
- •1.Дослідження Платоном і Аристотелем сутності та форм організації держави.
- •2.Влада як соціальне явище. Концепції влади. Методи влади.
- •3.Напрямки української політичної думки хіх-хх століття.
- •4.Поняття та сутність правової держави. Становлення правової держави в Україні.
- •5.Концепція політичного лідерства та його типологія.
- •6.Системний аналіз та його роль у становленні теорії політичних систем суспільства.
- •7.Основні типи й оціночні показники легітимності влади.
- •8.Принципи і сутність поділу влади в демократичному суспільстві.
- •9.Предмет, методи, категорії і функції політології.
- •10.Вибори та їх класифікація. Типологія виборчих систем.
- •11.Т.Гоббс, Дж. Локк, ж.-ж. Руссо про суспільний договір.
- •12.Хка та типологія політичної еліти.
- •13. Сутність та основні типи політичної соціалізації. Соціальна та політична стратифікація.
- •14. Політичні партії. Ґенеза, типологія та функції.
- •15. Політична етика та макіавелізм в політиці.
- •16. Поняття політичної ідеології, її сутність та основні напрямки.
- •17. Сучасні елітарні теорій. Їх типологія та функції.
- •18. Зміст та структура етнонац відносин. Місце та роль етнонац політики в системі державної політики.
- •19. Політика як суспільне явище і форма діяльності.
- •20. Особливості формування сучасних політичних партій.
- •21.Походження держави, її сутність, та функції.
- •22.Структура і типологія громадсько-політичних рухів.
- •23.Кант, г.Гегель про природу правової держави.
- •24.Типи демократії їх сутність та критерії визначення.
- •25.Поняття, зміст і структура громадянського суспільства.
- •26.Основні історичні форми та типи демократії. Моделі демократії.
- •27. Політичні конфлікти: джерела, функції і методи врегулювання.
- •28. Політичні режими, їх сутність та типологія.
- •29. Основні підходи до аналізу сутності і походження держави.
- •30. Механізми функціонування, проблеми збереження та забезпечення стабільності політичних систем.
- •32. Теоретичні засади консервативної ідеології.
- •33. Концепція гром суспільства. Взаємодія гром суспільства і правової держави; етика відносин.
- •34. Основні теоретичні джерела сучасних концепцій соціального конфлікту.
- •35. Форми правління та їх співвідношення з політичними режимами.
- •36. Сутність, структура та функції політичної свідомості.
- •37. Структура, функції та типологія політичних систем. Політична система сучасної України.
- •38. Сучасні теорії демократії.
- •39. Національно-радикальний напрям української політичної думки (д.Донцов, м.Міхновський).
- •40. Історичні умови та шляхи формування націй. Особливості формування української нації.
- •41.Погляди н. Макіавеллі на державу і методи державного управління.
- •42. Базові засади лібералізму як політичної ідеології.
- •43. Сутність, характерні риси та функції політичного лідера.
- •44. Політична культура: сутність, структура, функції.
- •45. Засадничі принципи класичних теорій еліт г.Моска, в.Паретто, р.Міхельса.
- •46. Виборчі системи і їх місце в форм інститутів політичної влади. Виборча система в сучасній Україні.
- •47. Форми державного правління та державного устрою.
- •48. Соціальні та ідейні витоки демократії, її сутнісні характеристики.
- •49. Основні теорії соц структури суспільства. Сутність і політичне значення поняття “середній клас”.
- •50. Партійні системи та їх типологія. Особливості партійної системи України.
- •51. Сутність та функції соціальної структури суспільства. Класова теорія к.Маркса та м.Вебера.
- •52.Глобальні проблеми людства та шляхи їх розв’язання.
- •53.Передумови виникнення внутрішньополітичного конфлікту та основні методи їх подолання.
- •54.Структура, функції та типологія політичних систем, основні елементи політичної системи.
- •55.Політична свідомість як фактор політичної поведінки. Типологія політичної свідомості.
- •56.Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина.
- •57.Політична влада: сутність, джерела, ресурси та механізми здійснення.
