання). У вузькому розумінні йдеться про рух грошей, що утворюють державні фонди. Суб’єктний склад відносин, що регулюють фінансову діяльність, досить традиційний і визначений (держава, територіальні громади, юридичні й фізичні особи). Роль держави в цих відносинах є подвійною: з одного боку, вона виступає як господарюючий суб’єкт, що має статус власника коштів і організатора господарської діяльності; з другого - є носієм влади, що реалізується і в галузі фінансової діяльності. Зміст фінансової діяльності виявляється на окремих стадіях її здійснення: 1. На стадії формування централізованих і децентралізованих фондів утворюються бюджетні фонди (Державного бюджету України і місцевих бюджетів), децентралізованих фондів. 2. На стадії розподілу коштів фінансова діяльність здійснюється на трьох рівнях:

а) формування грошових фондів, яке відбувається, наприклад, за надходження коштів у бюджети (податок з доходів фізичних осіб, наприклад, поділяється на три частини, що надходять у місцеві бюджети різних видів); б) власне розподіл - рух коштів, уже закріплених за окремими бюджетами, на фінансування державних завдань і функцій; в) перерозподіл, який здійснюють через механізми непрямих податків, мита, трансферних платежів. 3. На стадії використання державних коштів фінансова діяльність розділяється за різними напрямами (галузями, регіонами тощо). 4. На завершальній стадії — стадії контролю за рухом грошових фондів, який вирізняється подвійністю, на відміну від перших трьох стадій руху грошових фондів, які послідовно випливають одна з одної і закінчення однієї припускає початок наступної: а) з одного боку, контроль є наскрізним і здійснюється на кожній стадії руху коштів; б) з другого - виступає як підсумковий етап у русі грошових ресурсів, що поєднує підсумково-звітні дії.