Для того, щоб бути успішним у майбутньому, думати про своє здоров’я потрібно вже зараз. Якщо хочеш залишатися здоровим – не зупиняйся.

Досягнення успіху у житті особистості в великій мірі залежить від її навичок спілкуватися з людьми. Усім людям властива потреба у спілкуванні, адже спілкування – це невід’ємна складова нашого життя. Кожен з нас потребує спілкування, а саме нових вражень, почуттів, знань, розділення з кимось думок та переживань, обмін інформацією та налагодження міжособистісних стосунків. Саме тому, під час комунікації важливо доречно виражати свої емоції, почуття та думки, а також, вміти вислухати співрозмовника, дати йому можливість виразити свої почуття та думки.

Сьогоднішній випускник школи має володіти навичками спілкування. Що для цього потрібно? Потрібно, щоб дитина завжди, коли хоче мала з ким поговорити. У діалозі особистість знаходить відповіді на свої запитання, підтверджується, що і ви і вас слухають і чують.

Що ж сприяє успішному спілкуванню дитини? Як правильно вести свою комунікацію? Якими комунікативними навичками варто володіти? Такі вміння дитина має здобувати не лише вдома, а й в школі, адже у школі вона проводить велику частину свого життя. Сьогоднішній вчитель має подавати позитивний приклад своїм учням – майбутнім випускникам, для того, щоб переступивши поріг школи вони могли вільно спілкуватися, правильно висловлювати свою думку, гуманно відстоювати її.

Запорукою успішного спілкування є щирість, відкритість та доброзичливість. Щира усмішка викликає усмішку у відповідь.

Як часто учитель запитує учня: «Як ти?». А викликаючи учня до дошки учитель часто звертається по прізвищу, в той час як для позитивного спілкування є звернення по імені. І цим може послуговуватись кожен, хто хоче викликати довіру та встановити позитивні стосунки з своїм співрозмовником.

Ведучи розмову з опонентом, здійснюється своєрідна презентація внутрішнього світу особистості, саме тому, спілкування є формою взаємодії людей.

Що ж потрібно для ефективного спілкування учня в його найближчому майбутньому? В першу чергу, учитель має намагатися уникати вживати частку «не». Говорячи дитині «не роби того або іншого» – вчитель показує дитині свій сумнів щодо правильності дій учня. Краще запитати «а які варіанти ти ще можеш запропонувати?» .

Також у спілкуванні важливим є позитивний настрій. Життя, що вирує навколо нас, всі успіхи і невдачі накладають свій відбиток на настрій, а це в свою чергу впливає на спілкування. Адже якщо людина розгублена, вона не може повноцінно висловити свою думку, або сказане опонентом зрозуміти, «вписуючи» свій контекст.

Тому учень, якщо виникла непередбачувана ситуація, має спробувати подивитися на неї з іншої точки зору, знайти у ній щось корисне. Відповідно вчитель може показати гарний приклад, яким учень в майбутньому (при бажанні чи необхідності) зможе скористатися. Якщо виникли непередбачувані обставини вони можуть сприяти позитивному розвитку особистості.

Ще у спілкуванні багато що залежить не так від того, що сказав, як від того, як сказав. Саме тому, перш ніж говорити з учнем, варто сформулювати свою думку так, щоб вона принесла користь дитині, щоб спілкуючись з друзями, ровесниками, батьками учень також керувався принципом «Не що говорити, а як говорити».

Для ефективного спілкування необхідно:

• Звертатись до співрозмовника по імені;

• Мати охайний і доглянутий вигляд;

• Щира усмішка, доброзичливий погляд і відкритість до спілкування, мають бути звичними при діалозі.

В будь-кому випадку, спілкуючись, варто вести себе природно, вільно,

але й відповідно до ситуації в якій ви знаходитесь.

Що таке любов? Рано чи пізно це питання постає перед кожним старшокласником. Бувають випадки, коли за життя не приходить любов. Та не одне століття вчені та філософи шукають визначення даному поняттю. Одним з найбільш поширених є таке: «Любов – це почуття, яке властиве людині, почуття глибокої, самовідданої прихильності до іншої людини».