- •58.Теоретичні передумови виникнення та основні концепції класичної геополітики.
- •60.Принципи виборчого права та організації демократичних виборів.
5.Концепція політичного лідерства та його типологія.
Проблема лідерства стала предметом наукового дослідження дуже давно. Нею займалися ще Платон і Арістотель. Пізніше Макіавеллі описав образ лідера-государя, який будь-якими засобами досягає політ. цілей. Лідер (від англ. leader-вождь) – авторитетний член організації або малої групи, особливий вплив якого дає йому змогу відігравати істотну роль у соціальних процесах. Лідер – особа, яка здатна впливати на інших з метою інтеграції спільної діяльності. Проблеми лідерства вивчають різні науки: психологія, соціологія, соціальна психологія і т.д. Особистість, яка претендує на лідерство, повинна мати певні соціально значущі риси, які формуються в процесі її взаємодії з іншими людьми. Вебер виокремлює 3 типи лідерства: 1) традиційне лідерство – це право на лідерство, належність до еліти, віра у святість традицій. Воно базується на вірі підлеглих у те, що влада законна, оскільки вона існувала завжди, і ця влада пов’язана з традиційними нормами, на які посилається правитель; 2) харизматичне лідерство хар-ся вірою підлеглих у надзвичайні здібності вождя та його винятковість. Широкі маси населення вірять у те, що такий лідер покликаний самим життям виконувати якусь виняткову місію, тому вони бувають навіть фанатично віддані такій людині; 3)раціонально-легальне лідерство означає появу в суспільному житті політ. лідера через демократичні процедури виборів, що відповідають вимогам закону. Обраному лідеру надаються широкі повноваження, за будь-які зловживання він нестиме відповідальність перед виборцями. Роль лідерів є особливо значною в переломні періоди розвитку, коли від них вимагається швидке прийняття рішень, здатність правильно зрозуміти конкретні завдання.
6.Системний аналіз та його роль у становленні теорії політичних систем суспільства.
Системн-й аналіз політологи вважають особливо важливим у пізнавальному відношенні. Цінність і важливість такого підходу полягає у цілісному сприйнятті об’єкта досл-ня та загальному аналізі зв’язків між окремими елементами в межах широкого цілого. Теорії політичних систем створили Толкотт Парсонс, Девід Істон і Габріель Алмонд. Американський соціолого Толкотт Парсонс Політична система — це цілісна, упорядкована система відносин, дій, ідей, цілей, методів і інститутів, пов’язаних з політикою, з її розробкою та практичним здійсненням. Політична система суспільства — це складна, багатогранна система відносин державних і недержавних соціальних інститутів, які виконують відповідні політичні функції для захисту інтересів певних класів та соціальних груп. Сьогодні в політичній практиці можна виділити такі типи політичних систем: постіндустріальні (посткапіталістичні), перехідні, постколоніальні тощо. Для постіндустріальної (посткапіталістичної) політичної системи на сучасному етапі характерні: функціонування парламентського механізму боротьби за владу; зростання рівня життя переважної більшості населення, спадання напруженості класової боротьби, утвердження соціального партнерства, посилення позицій громадянського суспільства, захист прав людини.
Для перехідного типу політичної системи (країни СНД, країни Східної Європи) характерні такі риси, як: надмірна політизація народних мас, поява демократичних інститутів та інших демократичних елементів у суспільстві з одночасним існуванням залишків тоталітаризму та командно-адміністративної системи. Ця обставина призводить до посилення боротьби за владу, яка в суспільстві все більше набирає форми міжпартійної боротьби. У суспільстві поширюються крайньорадикальні погляди «лівого» й «правого» спрямування, посилюється націоналізм. Перехідний тип політичної системи характеризується також швидким зниженням рівня життя народу, руйнуванням його духовності, стрімким зростанням злочинності тощо. Функціональним елементом політичної системи суспільства є політичний режим. Політичний режим — це способи й методи здійснення політичного владарювання, порядок взаємовідносин громадянського суспільства та політичної влади. У сучасній політичній теорії розрізняють такі основні типи політичних режимів: демократичні, авторитарні та тоталітарні.