6. Планування аудиторської перевірки

Планування аудиту є обов’язковим етапом сучасного процесу аудиту і виконується після укладання договору на аудит. Планування полягає у розробці загальної стратегії та детальної методики її реалізації з точки зору характеру, обсягів і строків виконання робіт. Мета планування – це звернення уваги аудитора на найважливіші напрями аудиту, на виявлення проблем, які слід перевірити найбільш ретельно. Процес планування здійснюється в декілька етапів:

1.Попереднє планування: розуміння бізнесу підприємства – клієнта; ознайомлення з організацією і порядком ведення обліку; визначення необхідного складу і кваліфікаційного рівня фахівців для проведення аудиту, термінів виконання робіт та організаційних питань.

2.Розробка загального плану аудиторської перевірки: визначення цілей і завдань аудиту; оцінка суттєвості відхилень.

Виділяють також індивідуальну суттєвість: оцінка внутрішнього контролю; оцінка аудиторського ризику; формування бюджету часу на аудит; розробка графіку виконання аудиту; оформлення загального плану аудиторської перевірки.

7. Прийоми та методи аудиту.

Прийоми документальної перевірки:

1формальна перевірка – це перевірка наявності реквізитів у документах, які забезпечують його юридичну силу.

2Підрахунок (обчислення) передбачає перевірку арифметичної точності, сум у первинних документах і облікових записах та проведення незалежних підрахунків.

3Перевірка за змістом – це перевірка законності і доцільності господарських операція (перевірка правильності формування правильності формування кореспонденції рахунків, перевірка правильності класифікації ОЗ, перевірка законності застосування податкової соціальної пільги).

4Зустрічна перевірка документів полягає у співставленні даних різних документів або різних примірників одного і того ж документу на предмет тотожності певної інформації у них.

5Прослідковування – це обстеження відображення сальдо рахунків послідовно у різних документах, починаючи від первинних до реєстрів синтетичного і аналітичного обліку, головної книги та показника звітності, що відповідає певному рахунку. Прослідовування може виконуватись і у зворотньому напрямку (напр.,прослідковування сальдо рахунку).

6Запит і підтвердження. Запит – це процес звернення за інформацією до обізнаних осіб у середині суб’єкта господарювання або поза його межами. Підтвердження складається з відповіді на запит щодо інф-ї, яка міститься у документах клієнта (запит до дебіторів і крудиторів).

Фактичні прийоми аудиту:

1інвентаризація.

2Фізичний огляд – це встановлення характеристик та ознак предмета перевірки, що дозволяє отримати докази про наявність та оцінку.

3Спостереження – це спостереження аудитора за процедурами і процесами. Спостереження дозволяє отримати початкові значення про предмет перевірки та розширити їх потім з застуванням інших прийомів аудиту.

4Контрольний обмір та контрольні заміри .

8. Основні етапи та послідовність проведення аудиту фінансової звітності.

Етапи проведення аудиту фінансової звітності:

1. укладання договору на аудит.

2. планування аудиту.

3. вивчення та оцінка системи внутрішнього контролю клієнта.

До і після дати балансу.

4. Перевірка документів обліку клієнта, підтвердження залишків на рахунках.

5. заключні процес. ауд: аналіз перевір фін.звіт, аналіз невизначеності подій на дату балансу, аналіз подій після дати балансу.

Після дати балансу.

6. аудиторський висновок.

Послідовність перевірки окремих категорій операцій:

1. збір інф-ї про предмет перевірки.

2. оцінка індивідуального ризику наявності помилок.

3. розробка, коригування програми аудиту.

4.дослідження сис-ми внутр.. контролю окремого класу операцій.

5. уточнення ризику контролю, стратегії аудиту, програми.

6. реалізація програми аудиту, виконання аудиторських процедур.

7. формування робочої документації.

8. формування думки про статтю звітності (класу операцій).

Якщо доказів недостатньо, то виконують збір додаткових доказів і відповідно формується думка про статті звітності.