Принципи роботи із старшокласниками щодо створення умов для ефективної їх соціалізації:

1. Основа навчально-виховного процесу – класний менеджмент.

2. Паритетні стосунки між вчителем і учнем (суб’єкт-суб’єктні відносини).

3. Наділення учнів дорученнями, обов’язками відповідно до віку, щоб дати можливість себе проявити.

4. Зміст проведення виховних годин має максимально наближати до досягнення поставленої мети.

5. Поважати право дитини на власну думку, помилку.

6. Встановлення рівня відповідальності за свою вихованість на самого учня, а не на вчителів. Формування атмосфери незручності, некомфортності і невигідності в ситуації прояву невихованості.

7. Виховний вплив на особистість через референтну групу.

8. Образ класного керівника, вчителя-предметника, як взірець для паразалежної поведінки.

9. Принцип невтручання. Тобто, надавати учням можливість самостійно вирішувати проблеми класу, ініціювати варіанти рішення, брати на себе відповідальність за організацію і управління колективом; структурувати вільний час без нав’язливої і постійної присутності вчителя поряд.

10. Принцип науковості. Адекватна, доречна і дотепна науковість (факт, рішення задачі), яка б могла допомогти в розумінні того чи іншого матеріалу).

11. Розуміння того, яке призначення має кожний учень для класу. Формування в учнів вміння розуміти своє призначення у суспільстві (від мікро- до макрогруп).

12. Поєднання гуманістичного підходу у навчанні з екзистенційним.

Дорослий має займати позицію не Над, не Під, а ПОРУЧ з дитиною, щоб допомогти їй досягнути благополуччя в здоров'ї, стосунках, навчанні, любові, матеріальних благах.

Медитативна гімнастика педагогу:

Я налаштовуюсь на успішний день.

Я випромінюю ауру успіху.

Я притягаю людей, що допомагають досягти моїх цілей.

Я живу вільно і натхненно.

Успіх - мій природній стан.

Я піднімаюся до нових висот мудрості і розуміння.

Я розвиваю в собі позитивну віру.

Я дозволяю собі виявити свої кращі сторони.

Мій розум спокійний, моє тіло розслаблене.

Я відпускаю всяку напругу з душі і тіла.

Я поводжуся спокійно у будь-яких ситуаціях.

Моя цілісність і внутрішня гармонія – подарунок світу.

Я вибираю чесність із собою.

Я вибираю гнучкість у думках і вчинках.

Я вибираю волю - для себе і для моїх ближніх.

Я вибираю життя свідоме і відповідальне.

Закон педагогічного дзеркала: діти мають хотіти бути схожими на джерело досвіду і вимог. Скільки дітей сказали вам, що хочуть стати вчителем, або бути схожим на вас?

Якщо згадати, скільки перешкод зустрічається дитині на кожному її кроці, то не варто дивуватися, що її реакція на них не завжди адекватна... За кожним прикладом її невірної реакції на оточуюче середовище стоїть цілий ряд спроб відреагувати правильно та бути успішним у житті .

А. Адлер.

Характерологічні та індивідуально-типологічні особливості старшого підліткового віку нової генерації учнівської молоді

У структурі процесу соціалізації старшокласників формування моральних цінностей виступає тією проміжною ланкою, яка регулює відповідність між поведінкою, діями, інтересами, потребами учня, що випливають із їхніх соціальних відносин. Виходячи з цього, соціально-психологічним феноменом старшого шкільного віку вважаємо вибір особистісних цінностей та індивідуальної траєкторії поведінки. Великою мірою зміст цінностей старших підлітків залежить від культурного контексту, загальних тенденцій історичного періоду, в умовах якого живе молоде покоління.

Ті бурхливі соціальні події, що відбуваються у світі й нашій країні змушують юнаків та дівчат самостійно робити вибір, орієнтуватись у всьому й набувати незалежного світогляду, формувати підвалини автономної моралі. Саме тому порівняно з минулими поколіннями теперішні старшокласники характеризуються більш жорсткими і безкомпромісними принципами, раціонально-прагматичним поглядом на людей, усі стосунки перетворюються на бізнес-план, якщо навіть дружба і любов визначаються холодним розрахунком.