2.2.4 Клас точності приладу

Узагальненою характеристикою засобів вимірювання є клас точності К приладу. Клас точності визначається межами основної і додаткової похибки. Найчастіше клас точності приймається чисельно рівним основній допустимій приведеній похибці, вираженій у відсотках, тобто:

К=  .

Основна похибка – похибка, притаманна засобу вимірювання, при нормальних умовах використання (t=20⁰С5%, атмосферному тиску 760 мм.рт.ст., заданій напрузі джерела живлення і нормальному робочому положенні).

Додаткова похибка – похибка, що виникає при відхиленні однієї з впливаючих величин за межі встановлені для нормальної області їх значеннь.

Проте, слід відзначити, що клас точності приладу не є безпосереднім показником точності вимірювання.

Конкретні класи точності встановлюються в стандартах на окремі види засобів вимірювання. Чим менше число, що позначає клас точності приладу, тим менші межі допустимої основної похибки.

Клас точності присвоюється приладу при його виготовленні і вказується на його шкалі.

Стандартний ряд класів точності встановлений ГОСТ 8.401-80. Наприклад, клас точності 0,5 означає, що найбільша допустима похибка для даного приладу складає 0,5% від діапазона шкали приладу.

2.2.5 Оцінка точності вимірювання. Абсолютна і відносна похибки вимірювання

Одиничні вимірювання. При одиничному вимірюванні якої небуть величини слід визначити максимально допустиму похибку замірів. При прямому вимірюванні максимально можлива абсолютна похибка визначається за формулою:

W=0,01KW_N, (2.6)

де K - клас точності приладу; W_N - діапазон вимірювань за шкалою приладу.

При непрямому вимірюванні, коли W=f(x,y,z), максимально можлива похибка рівна:

W=(xW/x+yW/y+zW/z), (2.7)

де x, y, z – абсолютні похибки вимірювання величин x, y, z.

Максимально можливу відносну похибку шуканої величини можна визначити так:

W=W/W=(xW/x+yW/y+zW/z)/W, (2.8)

В табл.2.1 наведені формули розрахунку максимально можливої відносної похибки для деяких функціональних залежностей.

Багатократні вимірювання. При багатократних вимірюваннях заданої величини найбільш достовірним результатом є середньоарифметична величина з усіх замірів, тобто:

W_сер=  W_i/n, (2.9)

де W_i - значення величини отримане при і-му вимірюванні; n - число замірів.

При прямих вимірюваннях абсолютна середньоквадра-тична похибка (середньоквадратичне відхилення) розраховується за формулою:

S=  (W_i-W_сер)²/(n(n-1)) . (2.10)

Таблиця 2.1 – Максимально можлива відносна похибка визначення величини W

W	δW, %
x	KxXN/x
y	KyYN/y
z	KzZN/z
v	KvVN/v
Axyz	|x| +|y|+|z|
Axyz	|x| +|y|+|z|
Axy/(zv)	|x| +|y|+|z|+|v|
xyz	(|xx| +|yy|+|zz|)/W
AxByCz	(|Axx| +|Byy|+|Czz|)/W
(xy)/(zv)	|(xy)|+ |(zv)|
Axy/(zv)	|x| +|y|+|(zv)|
Alnx	x/lnx
ABx	Bxx/(ABx)

Примітка.1. Величини x, y, z, v отримують шляхом прямих вимірювань з допомогою приладів класу Kx, Ky, Kz, Kv з діапазоном шкали X_N, Y_N, Z_N, V_N відповідно.

2. Знак “” для W пропущений. Біля числового значення W слід його писати.

При непрямих вимірюваннях середньоквадратична похибка рівна:

S_W = (x/W//x)²+(y/W//y)²+(z/W//z)² . (2.11)