- •75. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами. Санітарно-захисні зони підприємств.
- •76. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до виробничих та допоміжних приміщень.
- •77. Енерго - та водопостачання, каналізація, транспортні комунікації.
- •78.Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць.
- •79. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.
- •80. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
- •81. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •82. Дія електричного струму на організм людини.
- •83. Електричні травми.
- •84. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •85. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
- •86. Умови ураження людини електричним струмом.
- •87.Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмоведучих частин і при дотику до не струмоведучих металевих елементів електроустановок, яки опинились під напругою.
- •88. Напруга кроку та дотику.
- •89. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи.
- •90. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •91. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •92. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю. Класифікація вибухо-небезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.
- •93.Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту.
- •94. Пожежна сигналізація. Засоби пожежогасіння.
- •95. Дії персоналу при виникненні пожежі.
- •96. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах.
- •97. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
86. Умови ураження людини електричним струмом.
Людина може бути уражена струмом в таких випадках: двофазний дотик, тобто торкання одночасно до двох фазних дротів мережі змінного струму; однофазний дотик, тобто торкання до одного фазного дроту мережі змінного струму; наближення на небезпечну відстань до неізольованих струмоведучих частин, які знаходяться під високою напругою ; дотик до корпусу електрообладнання, яке опинилось під напругою; попадання під крокову напругу в зоні розтікання струму; перебування в зоні дії атмосферної або статичної електрики; вхід в зону дії електромагнітного поля.
87.Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмоведучих частин і при дотику до не струмоведучих металевих елементів електроустановок, яки опинились під напругою.
При двофазному дотику до дротів трифазної мережі до тіла людини прикладається найбільша в даній мережі напруга – лінійна, а сила струму, який проходить через людину, не залежить від схеми мережі, режиму нейтралі та інших чинників і має найбільше значення. Струм, який проходить через людину, перевищує поріг фібриляції, а шлях струму «рука-рука» – один із найнебезпечніших, проходить через серце і легені, що й призводить до смерті. Однофазне ввімкнення людини в електричну мережу спостерігається частіше, ніж двофазне, але є менш небезпечним, оскільки напруга, під якою опинилася людина, не перевищує фазної, і відповідно сила струму, яка проходить через людину, менша, ніж при двофазному дотику.
88. Напруга кроку та дотику.
Напруга кроку – різниця потенціалів між двома точками кола струму, що знаходиться одна від одної на віддалі кроку (0,8 м), на яких одночасно стоїть (яких дотикається) людина.
Найбільша величина напруги кроку поблизу місця замикання на землю, а на віддалі 20 метрів і більше від місця замикання на землю вона практично не становить небезпеки. Напруга дотику – це різниця потенціалів (напруги) між двома точками кола струму замикання на землю (корпус), до яких дотикається людина.
При несправності однієї з електричних установок на її корпусі і на корпусах інших електричних установок, що з’єднані між собою заземлюючим провідником (контуром) з’явиться електричний потенціал. При цьому електричний струм буде стікати в землю через заземлювач. Для запобігання ураженню людей застосовують додаткові заземлюючі пристрої або вирівнювання потенціалів.
89. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи.
Електрозахисті засоби поділяються на ізолюючі (ізолюючі штанги, кліщі, накладки, діелектричні рукавиці тощо), огороджувальні (огородження , щитки, ширми, плакати) та запобіжні (окуляри, каски, запобіжні пояси, рукавиці для захисту рук). Ізолюючі електрозахисні засоби поділяються на основні і додаткові. Основні ізолюючі електрозахисні засоби розраховані на напругу і при дотриманні вимог безпеки щодо користування ними забезпечують захист працівників. Додаткові електрозахисні засоби навіть у разі дотримання функціонального їх призначення не забезпечують надійного захисту працюючих і застосовуються з основними для підвищення рівня безпеки.