10. Ситуаційний підхід як методологічна основа управління ефективністю

Ситуацiйний пiдхiд базується на тому припущеннi, що придатнiсть рiзних методів управлiння визнач. ситуацiєю. Органiзацiя у своїй дiяльностi постiйно пере­буває у таких ситуацiяx, на якi необxiдно реагувати. Оскiльки таких ситуацiй надзви­чайно багато, то не icнyє єдиного “найкращого” способу управлiння органiзацiєю. Тому найефективнiшим є той метод, що вiдповiдає наявнiй ситуації. Управлiнська поведiнка у кожнiй конкретнiй ситуації залежить вiд її обставин. Цей пiдxiд базується на поєднаннi певних прийомiв i концепцiй для вирiшення конкретних ситуацiй з метою досягнення цiлей органiзацiї. Biн являє собою найширшу i найзадовiльнiшy систему, розроблену досi для того, щоб зробити упрaвлiння ефективним.

11. Процесний підхід. Характеристика пріоритетних управлінських задач у розрізі основних ф-цій

Сутність процесного підходу:

1. Управління є процесом, бо являє собою не яку-небудь окрему дію, а серію послідовних скоординованих дій.

2. Кожна така дія сама по собі є процесом, яка називається управлінською функцією.

3. Сутність функцій управління становить процес управління.

12. Ефективність управлінських рішень: досягнення і забезпечення, оцінка. Середовище ухвалення рішення

Управлінське рішення - вольовий акт втручання суб’єкта управління в діяльність об’єкта управління для виходу із певної виробничо-господарської чи іншої ситуації. Чим швидше буде прийняте правильне рішення, тим більша ймовірність поверне об’єкт управління до стану рівноваги та спрямує його в напрямку ефективного розвитку.

Етапи: 1) процес розроблення (аналіз ситуації, попереднє визнач. кола проблем, визнач. цілей рішення та параметрів, які потрібно досягти); 2) прийняття або досягнення (повинно бути конкретно за терміном виконання, зрозумілим); 3) реалізація та забезпечення (доведення до виконавців); 4) контроль результатів реалізації або оцінка (для оцінки будують матрицю оцінки наслідків реалізації рішень).

13. Проблематика і механізм формалізованого прийняття управлінських рішень

Типи прийняття рішень: інтуїтивні; рішення на досвіді; раціональне прийняття рішень.

На процес прийняття управлінських рішень впливають фактори:

* ступінь ризику - розуміється, що завжди існує імовірність прийняття неправильного рішення, яке може несприятливо впливати на організацію;

* час, який відводиться менеджерові для прийняття рішення;

* ступінь підтримки менеджера колективом - цей фактор враховує те, що нових менеджерів сприймають не відразу; * особисті якості менеджера - один з найбільш важливих факторів. Незалежно від того, як менеджери приймають рішення і відповідають за них, вони повинні мати здібності до того, щоб приймати вірні рішення;

* політика організації - у даному випадку враховується суб’єктивний фактор при прийнятті рішення. Статус, влада, престиж, легкість виконання - усе це може вплинути на прийняття того, чи іншого рішення;

Етапи прийняття управлінських рішень:

1. Постановка проблеми її усвідомлення. На цьому етапі проводиться збір інформації.

2. Формулювання альтернативи, критерії та обмеження. Необхідно створити декілька альтернатив.

3. Оцінка. Менеджери повинні намагатися відобразити критерії та обмеження (кількісно і якісно).

4. Прийняття рішень. Прийняття тієї альтернативи, яка сумою набрала більшу кількість балів є найкращою.

5. Реалізація рішення. Створення плану реалізації рішення (Коли? В які строки?).

6. Доведення рішення до виконавців.

7. Організація реалізації виконання цього рішення.

8. Координація даного рішення з іншими рішеннями.

9. Контроль за здійсненням та внесення в разі необхідності корективів.

10. Аналіз цього процесу розробки, прийняття і реалізац. рішення, оцінка ефектив. всього процесу, набуття досвіду.