Горбов А. С.

Пишемо сценарій: поради фахівця / Анатолій Горбов; упоряд. О. Колонькова. — К.: Шк. світ, 2010. — 112 с. — (Бібліотека «Шкільного світу»). ISBN 978-966-451-000-1. ISBN 978-966-451-528-0.

Упорядник: О. Колонькова

Редакційна рада: О. Колонькова — канд. пед. наук, М. Мосієнко — канд. філол. наук, Г. Кузьменко, О. Шатохіна

Рецензенти: М. Красницький — доцент, заслужений діяч мистецтв. М. Волков — кандидат мистецтвознавства академік соціального прогресу і творчості

Книга пропонує поради фахівця-режисера з написання сценаріїв масових заходів для навчальних закладів і клубів. Читач ознайомиться з особливостями драматургії масових заходів, методикою створення сценарію та етапами роботи режисера-сценариста над композиційною побудовою сценарного твору. Для педагогів-організаторів, студентів закладів культури та всіх, хто самостійно опановує професію режисера-сценариста.

ЗМІСТ

Вступ (4) Розділ 1. Робота над задумом масового заходу. Театралізовані форми художньо-масової роботи (6) Сценарна термінологія (10) Драматургія масових театралізованих свят (16) Сценарій як першооснова заходу (21) Документальний і художній матеріал у сценарії (26) Драматургія концерту та його різновиди (30) Сценарний задум (37) Сценарно-режисерський хід (41) Конфлікт у сценарному творі (45) Особливості жанру театралізованих заходів (49) Монтаж як форма мислення режисера-сценариста (52) Композиційна побудова сценарного твору (57) Сценарно-режисерська театралізація (62) Методика створення сценарію клубного театралізованого заходу (74) Розділ 2. Аналізуємо сценарій. Алгоритм розгляду сценаріїв (82) Сценарій «В бой идут одни «старики» (86) Сценарій «Чорнобильська зірка» (94) Сценарій «Голодомор» (103)

ВСТУП

Як в ідеологічному, так і в художньому відношенні в драматур­гії провідна роль належить сценарію. Він пишеться для будь-якого театралізованого заходу. Однак на папері навіть найкращий задум є блідим і безсилим. Сценарій, який не пізнав сцени, не втілений режи­сером на сценічному майданчику, не зіграний виконавцями, не пока­заний глядачеві, залишається суто літературним твором.

Час невпинно йде вперед, відходять старі форми режисерської ро­боти, з'являються нові. А от різні проблеми залишаються. Неможливо на всі життєві випадки, раз і назавжди, створити сценарії для театра­лізованих масових заходів. Бо сьогодні вони будуть цікаві людям — а завтра вже втратять свою актуальність.

У сучасній практиці для театру пише драматург, для телебачення — професійний сценарист, а для театралізованих масових заходів у на­вчальних закладах чи клубах — ніхто. Тому митець має взяти перо і створювати тематичні сценарії сам.

Помічено, що деякі педагоги-організатори, клубні працівники ро­зуміють театралізовані заходи як суто розважальні. Даний посібник хоче донести до фахівців думку: найцікавіші театралізовані захо­ди ті, які мають соціальний зміст, піднімають важливі питання сучасності, висвітлюють справжні людські цінності — совість, взаємодопомогу, порядність, небайдужість.

Постає питання: «Що робити?»

Пропонуємо шлях давно відомий і роками виправданий: у будь-якому віці, у будь-який час — навчатися професійно. Є й інший шлях — самостійно аналізувати роботи майстрів цього виду мистецтва, пра­цювати з професійною літературою, тобто займатися самоосвітою.

Для всіх, хто опановує складну, але дуже цікаву професію «режи-сер-сценарист видовищно-театралізованих заходів», і створено цей посібник. Він не дає вичерпної відповіді на всі фахові питання, але підказує багато шляхів для професійного зростання.

Розділ 1 робота над задумом масового заходу театралізовані форми художньо-масової роботи

На сьогодні є багато театралізованих форм художньо-масо­вої роботи, які використовуються в сучасних закладах культури. Не всі вони однаковою мірою задіяні: деяким фахівці надають пе­ревагу, тому що їх краще сприймають глядачі, а є й такі, до яких звертаються лише у випадку необхідності.

