7. Внесок ведучих шкіл і підходів у розвиток управлінської науки і практики

Головний внесок А.Файоля в теорію управління: він розгля­дав управління як універсальний процес, що складається з декількох взаємопов’яза­них ф-цій. До них належать такі ф-ції: передбачення, планування, організування, координування, контролювання.

Mepi Паркер Фоллетт i Елтона Мейо - можна назвати найвiдомiшими авторитетами в розвитку школи “людських вiдносин” в управлiннi. Саме Фоллетт була першою, хто визначив менеджмент як “забезпечення виконання роботи за допомогою iнших осiб”. Значна увага в дослiдженнях М. Фоллетт придiляється про­блемам лiдерства та демократизації управлiння.

Головнi iдеї у менедж­менті були сформульованi Тейлором у виглядi таких принципiв “наукового управлiння”:

- розробка оптимальних методів виконання роботи на базi науковorо вивчен­ня витрат часу, дiй i зусиль працiвникiв;

- абсолютне дотримання розроблених на науковiй основi стандартiв i правил;

- пiдбiр, навчання i розмiщення працiвникiв на тi робочi мiсця i завдання, на яких вони будуть найбiльш корисними;

- оплaта за результатами (нижчi результати – менша оплата, вищi результати – більша оплата);

- пiдтримка дружнix стocyнкiв мiж робiтниками i менеджерами (адмiнiстра­цiєю) з метою забезпечення можливостi здiйснення науковoго управлiння.

Одним iз основних напрямiв дослiджень у “емпiричнiй” школi слiд вважати вивчення змiсту працi i ф-цiй керiвникiв. Цей напрям значною мiрою обумовлений тiєю обставиною, що “емпірична” школа вiдстоює професiонaлiзацiю управління, тобто перетворення управлiнської дiяльностi на самостiйний, специфiчний вид праці, особливу професiю. Вагомий внесок представники цiєї школи зробили у вирiшеннi проблеми централiзацiї i децентралiзацiї в управлiннi, делегування повноважень.

8. Функції і завдання основних підсистем і підрозділів організації

В організації існують такі підсистеми: технічна, економічна, соціальна, організаційна.

Технічна підсистема - це єдність технологічних процесів, природних та інших матеріал. ресурсів і технік. засобів, необхідних для їх здійснення. Вона характеризує техніч. потенціал певного воробничо-господарського комплексу.

Економ. підсистема - сукупність економ. елементів, основана на технічній підсистемі, що зумовлює певний перебіг економ. процесів у межах під-ства та його структурних підрозділів. Елементи економ. підсистеми є господ. самостійні і відокремлені структури і підрозділи, наділені виробнич. ресурсами, основними й оборотними коштами.

Соціальні підсистеми - сукупність індивідів і соціальних груп, які утворюють трудовий колектив під-ства. Елементами соціальної підсистеми є первинні трудові колективи – групи працівників, організаційно об’єднаних у виробничі та управлінські ланки.

Організаційна підсистема - сукупність виробничих та управлінських підрозділів під-ства та взаємозв’язки між ними. У сукупності підсистем під-ство виступає як єдине ціле.

9. Системний підхід як методологічна основа управління ефективністю

Системний пiдхiд є найвагомiшим внеском у вивчення управлiння. Вперше організація була представлена як вiдкрита система (досi вона розглядалася як замкнена систе­ма), що є сукупнiстю взаємозалежних елементiв, таких як люди, структури, завдания i технології, орiєнтованi на досягнення цiлей в умовах змiнного зовнiшнього середовища. Системний пiдxiд орiєнтований на досягнення цiлей системи шляхом вибору i реaлiза­ції рiшень, що базуються на вpaxyвaннi й аналiзi всієї сукупностi чинникiв, їxнix взаємозв’якiв i взаємодiй, якi так чи iнакше впливають на розв’язувану проблему. У концеп­ції системного пiдxоду органiзацiя розглядається як система, що складається з певної кількостi елементiв, якi взаємодiють iз зовнiшнiм середовищем.