Особисті права й обов'язки учня і учителя

Ви маєте право:

• іноді ставити себе на перше місце;

• просити про допомогу й емоційну підтримку;

• протестувати проти несправедливого ставлення, приниження гідності чи критики;

• робити помилки, доки не знайдете правильний шлях;

• давати людям змогу вирішувати свої власні проблеми;

• казати «ні, дякую», «вибачте, ні», «мені цього непотрібно»;

• не звертати увагу на поради оточуючих і слідувати своїм власним переконанням;

• побути наодинці, навіть якщо іншим хочеться вашого спілкування;

• на свої власні почуття – незалежно від того, чи розуміють їх оточуючі;

• змінювати свої рішення або вибирати інший образ дій;

• домагатися зміни домовленості, яка вас не влаштовує, або змінювати свою думку про людину (друга) в хорошу сторону.

Ви ніколи не зобов'язані:

• бути бездоганним (ою) на 100 відсотків;

• пливти за юрбою;

• любити людей, які завдають вам шкоду;

• перепрошувати за те, що були самим собою;

• вибиватись із сил заради інших;

• почувати себе винним за свої бажання;

• миритися з неприємною ситуацією;

• жертвувати своїм внутрішнім світом заради кого б то не було;

• зберігати стосунки, які стали образливими;

• робити більше, ніж вам дозволяє час;

• робити щось, що насправді не можете зробити;

• виконувати нерозумні вимоги;

• віддавати щось, що насправді не хочеться віддавати;

• нести на собі тягар чиєїсь неправильної поведінки;

• відмовлятись від свого «Я» заради будь-кого чи будь-чого.

При цьому ви повинні пам'ятати, що:

• не можна жити в суспільстві та бути вільним від нього – або те, або інше;

• думка, відмінна від вашої, може бути вірною;

• ніхто не зобов'язаний поводитись так, як хочеться вам;

• неприйнятний для вас спосіб життя може бути нормою для когось іншого;

• порада, заснована на чужому досвіді, не може вберегти вас від помилок – ви інша людина у вас своя ситуація, а панацеї немає;

• ваше почуття провини може вказувати на неприпустимість зробленого вами вчинку, можливо слід попросити вибачення?;

• ви нічого нікому не винні доти, доки не взяли на себе зобов'язання у вигляді обіцянки;

• жодні права не звільняють вас від відповідальності за ваші вчинки.

Тільки успішний вчитель зможе виховати успішного учня. Чи можете ви назвати себе в чомусь успішними? Вчитель може активно вплинути на процес становлення особистості власним витонченим позитивний прикладом, авторитетом, стати зразком для паразалежної поведінки. Для старшокласника і середнього школяра є необхідним відчути власну включеність у процес соціально значимої роботи. Він прагне бути включеним у діяльність. Якщо ж він серед свого оточення не знаходить архетипно-мудрої особистості, через спілкування та паразалежну поведінку, то він заряджений підкорятись негативним зразкам поведінки, які знаходить в суспільстві. Причиною даної ситуації є низький рівень критичного мислення і невміння селектувати середовища, у яких знаходиться.

Для того, щоб учителю стати гідним прикладом наслідування для учня – йому потрібно: займатись саморозвитком, часто ставити себе на місце учня, здійснювати напрацювання на свій авторитет, на перервах дозволяти собі виконувати роль подруги-сестри, а не контролера виконуваних обов’язків у класі, досконало знати основні вікові особливості підліткового та юнацького віку, знати індивідуальні особливості класу, кожного учня окремо, використовувати знання класного менеджменту, займатись фізичною культурою, вміти сублімувати агресію та переживати відчуття одинокості, бути автентичним і конгруентним, вміти визнавати свою помилку (а не грати роль всезнайки), володіти високим рівнем психологічної культури, знаннями педагогічної психології, вікової психології (центральних новоутворень, ведучого виду діяльності, мотивів поведінки, соціальної ситуації розвитку). У власній поведінці дотримуватись образу соціально адаптованого вчителя, не забруднюючи іміджу педагогічного працівника афішованими скаргами на зарплату.

Класний керівник має собою представляти зразок, перш за все: у вихованості, самовладанні, самоорганізації (самодисципліні). Якісний рівень саморегуляції і самоконтролю класного керівника відображаються на учнях. Доцільно надати їм можливість відчути, що вже настав період, коли вони самі виховують себе. Дозвольте їм виконувати роботу так, як вони того хочуть зараз, але при вашій інтервізії. Учень-компонент, оскільки набуває певного забарвлення, стилю, значимості і впливовості у класі. Надання можливості учневі проявляти свою поведінку автономно і створення умов моральної атмосфери сприяють виникненню благоприємних стосунків. Сприятливо діє забезпечення атмосфери рівноваги та умови одночасної присутності спрямовуючої ролі вчителя. З метою забезпечення відчуття включеності кожного учня в колектив класу і його значимості, можна помістити фотографії кожного учня у класі і описати його компетенції (у чому він кращий від інших), досягнення, хобі, прагнення, займана соціальна роль у класі. Таким чином, вказавши його причетність та важливість у колективі класу. Адже, якщо людина відчуває свою важливість у класі, у школі, то матиме певні передумови для своєї ролі у суспільстві, своєї місії у житті. Також старшокласникам важливо якраз забезпечити умови для прояву активності, наполегливості і відповідальності. Незадоволення такої потреби призводить до негативної і протестної поведінки.

Отже, педагог володіючи адаптованою поведінкою може стати гідним прикладом учню для наслідування. Лише певний рівень особистісного розвитку педагога може забезпечити належний рівень розвитку школяра.

Класному керівнику з метою вироблення навичок конструктивного спілкування, асертивної поведінки, захисту учня від себе та захисту одного учня від іншого варто спільно з учнями створити правила спілкування у системі стосунків «учитель-учень», «учень-учень». Правила мають бути затверджені згодою учнів та спільно обговорені з можливістю внести учнями свої пропозиції та корективи. Дані правила допоможуть сформувати ті норми поведінки та звички, набути тих навичок у спілкуванні, які будуть сприяти подальшому ефективному пристосуванню старшокласників, а також допоможуть набути вмінь психологічного самозахисту, відчувати себе впевненіше у колективі класу.