75. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами. Санітарно-захисні зони підприємств.

Деякі підприємства по видобутку руди, виробництву будівельних матеріалів в основному відносяться до І, II та ІІІ класу шкідливості підприємств.

До IV класу відносяться ряд підприємств по виробництву будівельних матеріалів, обробці деревини, багато підприємств текстильної, легкої, харчової промисловості.

До V класу, крім деяких виробництв хімічної та металургійної промисловості, відносяться великі друкарні, меблеві фабрики.

Санітарно-захисна зона – це ділянка землі, яку створюють з метою зменшення шкідливого впливу підприємства на здоров'я людини. Санітарно-захисні зони повинні бути озеленені.

76. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до виробничих та допоміжних приміщень.

Територія підприємства має бути огородженою і впорядкованою, освітлюватися в нічний час, постійно утримуватися в чистоті і порядку, має бути обладнана водовідводами і водостоками. Для проходження працюючих на територію підприємства має бути влаштована прохідна. Для стоянки власного транспорту слід передбачати місце на окремих майданчиках поза межами території підприємства. Рух особистого транспорту по території підприємства забороняється. Небезпечні зони і дільниці на території та у виробничих приміщеннях, перебування та виконання робіт на яких пов’язане з небезпекою для працюючих, слід позначити сигнальними кольорами ,знаками безпеки і дорожніми знаками. Повітря робочої зони, шум, вібрація, освітлення тощо на робочих місцях виробничих приміщень, повинні відповідати вимогам чинних нормативних актів.

77. Енерго - та водопостачання, каналізація, транспортні комунікації.

Забезпечення якісним гарантованим і безперебійним електроживленням виробничих мереж, автоматизованих систем управління і контролю, відео спостереження, охоронно-пожежної сигналізації, обладнання зв’язку при виникненні збоїв в електроживленні , низькій якості або виключенні основного енергопостачання є головною задачею комплексного енергозабезпечення для підприємств. Підприємства повинні бути обладнані господарчо-питним і виробничим водопостачанням, а також фекальною і виробничою каналізацією. Виробничі дільниці мають забезпечуватися питною водою. Температура питної води повинна бути не вище 20°С і не нижче 8°С. Підприємства, які не мають можливості підключення до каналізаційної системи, повинні передбачати влаштування (будівництво) зовнішніх убиралень з вигрібними ямами або ємкостями. Вигрібні ями слід своєчасно очищати, а вбиральні утримувати в належному санітарному стані. На сучасних підприємствах з масовим і крупносерійним виробництвом транспортування вантажів виконується, переважно, транспортувальними машинами безперервної дії – транспортерами або конвеєрами.

78.Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць.

Ефективність виробництва незалежно від виду виконуваних робіт значною мірою залежить від досконалості організації праці і, зокрема, від організації робочих місць. Робоче місце – це зона, оснащена необхідними технічними засобами, в якій відбувається трудова діяльність виконавця або групи виконавців, що виконують одну і ту ж роботу або операцію. Правильна організація робочого місця полягає в обґрунтованому виборі площі робочого місця, об’єму повітря з розрахунку на одного працюючого, параметрів мікроклімату та технічних засобів його регулювання, засобів освітлення, зниженні рівнів шуму та вібрацій до меж, встановлених нормами. Виробниче обладнання на робочих місцях повинне бути розміщене відповідно до існуючих вимог з необхідними технічними засобами безпеки (огородження, запобіжні пристрої, сигналізація тощо). При проектуванні робочих місць операторів враховують антропометричні характеристики жінок і чоловіків, особливо при встановленні висоти робочої поверхні, сидіння і простору для ніг під столом (верстатом). Робочі місця із ПК слід так розташовувати відносно світлових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.