1.Етапи зародження цивілізації на україні.

На початку ХХ ст. людство являє собою спільноту народів, яка налічує більше ніж 200 держав. Перш за все впадає в око відмінність країн між собою, що є цілком природнім: кожний народ має свою неповторну долю, свій шлях в історії . Не є виключенням і Україна . 15 років тому на карті світу однією державою стало більше. Ім'я цій державі - Україна. Прагнення українського народу до волі знайшло своє історичне втілення в Акті проголошення не залежності, прийнятого Верховною Радою України 24.08.1991 р. Послідовно і мужньо крізь віки йшов до цього наш народ.

Історія є важливим чинником національного самопізнання й самовизначення. Без самовизначення неможливо відокремити себе від інших, а відтак - зрозуміти своє місце і збагнути свою історичну сутність.

Історія - це сукупність ланок життя та діяльності багатьох поколінь у ланцюгу розвитку суспільства. Поколінь далекого та недавнього минулого, сьогодення та прийдешнього майбутнього.

Україна на своєму шляху витримала багато крутих поворотів, кожний з яких супроводжувався спробами переосмислення минулого досвіду. Не робити категоричних висновків, не бути «вищою інстанцією», виявляти толерантність в оцінці подій - таким повинно бути кредо у бажанні осягнути історичне минуле.

М. Грушевський писав, що українці повинні шукати ідеали не в минулому, а в майбутньому. Те , що так каже історик, виглядає парадоксом тільки на перший погляд. Минуле для нього було не ідеалом, а духовним ґрунтом, на якому має зростати сучасне європейське дерево України.

1. Первісно суспільний лад

Первісно суспіль ний лад - найдавніший період в історії людського суспільства. Загальноприйнятою в науці є періодизація цього ладу відповідно до змін знарядь праці (матеріалу та технологій їх виробництва) та фізичного типу людини. Згідно з цими критеріями, первісний етап життя людства поділяють на кам'яний вік, який охоплює епоху від виникнення людини та закінчується 10 тис. років тому, бронзовий вік, який тривав з ІІІ до І тис. до н.е., та залізний вік (І тис. до н.е. - перші століття нашої ери).

2. Кам'яний вікКам'яний ві, як самий найдовший, поділяють на ранній палеоліт (у перекладі з грецької мови палайос - старовинний, літос - камінь ) - від появи людини до 150 - 40 тис. років том, середній палеоліт - 40-10 тис. років тому, неоліт (новий кам'яний вік) - VІ-ІІІ тис. до н.е., енеоліт (мідно кам'яний вік) - ІV - початок ІІ тис. до н.е.

Характерними рисами первісного ладу були:

· Низький рівень розвитку знарядь та продуктивності праці, що обумовлювало повну залежність людини від природи;

· Об'єднання людей в первісні стада, пізніше в общини та існування общинної власності на засоби виробництва;

· Добувальний (привласнювальний) тип господарства, за якого основними зайняттями людей були мисливство та збиральництво;

· Соціальна однорідність суспільства, незначний обсяг та простота суспільних відносин;

· Рівність людей, участь усіх членів общини в управлінні без спеціального упровадження осіб та особливих установ (відсутність держави та права);

· Язичницькі (політеічні) вірування, обожнення тих сил природи, які мали безпосередній вплив на людину.

За середнього палеоліту відбулися суттєві зміни в кліматі, почалося різке похолодання. У цих умовах зменшилася можливість збиральництва та зросла роль полювання (панував загінний спосіб полювання на стадних тварин - мамонтів, оленів , печерних ведмедів).

З наступом похолодань, у боротьбі за виживання, люди навчилися добувати вогонь, який раніше тільки використовували, виготовляли одяг зі шкіри тварин, споруджували перші житла з великих мамонтових кісток (або жили у печерах). У середньому палеоліті вдосконалюються знаряддя праці з каменю, з'являються кам'яні гостроконечники, різці, скребла, якими обробляли шкури тварин, знаряддя праці з кісток - проколки. У результаті розвитку людини з'являються неандертальці (палеоантропи). Фізичним типом людини стає Homo Habilis (людина вміла).

