14. Методика аудиту установчих документів та власного капіталу

Власний капітал: 40, 41, 42, 43, 44(±), 45(-), 46(-). Фінансова звітність: форма №1,2(розділ 3), 4,5.

Мета аудиту власного капіталу – це встановлення достовірності первинних даних щодо його формування та використання, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах і облікових регістрах, правильності ведення обліку власного капіталу відповідно до установчих документів та облікової політики, правильності представлення і подання звітності. Джерела інформації для аудиту капіталу: 1. Наказ про облікову політику. 2. Свідоцтво про державну реєстрацію. 3. Засновницький договір. 4. Протоколи зборів засновників або акціонерів. 5. Свідоцтво про право власності на нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, інтелектуальну власність. 6. Довідки про взяття на облік в податковій інспекції, про реєстрацію в органах статистики та фондах соціального страхування. 7. Договір купівлі-продажу акцій, договір зі зберігачем цінних паперів або реєстратором. З 29.10.2010. усі акції повинні мати бездокументарну форму(електронну). 8. Реєстр акціонерів. 9. Накази і розпорядження по підприємству. 10. Статут. 11. Довідки і розрахунки бухгалтерії. 12. Виписки банку. 13. ПКО. 14. Акти оприбуткування майна як внесок в статутний капітал. 15. Реєстри обігу за розрахунками 40-46. 16. Акти і довідки попередніх перевірок.

Вивчення операцій з капіталом доцільно починати з перевірки юридичного статусу, складу засновників (учасників акціонерів), структури капіталу. Слід встановити наявність відповідних документів та процедури державної реєстрації. Далі з’ясовують зміни в складі підприємства, а також законність виходу співвласників та законність розрахунку з ними.

При перевірці слід враховувати наступні нормативні вимоги: 1. Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства 1250 мінімальних зарплат на дату реєстрації. 2. Кількість акціонерів максимально у ПрАТ 100 осіб. 3. Статут ТзОВ повинен містити відомості про розміри частки кожного з учасників, склад, порядок внесення ними своїх часток(внески). 4. До моменту реєстрації ТзОВ кожен з учасників зобов’язується внести до статутного фонду 30% вказаного в установчих документах вкладу, а повністю внести свій вклад не пізніше одного року після реєстрації. 5. Максимальна кількість учасників ТзОВ – 10 осіб. 6. Підприємство повинне забезпечити достатній аналітичний персоніфікований облік за рахунками 40-46. 7. Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів ТзОВ виявиться меншою від статутного капіталу то товариство зобов’язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу із реєстрацією змін до статуту, а якщо вартість чистих активів стає меншою від мінімального розміру капіталу, то таке товариство підлягає ліквідації.

15.Мета, завдання та джерела інформації аудиту не обор.Активів

Метою аудиту необоротних активів є об'єктивний збір і оцінка свідчень про економічні дії і події з необоротними засобами з метою встановлення ступеня відповідності цих тверджень прийнятим нормам податкового і бухгалтерського обліку та надання результатів перевірки зацікавленим користувачам.

Аудит необоротних активів є невід'ємною частиною загального аудиту суб'єкта господарювання. Метою аудиторської перевірки основних засобів є підтвердження достовірності відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності:

♦ початкової вартості основних засобів; ♦ сум нарахованої амортизації необоротних активів; ♦ операцій, пов'язаних із рухом необоротних активів у періоді, що перевіряється; ♦ витрат на поліпшення основних засобів та ремонти; ♦ результатів переоцінки; ♦ капітальних інвестицій; ♦ нематеріальних активів; ♦ інших питань.

При проведенні аудиту основних засобів необхідно вивчити широке коло питань, ясі можна об'єднати в такі групи: ♦ перевірка того, що основні засоби та нематеріальні активи, відображені у звітності, належать підприємству; ♦ перевірка відповідності нарахування та відображення зносу основних засобів та нематеріальних активів обраній обліковій політиці;♦ перевірка достовірності відображення залишків основних засобів і нематеріальних активів у звітності підприємства; ♦ оцінка організації синтетичного й аналітичного обліку основних засобів у бухгалтерії підприємства; ♦ перевірка результатів проведеної переоцінки основних засобів. ♦ та інші.

Завдання аудиту нематеріальних активів — встановити: правильність віднесення об’єкта до нематеріальних активів; достовірність інформації про нематеріальні активи або її невірогідність, представленій у фінансовій звітності; повноту, достовірність і точність відображення в обліку витрат на покупку нематеріальних активів, правильність нарахування амортизації, операцій щодо їх надходження і вибуття; достовірність показників звітності по нематеріальних активах; та інше.

Джерела інформації для аудиту: 1) наказ про облікову політику підприємства; 2) первинні документи (акт приймання-передачі, платіжні до-кументи, ліцензійні угоди, патенти та інші свідоцтва, що підтвер-джують факт придбання або створення нематеріальних активів); 3) облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку нематеріальних активів; 4) аудиторські висновки попереднього аудиту та інші докуме-нти, що узагальнюють результати контролю; 5) звітність (Баланс (ф. № 1), Примітки до фінансової звітнос-ті (ф. № 5)).