3. 28 Червня 1996р.

Варіант 13

1. Українська урс в умовах нової економічної політики (1921-1928рр.)

Нова економічна політика (неп) економічна політика більшовиків в Україні в 1921-1928рр., що прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки.

Причини переходу до НЕПу:

1. Глибока економічна криза як наслідок громадянської війни та політики «воєнного комунізму»(розруха, закриття підприємств, падіння виробництва промислової і сільськогосподарської промисловості тощо.)

2. Політична криза (масовий опір політиці більшовиків – селянські повстання, страйки робітників, виступи в армії, на флоті);

3. Спад революційної хвилі на Заході, відкладення ідеї «світової соціалістичної революції»

4. Початок реалізації плану ГОЕЛРО (Державна комісія з електрифікації Росії), який передбачав будівництво електростанцій, заводів в Україні (реалізація цього плану вимагала надмірної витрати матеріальних ресурсів)

Березень 1921р - рішення Х з’їзду РКП(б) про перехід до нової економічної політики (НЕПу)

Основні заходи НЕПу

Сільське господарство	1/ Скасування продрозкладки введення продподатку; 2)Дозвіл на оренду землі 3)Дозвіл на використанні на найману працю; 4)Розвиток різних форм кооперації; 5)Скасування кругової поруки
Промисловість	1)Продаж у приватну власність дрібних та частини середніх підприємств; 2)Дозвіл на оренду земліта використання найманої праці; 3)Об’єднання великих підприємств у трести та переведення їх на госпрозрахунок; 4)Скасування загальної трудової повинності; 5)Перехід від зрівняльної до відрядної зарплатні; 6)Дозвіл на списування концесій
Фінанси та торгівля	1)Поновлення вільної торгівлі; 2)Введення державних податків, платні за транспорт, комунальні послуги; 3)Випуск конвертованого червонця; поступове вилучення старих грошових знаків.

Особливості НЕПу в Україні

• НЕП в Україні був запроваджений пізніше, ніж у Росії (1922р.)

• Висока ставка продподатку;

• Застосування репресивних заходів при вилученні продподатку;

• Введення НЕПу в умовах голоду 1921-1923рр., що відсунуло нормалізацію становища сільській місцевості на рік-півтора;

• Широка підтримка українським населенням заходів НЕПу;

Результати неПу

• Зростання господарчої ініціативи, зацікавленості у результатах праці, що призвело до підвищення продуктивності праці;

• Швидкі темпи відбудови народного господарство в країні;

• Зростання життєвого рівня населення;

• Конфлікт між ринковими відносинами та адміністративно-командною системою, незмінність авторитарного характеру політичної системи породжували сумніви щодо тривалості НЕПу.

2. Історичне значення 3-4 універсалу уцр

7(20) листопада 1917 року – проголошення ІІІ універсалу УЦР

Причини проголошення:

1)25 жовтня(7 листопада) 1917р. збройне повстання більшовиків у Петрограді, повалення влади Тимчасового уряду;

2)Спроба встановлення Радянської влади в Україні: 29-30 жовтня(11-13 листопада) 1917р- збройне повстання більшовиків у Києві;

3)Визнання УЦР носієм найвищої влади в Україні

Основні положення ІІІ універсалу

1. УкраїнапроголошуєтьсяУкраїнською Народною Республікою, не відділяючисьвід Росії;

2. До установчихзборіввУкраїні вся владаналежить УЦР та Генеральному Секретаріату;

3. Включення УНР земель, де більшість населення складали українці: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму); в майбутньому – приєднання шляхом переговорів інших українських етнічних територій;

4. Скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські, кабінетні, церковні та інші землі нетрудових господарств.

9 (22) січня 1918 p. — проголошення IV Універсалу УЦР.

Причини проголошення IV Універсалу:

1)втрата надій на створення федеративної демократичної Росії;

2)загроза захоплення більшовиками України;

3)неспроможність УЦР самостійно дати їм відсіч;

4)необхідність офіційно відмежуватися від радянської Росії для ведення мирних переговорів з іншими державами.

Основні положення IV Універсалу:

1)проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою;

Суверенітет — незалежно під будь-яких сил. обставин і осіб верховенство; незалежність держави у зовнішніх і внутрішніх справах.

1)бажання жити п усіма сусідніми державами у «згоді та приязні», без взаємного втручання у внутрішні справи;

2)влада в УНР належить народу (до Установчих зборів її вищими ' органами залишалися УЦР та уряд — Рада Народних Міністрів);

3)початок самостійних мирних переговорів;

4)заклик до відчайдушної боротьби з більшовиками;

5)проголошення програми соціально-економічних перетворень: розпуск постійної армії та створення народної міліції, обрання народних рад — органів місцевого самоврядування; підтвердження передачі землі трудовому народу без викупу на основі скасування приватної власності на землю (ліси, води, надра с також надбанням усього народу); переведення промисловості на виробництво товарів народного вжитку; боротьба з безробіттям, допомога інвалідам війни; державний контроль над банками; встановлення державної монополії на зовнішню торгівлю; підтвердження демократичних свобод, проголошених III Універсалом.

Наслідки:

1)створення самостійної української держави 2) втілення мрій і боротьби багатьох поколінь;

3) можливість розв’язувати нагальні соціально-економічні питання, не очікуючи на новий демократичний устрій Росії (9 —15січня були прийняті закони про національно-персональну автономію, 8-годинний робочий день, земельний закон тощо);

1)самостійне ведення переговорів з іншими державами, утому числі про припинення війни та допомогу в боротьбі з більшовиками.

2)земля — власність трудового народу й має перейти до нього без викупу (до Установчих зборів землею порядкуватимуть земельні комітети, обрані народом);

3)введення 8-годннного робочого дня; встановлення державного контролю за виробництвом;

4)підтримка мирних переговорів для швидкого закінчення війни;

5)скасування смертної кари; амністія політичним в'язням;

6)упорядкування судової системи;

7)розширення прав органів місцевого самоврядування;

8)проголошення демократичних свобод: свободи слова, друку, віри, , зібрань, союзів, страйків, недоторканності особи й помешкання . та ін.;

8)визнання права національних меншин на національно-територіальну автономію;

9)визначення дня виборів та скликання Українських установчих зборів.

Наслідки:

закладення основ демократичного устрою Української держави;

1)неоднозначне ставлення різних політичних сил до проголошених в універсалі заходів;

2)наявність суперечливого становища: з одного боку УНР залишилась складовою частиною Росії, з іншого — УЦР не визнавала Раднарком легітимним урядом Росії.