Кроманьйонці у той час вже мали релігійні уявлення , пов'язані з анімізмом (вірою в існування душі , духів , які впливають на природу і саму людину) , тотемізмом (вірою в походження людини від єдиного предка - тварин або рослин), фетишизмом (вірою в надприродні властивості предметів неживої природи) тощо. Про виникнення ідеологічних уявлень також свідчать перші захоронення пізнього палеоліту.

3. МезолітВажливі зміни в житті людського суспільства відбулися за мезоліту. На території нашої країни найдавніші поселення мезоліту знайдені в Криму (Музак - Коба та Фатьма - Коба), на Одещині (Гребенівська стоянка), на Чернігівщині (Журавська стоянка) та інші.

Мезоліт є доказом великого впливу географічного середовища на життя та еволюцію суспільства. Це був час пересування людства з півдня на північ. Закінчився льодовиковий період, вимерли великі тварини, полювання вже не могло задовольняти потреби кількості населення, що зростало. Разом з тим потеплення клімату відновило рослинний світ (флору), що спричиняло відновлення збиральництва та створення умов для появи землеробства. Змінюється форма мисливства - загонне перетворюється на індивідуальне та дрібногрупове. За мезоліту було винайдено лук і стріли, почалося приручення тварин. Людина удосконалює старі знаряддя праці, створює нові - долото, сокиру з кременю для обробки дерева.

4. НеолітЩе більш значущі зміни припадають на епоху неоліту - нового кам'яного віку, заключного періоду кам'яної доби . Відбувався перехід від привласню вального типу господарства до відтворювального - землеробства і скотарства. Історики називають період цього переходу «неолітичною революцією».

5. Міднокам'яний вік - енеоліт

У ІV - на початку ІІ тис. до н.е., за міднокам'яного віку - енеоліту - відбувався подальший розвиток скотарства та землеробства, що привело до значних змін у первісному суспільстві. На зміну примітивному мотичному землеробству неолітичної епохи прийшло значно продуктивніше орне землеробство з використанням рала і тяглової сили.

Темп історичного розвитку значно прискорився у зв'язку з відкриттям металу - міді та бронзи (сплав міді з оловом). Енеоліт - це період виникнення та розвитку металургії міді, що передував бронзовому віку. Використання бронзи спричинило подальший розвиток виробничих сил та перший великий суспільний розділ праці - відокремлення скотарства від землеробства. У степових племен посилюється роль кочового скотарства, а у лісостепових - землеробства. Провідну роль періоду енеоліту на території України відігравали племена трипільської культури (ІV - ІІІ тис. до н.е.). Ця археологічна культура дістала таку назву від поселення, відкритого та дослідженого В. Хвойко, видатним вченим, у 1896 р. біля с. Трипілля на Київщин . Трипільська культура заклала підвалини землеробської цивілізації на території України.

6. Трипільці

Господарство трипільської культури базувалося на мотиковому землеробстві, скотарстві та полюванні. Трипільці також займалися ремеслом - ткацтвом та особливо гончарством. Особливістю трипільської культури е мальований фарбами глиняний посуд, при розмальовуванні якого використовувалося багато орнаментів.

У державному історико-культурному заповіднику «Трипільська культура», який створено на Черкащині, зараз зберігається понад шести тисяч експонатів - результат великої праці не одного покоління дослідників історії українського народу . Цей заповідник розташований на місці, де було знайдено велике трипільське поселення ІV тис. до н.е., яке налічувало дві тисячі будинків.

7. Відкриття заліза

На початку І тис. до н.е. (ХІ-ІХ ст.. до н.е.) в розвитку племен, які мешкали на території України, сталися великі зміни, пов'язані з відкриттям заліза, масових використанням залізних знарядь праці і зброї, які були значно міцніші та продуктивніші, ніж знаряддя з каменю, міді та бронзи.

Предки слов'ян та інших народів які заселяли величезні простори у Центральній та Східній Європі, одержали з відкриттям заліза можливість більш швидкого розвитку. Освоєння заліза мало велике значення для прогресу всіх галузей господарства - землеробства, скотарства, ремесел. Одним з наслідків став другий великий суспільний розподіл праці - відокремлення ремесла від землеробства. Виникло та набуло розвитку виробництво безпосередньо для обміну, а також торгівля.

8. Кімерійці9. Скіфи

.

У середині ІІІ ст. н.е. військова могутність сармат була послаблена готами - племенами східних германців, а у IV ст. - гунами.

11. Грецькі колонії-міста (поліса)