
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 43
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 56
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 62
2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату розроблене для нагріваючого та охолоджуючого мікроклімату.
Нагріваючий мікроклімат — сполучення параметрів мікроклімату, при якому має місце порушення теплообміну людини з навколишнім середовищем, що проявляється в накопиченні тепла в організмі та/або у збільшенні частки втрати тепла шляхом випаровування поту (більше 30%) у загальній структурі теплового балансу.
Охолоджуючий мікроклімат — сполучення параметрів мікроклімату при якому має місце зміна тепловіддачі організму до навколишнього середовища, що призводить до створення загального чи локального дефіциту тепла в організмі за рахунок зниження температури "ядра" та/або "оболонки" тіла (температура "ядра" та "оболонки" тіла — відповідно температура глибоких та поверхневих шарів тканин організму.)
Для визначення оптимального та нагріваючого мікроклімату в приміщенні та на відкритій території використовується інтегральний показник WВСТ-індекс — міжнародний стандарт ISO 7243 (табл. 1).
WВСТ-індекс — емпіричний інтегральний показник, що відображає сполучений вплив температур повітря, швидкості його руху, вологості та теплового випромінювання з навколишнім середовищем (індекс теплового навантаження середовища).
Для
визначення оптимальної та верхньої
границі допустимого мікроклімату можуть
бути використані як окремі його складові
відповідно до санітарних норм мікроклімату
виробничих приміщень, так і індекс WВСТ
в діапазоні вказаних вище параметрів
(
).
У таблиці 1 наведені величини WВСТ стосовно людини, одягненої в комплект легкого літнього одягу.
Наведені нормативні величини WВСТ забезпечують різні рівні теплового стану організму людини (оптимальний, допустимий, гранично допустимий з урахуванням тривалості впливу), згідно з методичними рекомендаціями МОЗ № 5168-90 «Оцінка теплового стану людини з метою обґрунтування гігієнічних вимог до мікроклімату робочих місць та заходів профілактики переохолодження та перегрівання».
Теплове випромінювання, що перевищує 1200 Вт/м2* характеризує умови праці як шкідливі та небезпечні незалежно від величини WВСТ-індексу (табл.2).
Клас шкідливості та небезпечності умов праці визначається за найбільш вираженим показником (WВСТ-індекс або теплове випромінювання), табл. 1 та 2. При впливі на працюючих двох чинників одного ступеня умови праці переводять до наступного ступеня шкідливості.
Таблиця 1.
Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
Категорія робіт |
Загальні енерго- витрати, Вт |
Клас умов праці |
|
||||
Оптимальний 1 |
Допустимий 2 |
Шкідливий |
|
||||
1 ступінь 3.1 |
2 ступінь 3.2 |
3 ступінь 3.3 |
4 ступінь 3.4 |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
1а |
До 139 |
21,0-23,4 |
23,5-25,4 |
25,5-26,6 |
26,7-27.4 |
27,5-28,6 |
28,7-31,0 |
16 |
140-174 |
20,2-22,8 |
22,9-25,8 |
25,9-26,1 |
26,2-26,9 |
27,0-27,9 |
28,0-30,3 |
2а |
175-232 |
19,2-21,9 |
22,0-25,1 |
25,2-25,5 |
25,6-26,3 |
26,3-27,3 |
27,4-29,9 |
26 |
233-290 |
18,2-10,9 |
21,0-23,9 |
24,0-24,2 |
24,3-25,0 |
25,1-26,4 |
26,6-29,1 |
3 |
Більше 290 |
17,0-18,9 |
19,0-21,8 |
21,9-22,2 |
22,3-23,4 |
23,5-25,7 |
25,8-27,9 |
Таблиця 2.