- •1.Дослідження Платоном і Аристотелем сутності та форм організації держави.
- •2.Влада як соціальне явище. Концепції влади. Методи влади.
- •3.Напрямки української політичної думки хіх-хх століття.
- •4.Поняття та сутність правової держави. Становлення правової держави в Україні.
- •5.Концепція політичного лідерства та його типологія.
- •6.Системний аналіз та його роль у становленні теорії політичних систем суспільства.
- •7.Основні типи й оціночні показники легітимності влади.
- •8.Принципи і сутність поділу влади в демократичному суспільстві.
- •9.Предмет, методи, категорії і функції політології.
- •10.Вибори та їх класифікація. Типологія виборчих систем.
- •11.Т.Гоббс, Дж. Локк, ж.-ж. Руссо про суспільний договір.
- •12.Хка та типологія політичної еліти.
- •13. Сутність та основні типи політичної соціалізації. Соціальна та політична стратифікація.
- •14. Політичні партії. Ґенеза, типологія та функції.
- •15. Політична етика та макіавелізм в політиці.
- •16. Поняття політичної ідеології, її сутність та основні напрямки.
- •17. Сучасні елітарні теорій. Їх типологія та функції.
- •18. Зміст та структура етнонац відносин. Місце та роль етнонац політики в системі державної політики.
- •19. Політика як суспільне явище і форма діяльності.
- •20. Особливості формування сучасних політичних партій.
- •21.Походження держави, її сутність, та функції.
- •22.Структура і типологія громадсько-політичних рухів.
- •23.Кант, г.Гегель про природу правової держави.
- •24.Типи демократії їх сутність та критерії визначення.
- •25.Поняття, зміст і структура громадянського суспільства.
- •26.Основні історичні форми та типи демократії. Моделі демократії.
- •27. Політичні конфлікти: джерела, функції і методи врегулювання.
- •28. Політичні режими, їх сутність та типологія.
- •29. Основні підходи до аналізу сутності і походження держави.
- •30. Механізми функціонування, проблеми збереження та забезпечення стабільності політичних систем.
- •32. Теоретичні засади консервативної ідеології.
- •33. Концепція гром суспільства. Взаємодія гром суспільства і правової держави; етика відносин.
- •34. Основні теоретичні джерела сучасних концепцій соціального конфлікту.
- •35. Форми правління та їх співвідношення з політичними режимами.
- •36. Сутність, структура та функції політичної свідомості.
- •37. Структура, функції та типологія політичних систем. Політична система сучасної України.
- •38. Сучасні теорії демократії.
- •39. Національно-радикальний напрям української політичної думки (д.Донцов, м.Міхновський).
- •40. Історичні умови та шляхи формування націй. Особливості формування української нації.
- •41.Погляди н. Макіавеллі на державу і методи державного управління.
- •42. Базові засади лібералізму як політичної ідеології.
- •43. Сутність, характерні риси та функції політичного лідера.
- •44. Політична культура: сутність, структура, функції.
- •45. Засадничі принципи класичних теорій еліт г.Моска, в.Паретто, р.Міхельса.
- •46. Виборчі системи і їх місце в форм інститутів політичної влади. Виборча система в сучасній Україні.
- •47. Форми державного правління та державного устрою.
- •48. Соціальні та ідейні витоки демократії, її сутнісні характеристики.
- •49. Основні теорії соц структури суспільства. Сутність і політичне значення поняття “середній клас”.
- •50. Партійні системи та їх типологія. Особливості партійної системи України.
- •51. Сутність та функції соціальної структури суспільства. Класова теорія к.Маркса та м.Вебера.
- •52.Глобальні проблеми людства та шляхи їх розв’язання.
- •53.Передумови виникнення внутрішньополітичного конфлікту та основні методи їх подолання.
- •54.Структура, функції та типологія політичних систем, основні елементи політичної системи.
- •55.Політична свідомість як фактор політичної поведінки. Типологія політичної свідомості.
- •56.Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина.
- •57.Політична влада: сутність, джерела, ресурси та механізми здійснення.
- •58.Теоретичні передумови виникнення та основні концепції класичної геополітики.
- •60.Принципи виборчого права та організації демократичних виборів.
22.Структура і типологія громадсько-політичних рухів.
Громадсько-політичні організації та рухи - це добровільні об'єднання громадян, які виникають згідно з видами діяльності, соціальної активності й самодіяльності для задоволення й захисту їхніх багатогранних інтересів і запитів, діють відповідно до завдань і цілей, закріплених у їхніх статутах.
Громадські організації та рухи можна класифікувати за інтересами чи діяльністю:
за економічними інтересами, зокрема, можна вирізнити організації підприємців, що працюють за наймом, селян, представників вільних професій, кооперативи, споживчі спілки;
за суспільно-політичними інтересами розрізняють організації культурного, гуманітарного напрямів, релігійні;
за методами діяльності та правового-статусу: легальні та офіційні, напівлегальні та неформальні (наприклад, масонська ложа);
за місцем діяльності, за місцем докладання сил у структурі політичної влади: лобі, самоврядні організації, які добиваються урядових дотацій;
за видами діяльності: економічні, освіти й культури, наукові й науково-технічні, опікунські, охорони здоров'я, природи, національні, конфесійні, оборонні, спортивні й туристські
Громадсько-політичні рухи можна поділити на дві великі групи: з чітко вираженим політичним змістом і з переважно загальнодемократичним змістом. Для політичних громадських рухів характерні такі риси: вони користуються політичними засобами; беруть участь у боротьбі за владу; беруть участь або справляють вплив на засоби здійснення влади.
Політичні рухи можна поділити на такі типи:
рухи, які виникли на класовій основі, - робітничий, селянський, дрібнобуржуазний;
рухи, які виникли на класоподібній основі, - інтелігенції, військових, докласових елементів;
міжкласові рухи - національно-визвольні, антифашистські й т.ін.;
політичні рухи, які виражають ставлення до наявного політичного та економічного устрою, - консервативні, реформаторські, революційні, контрреволюційні й т.ін.;
політичні рухи, що відзначаються ступенем і формою їхньої організованості, - високоорганізовані, слабоорганізовані, стихійні.
Громадські організації та рухи виконують важливу роль у політичній системі, в суспільно-політичному житті в цілому. Вони є своєрідною з'єднувальною ланкою між функціонуванням державних органів і відповідними діями населення країни.
Громадські об'єднання надають велику допомогу владним структурам у виконанні функцій управління. Громадські організації та рухи привертають увагу широких мас населення до гострих проблем, пропонують способи вирішення проблем.
На відміну від суспільних організацій, суспільні рухи, маючи також масовий характер, створюються переважно для реалізації ближчих цілей, а тому можуть бути структурно не оформлені і об’єднувати багато організацій з різною соціально-політичною орієнтацією. Як правило, суспільні рухи не завжди складаються з однодумців, а можуть включати групи, що об’єднуються лише на короткий час із тактичних міркувань. Таким був в Україні в недалекому минулому «Народний рух», що об’єднав тоді прихильників незалежності та реформ з різних політичних течій та організацій.