
- •75. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами. Санітарно-захисні зони підприємств.
- •76. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до виробничих та допоміжних приміщень.
- •77. Енерго - та водопостачання, каналізація, транспортні комунікації.
- •78.Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць.
- •79. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.
- •80. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
- •81. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •82. Дія електричного струму на організм людини.
- •83. Електричні травми.
- •84. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •85. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
- •86. Умови ураження людини електричним струмом.
- •87.Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмоведучих частин і при дотику до не струмоведучих металевих елементів електроустановок, яки опинились під напругою.
- •88. Напруга кроку та дотику.
- •89. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи.
- •90. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •91. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •92. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю. Класифікація вибухо-небезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.
- •93.Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту.
- •94. Пожежна сигналізація. Засоби пожежогасіння.
- •95. Дії персоналу при виникненні пожежі.
- •96. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах.
- •97. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
90. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
Постраждалого звільняють від контакту з електрострумом. Вимикають джерело електроживлення, а якщо це неможливо, відкидають обірваний провід діелектричним предметом (дерев’яним сухим ціпком). Якщо той, хто надає допомогу, одягнений у гумові чоботи і гумові рукавички, то можна відтягнути потерпілого від електроприводу. Транспортування в положенні лежачи на ношах в опікове чи хірургічне відділення.
91. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
Горіння – це складний фізико-хімічний процес перетворення компонентів горючої суміші в продукти згорання з виділенням теплового випромінювання, світла та променистої енергії. Пожежа – неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює небезпеку для життя людей. Горючість – це здатність речовини або матеріалу до горіння. Займання – це початок горіння під дією джерела запалювання. Температура займання – це найнижча температура речовини, при якій вона виділяє пари з такою швидкістю, що після займання їх від джерела запалювання виникає стійке горіння. Температура спалаху – це найнижча (в умовах спеціального дослідження) температура речовини, при якій над її поверхнею утворюються пари, здатні спалахнути у повітрі від джерела запалювання, але швидкість утворення парів недостатня для подальшого горіння.
92. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю. Класифікація вибухо-небезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.
Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, споруди) – це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об’єкта, що визначається кількістю і пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них з урахуванням особливостей технологічних процесів, розміщених в них виробництв. приміщення і будівлі поділяються на п’ять категорій – А, Б, В, Г, Д. Якісним критерієм вибухопожежної небезпеки приміщень (будівель) є наявність в них речовин з певними показниками вибухопожежної небезпеки. Кількісним критерієм визначення категорії є надмірний тиск, який може розвинутися при вибуховому загорянні максимально можливого скупчення (навантаження) вибухонебезпечних речовин у приміщенні. Характеристика пожежо- та вибухонебезпеки може бути загальною для усього приміщення або різною в окремих його частинах. Це також стосується надвірних установок і ділянок територій. Таким чином, усі приміщення, або їх окремі зони, поділяються на пожежонебезпечні та вибухонебезпечні.
93.Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту.
Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Заходи: максимально можливе використання негорючих та важкогорючих матеріалів замість горючих, в тому числі заміна легкозаймистих та горючих рідин як миючих засобів на пожежобезпечні; максимально можливе за умови технології та будівництва обмеження маси та об'єму горючих речовин, матеріалів та найбільш безпечні способи їх розміщення; ізоляція горючого середовища (використання ізольованих відсіків, камер, кабін, тощо); підтримання безпечної концентрації середовища відповідно до норм і правил безпеки; достатня концентрація флегматизатора в повітрі захищуваного об'єму (його складової частини). Найбільш радикальним заходом попередження утворення горючого середовища є заміна горючих речовин і матеріалів, що використовуються, на негорючі та важкогорючі.