III етап. Робота над сценарно-режисерським задумом

До цього етапу, у першу чергу, входить визначення основ­них сценічних епізодів, з яких буде складатися цілісний твір-сценарій, опрацювання складових задуму: визначення загаль­ного сюжету твору, пошук сценарно-режисерського ходу, ви­значення головного конфлікту, жанру тощо.

Для визначення сценарних епізодів та інших елементів задуму необхідно зрозуміти епоху, в якій відбувалися події, місце і час дії, визначити атмосферу, яка панувала в суспіль­стві, а також з'ясувати ставлення влади та людей до зображу­ваних подій. Для цього режисер-сценарист має неупереджено проаналізувати наявний документально-художній матеріал, що стосується того періоду, зрозуміти його, знайти відправну (на його думку) точку виникнення проблеми.

У роботі над темою чорнобильської трагедії сценарист завва­жив, що за останній час ті події мало згадували в ЗМІ, та й то подавали тільки загальновідомі факти. І майже жодного слова про тих, кому ми зобов'язані своїм життям. Вирішити проблему людської пам'яті автор задумав так: по-перше, нагадати людям про тих,, хто не шкодуючи свого життя наражався на смерть за­ради спасіння інших; по-друге, розповісти про їхню подальшу долю, по-третє, нагадати, якої шкоди завдала радіація довкіллю.

Таким чином було окреслено, поки що умовно, три великих епізоди: перший — про героїв Чорнобиля та їх подвиг, дру­гий — про подальшу трагічну долю ліквідаторів, і третій — про наслідки аварії.

Після визначення епізодів варто приступати до створення сценарного плану. Саме він повинен допомогти фахівцю ви­значитись із загальною будовою твору. Сценарний план — це кістяк майбутнього твору.

Повернемося до нашого прикладу. Після попередньої ро­боти сценарний план визначили таким:

Пролог — мирне життя людей до аварії, будівництво атом­ної станції, аварія.

1-й епізод — люди, які першими вступили в бій із поже­жею на четвертому блоці;

2-й епізод — подальша трагічна доля героїв;

3-й епізод — наслідки аварії.

Фінал — висновки режисера-сценариста як громадянина про ті події та про ставлення сучасників до тих, хто рятував країну від лиха.

Висновок: попередня поетапна робота зі створення сцена­рію виглядає так:

1) визначення теми;

2) визначення ідейно-тематичного спрямування твору;

3) сценарно-режисерський задум: визначення конкретних питань, над якими необхідно працювати і, виходячи з цього, кількості сценарних епізодів, а також робота над сценарним планом.

IV етап. Пошук та відбір документально-художнього матеріалу

Наступний етап роботи сценариста — добір документаль­но-художнього матеріалу відповідно до сценарних епізодів за планом та з огляду на пропоноване автором вирішення за­гальної проблеми твору. Матеріал повинен відбиратися з усіх видів мистецтва, високохудожній, бажано, малознайомий гля­дачам.

Принципи відбору матеріалу:

1) відповідність відібраного матеріалу сюжету сценарно­го твору;

2) відповідність соціально-структурній специфіці ауди­торії;

3) літературно-художня та документальна цінність;

4) принцип життєвої достовірності;

5) принцип новизни матеріалу;

6) принцип емоційності матеріалу;

7) можливість втілення його в дії.

Працюючи над творчим задумом, необхідно враховувати відмінність клубної драматургії від театральної. Бажано за можливістю діалоги та монологи дійових осіб замінити ху­дожнім матеріалом, якщо є художній номер, що по своїй суті та змісту відповідає закладеним у текст думкам.

Наприклад, у сценарному творі про Чорнобиль у першо­му епізоді дійові особи згадували, як була побудована Чор­нобильська станція, як вона працювала і як сталося лихо, їхньому розлогому діалогу був знайдений видовищний, те­атралізований еквівалент. Режисер-сценарист звернувся до хореографів із проханням зробити сюжетний танок. У резуль­таті їх спільної роботи в танку глядач побачив будівництво Чорнобильської станції, її запуск, роботу реактора, трагічний вибух і як частки радіації розлетілися по місцевості. Так за допомогою пластичних засобів виразності була емоційно, зо­рово, змістовно видовищно вирішена ця сцена.

Висновок: щоб сценарний твір був цікавим, зрозумілим глядачеві, щоб відповідав визначеній проблемі, а також бу­дувався «технологічно» грамотно, слід чітко виконувати ре­комендації з пошуку та відбору документально-художнього матеріалу. Укладаючи діалоги та монологи, продумайте, як їх перевести в площину видовищну, у площину змістовної теа­тралізації.