Театралізовані заходи за художньою формою можна умовно розподілити на такі видові групи:

1. Художньо-ігрові та інформаційно-розважальні заходи.

Першим до них звернулося телебачення. З'явилися програми, такі як «КВН», «Клуб знавців», «Поле чудес» та інші. Ці програми полюбив телеглядач, вони прижилися, і з часом працівники куль­тури взяли їх на озброєння. Подібні заходи почали проводити в різ­них закладах, а їх драматургія будувалася на місцевому матеріалі.

Головна особливість цих театралізованих заходів у тому, що в основі їх організації є гра: конкурс, під час якого глядач — не пасивний спостерігач, а безпосередній учасник.

Сучасне телебачення розвиває цю видову групу заходів уже в новому ракурсі: дещо запозичує з-за кордону, дещо придумує самостійно. Приклади заходів нового покоління — розважально-ігрові програми, як-от «Форт «Буайяр», «Ігри патріотів» тощо. За­кладам культури теж можна запроваджувати такі осучаснені фор­ми до своєї практичної роботи.

2. Театралізований концерт та рекламне шоу.

«Дві зірки», «Танцюють всі», «Україна має талант», «Криве дзеркало» — основою сценаріїв цих проектів є художній номер. Кожен номер як невеличка сценічна подія змістовно і логічно пов'язаний з іншими художніми номерами. А поєднує їх усі зазда­легідь визначений сценаристом і підпорядкований ідейно-тематич­ному спрямуванню сценарно-режисерський хід. Ці проекти можна успішно переносити до сучасної масової роботи клубу, використо­вуючи місцевий матеріал.

Театралізовані концерти найбільш популярні в клубних пра­цівників. По-перше, у них можна задіяти різноманітні гуртки ху­дожньої самодіяльності та показати їхні досягнення. По-друге, вони забирають у режисерів-сценаристів менше зусиль, ніж робота над іншими театралізованими формами художньо-масової роботи.

Драматургія рекламного шоу розгортається навколо рекламова­ного товару. Сценаристи створюють невеличкий і простий сюжет, що логічно підводить глядача до події, яка після певних перипетій виводить до очікуваного кінцевого висновку. У клубній роботі ця форма ще не досить поширена. Працюючи над рекламним шоу, режисери-сценаристи беруть за основу сам принцип подачі мате­ріалу. Рекламне шоу як художній номер у театралізованому заході спрямоване на розвінчання негативних вчинків та дій людей. Бу­дується такий номер на місцевому матеріалі або на резонансних негативних суспільних подіях.

Варто пам'ятати, що привернути увагу сучасного добре поін­формованого освіченого клубного глядача може лише тематичний, театралізований концерт із цікавим документально-художнім ма­теріалом, поєднаним небанальним сценарно-режисерським ходом, а також втілений з різноманітними засобами художньої виразності.

3. Театралізовані тематичні вечори та ранки (тематичні ди­тячі ранки та корпоративні вечірки).

Вони теж відносяться до однієї з провідних форм клубної ро­боти. В основі дитячого ранку лежить художньо-розважальна програма, часто поєднана в літературно-музичну композицію, яка підпорядкована певній святковій тематиці, має визначені сюжет­ний хід і сценічну дію і відповідні до сюжету (відділення) блоки з іграми, танцями, конкурсами, зустрічами з друзями тощо. Куль­мінацією таких ранків часто є зустріч з реальним чи казковим геро­єм. Сюжет, як і вся літературно-музична композиція, вибудовуєть­ся заздалегідь і згідно з визначеною святковою ситуацією дитячого ранку.

Одним із сучасних різновидів театралізованого тематичного ве­чора є корпоративна вечірка. її першоджерелом можна умовно на­звати «Голубі вогники» 1970-х років. Однак тут є свої нюанси. На відміну від «вогників», основною тематикою корпоративу є свят­кування Нового року або ювілею фірми чи установи. Специфічна особливість корпоративу — велика кількість розваг (ігри, конкур­си, шоу-програми), що дає необмежені можливості для розвитку цього виду діяльності в клубних установах.