Вчені розрізняють три види любові: сексуальний потяг, духовне тяжіння та емоційна прихильність.

Кожен юнак та дівчина схильні вірити в ідеал, зачасту, це трапляється тому що, хлопцям та дівчатам властива здатність показувати себе з кращої сторони, а також приписувати один одному бажані особливості характеру та поведінки.

Бажання показати себе з невластивої собі сторони не допомагає у побудові конструктивних, довірливих стосунків. Адже рано чи пізно маска зніметься і покажеться справжнє обличчя. Саме тому, уміла та успішна презентація себе допомагає при знайомстві і викликає інтерес до спілкування і пізнання. Разом з тим, як хлопці так і дівчата мають розуміти, що у стосунках варто розвиватися самим, а також, стимулювати один одного до цього розвитку.

Варто також підмітити і те, що до певного віку (до 15-16 років) юнаки та юнки у пошуці своєї другої половинки намагаються розгледіти в них вже закладені в своїй підсвідомості, готові образи, тобто риси притаманні мамі, татові, братові чи сестрі.

Але сліпа віра лише в те, що хочеш бачити в людині, в ідеальний образ, може призвести до конфліктів та непорозумінь.

Любов пов’язана з глибоким емоційним потягом до людини, сильними позитивними емоціями, ніжним ставленням, прихильністю, яка дає відчуття спокою та безпеки.

Любов – це багатогранне почуття, яке поєднує в собі емоційні, розумові і духовні прояви однієї людини до іншої.

На шляху до успіху молодої людини важливим є супровід підтримкою, відчуттям потрібності та радості і всьому цьому підґрунтям є емоційний обмін з близькою людиною.

Це дає стимул, дає можливість досягти успіху.

Та чи буде людина щасливою, якщо у всьому буде прислухатися до своєї обраниці чи обранця? Ні, адже людина є щасливою у ті моменти, коли відчуває свободу, коли живе у демократичній сфері стосунків. Досягнення успіху можливе, коли молода людина, учень, відчуваючи емоційну підтримку близької людини має можливість самостійно приймати рішення, здійснювати свої спроби і якщо припускається помилки, мати можливість самостійно виправити її.

Любов – це страждання, це можливість самовираження. Любов приносить нещастя та неуспіх і може бути причиною горя. Та в одному любов незмінна – вона робить людину людиною. Любов – це мить, що підтримує життя вічності.

Найбільшого успіху особистість може досягти там, де максимально використовує свої здібності.

Актуальним питанням для кожного старшокласника є «Хто я?» і «Яку професію мені обрати?»

Отже, для того, щоб вибрати правильно професію необхідно пізнати себе. Поставити собі запитання: «Який я?», «Хто я в цьому світі?», «Навіщо я живу?». Щоб хоча б частково дати відповіді на ці запитання, можна спробувати подивитися на себе очима іншої людини. Спробувати пояснити свої вчинки так, ніби являєшся не собою, а кимось іншим.

Старшокласнику варто замислитися, що потрібно для вдалого конструювання життєвого шляху. І потрібно розуміти, що навіть тоді, коли ви відчули, що не туди вступили – це добре, тому що ви маєте можливість знайти себе в якійсь іншій справі.

Для досягнення успіху у майбутньому, учню варто враховувати характерологічні особливості при виборі професії. Визначити, що саме учень бажає для себе, яким бачить своє майбутнє. Визначити, що учень любив робити у дитинстві. Які професії у батьків. Визначити ціннісні орієнтації учня.

При виборі професії дізнатись її затребуваність на ринку праці. Слід прийняти й до уваги й те, що легше знайти роботу якщо є наявність дипломів за кількома спеціальностями.

Старшокласнику слід знати, що вибір професії залежить від нього самого, адже це його теперішнє. Професія повинна приносити задоволення і забезпечити максимальну реалізацію можливостей людини – саме це сприятиме успіху.