
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 43
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 56
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 62
1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
Для оцінки стану безпеки праці на робочих місцях, дільницях і в структурних підрозділах галузевих об'єктів повинні використовуватися такі критерії як:
1) відповідність робочих місць в структурних підрозділах галузі стандартам ССБП та іншим діючим нормативним документам;
2) якісне і своєчасне виконання робіт, передбачених заходами з охорони праці;
3) рівень виробничого травматизму, професійних захворювань в структурному підрозділі;
4) дотримання санітарних норм утримання робочих місць, виконання графіка ремонтних робіт;
5) порядок проведення інструктажів з безпечних методів праці і виконання заходів згідно актів перевірок, наказів і розпоряджень.
Вказані категорії оцінки діяльності структурних підрозділів і окремих дільниць з охорони праці можна представити у вигляді коефіцієнта рівня охорони праці:
Де
— коефіцієнт рівня дотримання правил
охорони праці працюючими.
Цей коефіцієнт визначається за картами рівня дотримання правил охорони праці на дільниці:
— коефіцієнт
безпеки обладнання.
Для визначення вводиться карта безпеки виробничого обладнання. Ця карта ведеться відповідальним за технічний стан і експлуатацію обладнання.
де
—
кількість показників безпеки обладнання,
що відповідає нормам і правилам;
— загальна
кількість показників безпеки, що належать
до даної одиниці обладнання.
Для
визначення
дільниці
складаються коефіцієнти всього
обладнання, і їх сума ділиться на
кількість одиниць обладнання на дільниці.
—
коефіцієнт
виконання планових робіт з охорони
праці.
Коефіцієнт виконання планових робіт з охорони праці визначається відношенням фактично виконаних робіт з охорони праці до передбачених на даний місяць. Для цього на дільницях вводиться карта виконання планових робіт по дільниці.
Для визначення коефіцієнта рівня охорони праці створюється комісія, в склад якої входить представник адміністрації дільниці, голова комісії з охорони праці, представник профспілок і інженер з охорони праці. Таким чином виконується щомісячна оцінка діяльності структурного підрозділу, на підставі якої проводиться аналіз системи забезпечення безпечних умов праці на галузевих об'єктах.
1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
В системі управління охороною праці велике значення має визначення технічного рівня безпеки на галузевих об'єктах. З цією метою рекомендується виконати паспортизацію основних і допоміжних засобів охорони праці, а також здійснити складання паспортів технічного і санітарного стану в організаціях галузі.
Під час паспортизації велике значення має виявлення на кожному робочому місці структурного підрозділу небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
Кабміном 1 серпня 1992 р. (№442) затверджено "Положення про проведення атестації робочих місць за умовами праці".
Відповідно до чинного законодавства атестація робочих місць за умовами праці має проводитися на галузевих підприємствах незалежно від форм власності, якщо технологічний процес, обладнання, сировина або матеріали є потенційними джерелами небезпеки, наслідки впливу яких, у тому числі й генетичні, можуть проявитись через багато років.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству в строки, передбачені-колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за якісне проведення атестації покладається на керівників галузевих об'єктів. Атестація робочих місць передбачає:
° встановлення чинників і причин виникнення несприятливих умов праці;
° санітарно-гігієнічне дослідження виробничого середовища і напруженості трудового процесу на робочому місці;
° комплексну оцінку чинників виробничого середовища, характеру праці;
° встановлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характер за гігієнічною класифікацією;
° обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими або важкими чи надважкими умовами праці;
° визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;
° складання переліку робочих місць з пільговим пенсійним забезпеченням працівників.
Санітарно-гігієнічні дослідження чинників виробничого середовища проводяться санітарними лабораторіями підприємства або на договірній основі територіальними санітарно-епідеміологічними станціями. Результати атестації заносяться до карти умов праці.
Перелік робочих місць з пільговим пенсійним забезпеченням затверджується наказом по підприємству і зберігається 50 років. Витяги з наказу додаються до трудових книжок працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Результати атестації враховуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах за рахунок галузевих підприємств.
Контроль за якістю проведення атестації робочих місць, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення покладається на органи державної експертизи умов праці. За результатами атестації визначаються невідкладні заходи щодо покращення умов і безпеки праці, які не потребують залучення сторонніх організацій.
Вивчення значення небезпечних і шкідливих виробничих чинників слід проводити за трьома напрямками:
Перший — небезпечні виробничі чинники, що спричиняються машинами, механізмами, обладнанням;
Другий — небезпечні виробничі чинники, що спричиняються технологічними процесами;
Третій — небезпечні виробничі чинники в складі трудових процесів.
Отримані дані зводяться у таблицю, де вказується професія працюючого, який підпадає під дію небезпечних та шкідливих чинників, умови, за яких ці чинники проявляються та заходи усунення.
У кожному структурному підрозділі складається "Перелік місць з шкідливими і небезпечними умовами праці". До переліку додається схема, на якій вказуються джерела шкідливих і небезпечних чинників, їх величини, отримані на підставі фактичних натурних замірів.
Після виконання цієї роботи в структурному підрозділі видаються розпорядження, якими встановлюються терміни і відповідальні особи за реалізацію заходів, спрямованих на ліквідацію або реалізацію виявлених небезпечних або шкідливих чинників.
За результатами робіт по виявленню шкідливих і небезпечних умов праці складають розділ паспорта технічного і санітарного стану структурного підрозділу галузевого об'єкту. На підставі цих даних розробляються заходи, що входять у комплексний план поліпшення умов, охорони праці і санітарно-оздоровчих заходів, а також у колективний договір.
Під час проведення паспортизації визначають загальну кількість засобів охорони праці, необхідну кількість ремонтів або заміну фізично застарілих на нові і т. ін. Крім кількісної оцінки проводиться одночасно також вартісна характеристика засобів охорони праці.
Порядок і термін проведення робіт з паспортизації визначається наказом по структурному підрозділу галузевої організації. Для проведення цієї роботи призначається комісія, в склад якої входить керівник структурного підрозділу, головні спеціалісти, інженери з техніки безпеки і представник профспілок.
Паспорт технічного стану організації є базовим документом для планування заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки основних виробничих фондів, що дає можливість об'єктивно оцінювати стан безпеки умов праці на кожному робочому місці і дільниці галузевого об'єкту.