
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 43
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 56
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 62
Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
-
Середньогеометричні
частоти октавних
смуг (в Гц)
Граничні частоти октавних смуг (в Гц)
Допустима коливальна швидкість
Нижня
Верхня
Діючі
значення
(м/с)
Рівні діючих
значень
(в дБ)
8
5,6
11,2
5,00х
120
16
11,2
22,4
5,00х
120
32
22,4
45
5,00x
117
63
45
90
2,50x
114
125
90
180
1,80x
111
250
180
355
1,20х
108
500
355
710
0,90х
105
1000
710
1400
0,63x
102
2000
1400
2800
0,45x
99
Примітка: В активній смузі з середньою геометричною частотою 8 Гц контроль числових значень коливальної швидкості виконується тільки для ручних машин з числом обертів або ударів в одну секунду менша 11,2.
Зусилля натискування, що прикладається руками працюючого до ручної машини не повинно перевищувати 200 Н, а вага, що утримується — 100 Н (Н — ньютон = 0,102 кг).
Частини машин, що утримуються руками працюючого, повинні мати форму, яка забезпечує мінімальну напругу м'язів, зручне для роботи розташування і відповідати вимогам технічної естетики. Конструкція ручних машин повинна виключити можливість охолодження рук, а поверхня машин в місцях контакту з руками повинна мати коефіцієнт теплопровідності не більше 0,5 Вт/м град.
В галузі будівельної індустрії має місце загальна вібрація (вібрація робочого місця). Джерелами загальної вібрації є віброплатформи, віброплощадки, формовочні машини і бетоноукладчики.
Вібрація, що виникає при роботі бетоноукладчиків буває різною бо залежить від їх конструкції і розташування пульта управління, перевищення санітарних норм становить до 10 разів у смузі спектра 32-250 Гц, і передається на підлогу, сидіння машиніста, рульове управління.
Вібрація бетоноукладчиків з дистанційним управлінням не перевищує допустимої величини.
При правильній установці формовочних машин і віброплатформ на фундаменти вібрація, що передається на робочі місця, не перевищує санітарних норм. При неправильній їх установці, коли, повністю не враховуються всі заходи щодо поглинання вібрації, вібрація підлоги або площадок, на яких стоїть формовщик, а іноді і на пульті управління, може в 10 і більше разів перевищувати допустимі величини.
Максимальній вібрації підвергаються формовщики, на заводах поточно-контейнерної технології, якщо вони руками виконують розрівнювання бетонної суміші, і стоять на поверхні машини при їх роботі.
Джерелом загальної вібрації є різні види екскаваторів, що використовуються в будівельній і інших галузях народного господарства. Вібрація, що передається на робоче місце машиніста (аперіодична) має широкий спектр з розповсюдження основної енергії в смузі частот 16-31 Гц. В цій смузі спостерігається перевищення допустимих величин віброшвидкості в 15 раз. Величини вібрації залежать від типу машини і її технічного стану. Роторні і крокуючі екскаватори створюють менш інтенсивну вібрацію, ніж екскаватор з прямою лопатою. На зношених і давно не ремонтованих машинах рівні вібрації значно перевищують допустимі норми.
Водії будівельних самохідних і інших машин підвертаються дії загальної і місцевої вібрації. Джерелами вібрації, що діють на водіїв самохідних машин, є ходова частина, привід і двигун.
На робоче місце водія передається низькочастотна поштовхо-подібна вібрація хаотичного характеру, що виникає під час роботи в процесі пересування машини по нерівній місцевості. Вібрація зростає з підвищенням швидкості руху машин по ґрунтових дорогах особливо це виявляється у діапазоні швидкості руху від 5 до 10 км/год. На транспортних роботах найбільша вібрація буває під час руху по ґрунтових дорогах та бруківці із швидкістю 18—26 км/год. Рівень низькочастотної вібрації у значній мірі визначається конструкцією сидіння, його розміщенням, підресорюванням осей, тиском повітря у балонах коліс.
Крім цього на робоче місце водія і на органи управління передається вібрація, що виникає при роботі двигунів і рухомих робочих органів машини — трансмісії, транспортерів. Ця вібрація має середньо-високочастотний характер і перевищує нормативні величини у два-три рази.
Ходова частина машини створює на робочому місці водія переважно низькочастотну вібрацію, що виникає внаслідок взаємодії гусениць та коліс з нерівним рельєфом шляхів і передається через раму на кабіну або робочу площадку. Такої ж вібрації зазнають працівники на причіпних агрегатах.
Найбільші рівні вібрації на робочих місцях тракторів і будівельних машин знаходяться в межах 2-5 Гц, що загрожує виникненню резонансних явищ, у зв'язку з тим, що це збігається з власними коливаннями органів людини (4-8 Гц). Низькочастотна вібрація на сидінні водія збільшується у міру віддалення його від центру ваги машин і наближення до задньої осі, а також із збільшенням тиску повітря в балонах коліс.
З роботою двигуна самохідної машини пов'язана загальна високочастотна вібрація на робочому місці водія, а найбільші рівні її знаходяться в межах октавних смуг, із середньогеометричними частотами 63-125 Гц, рідше 31,5 Гц. Високочастотна вібрація у діапазоні більше 125 Гц спостерігається в органах керування (рульове колесо, важелі) самохідних та інших будівельних машин.
Бурові станки канатно-ударного буріння створюють загальну вібрацію, що передається на робоче місце машиніста. Максимальні рівні віброшвидкості знаходяться в області частот 8-12 Гц, але в деяких випадках має місце перевищення санітарних норм для області частот 125-250 Гц.
Нормовані значення загальної та локальної вібрації для робочих місць та органів керування будівельних машин наведено у табл. 9 і 10.
Таблиця 9.