1.Гігієнічні вимоги до якості води шахтних колодязів. Дезінфекція.

Згідно з сан правилом №1226-16: запах не вище 2-3 балів;присмак не вище 2-3 балів; прозорість нениже 30см за шрифтом; кольоровість не вище 300;азот нітратів не вище 15мг/дм³; нітрати не вище 45мг/дм³; індекс БГКП не вище 10; титр БГКП не нижче 100; МЧ не вище200-300; твердий залишок не вище 1000 мг/дм³; заг твердість не вище 10 ммоль/дм³; хлор 350мг/дм³; сульфати 500мг/дм³; фториди не вище 1,5 мг/дм³; перманганатна окисність не вище 4 мг/дм³; амонійні солі не вище 0,1мг/дм³; нітрити не вище 0,005 мг/дм³.

ДЕЗІНФЕКЦІЯ. 1.Попередня 2.Очищеняя та ремонт 3.Заключна(об’ємний способ). Профілактична(перед експлуатацієй)

1.Визначають об’єм води у колодязі V= S(перерізу) H(глибина стовпа води) S=3,14*R²*m² 2.Відкачують воду з колодязя. 3Очищують колодязь від мулу , обростаннь. 4.Мул видаляють у траншею віддалену на 20м, глибиною 0,5м. Заливають 10% розчином хлорного вапна, засипають грунтом. 5. Дезенфікують зовн. Частину зрубу (надземну) потім зрошують внутрішню поверхню гідрапультом 5% розчином хлорного вапна(25% активного хлору), або р-м гіпохлориту Ca з розрахунку 0,5 дм³ на 1м² поверхны зрубу. 6. Перерва 12 годин для заповнення колодязя водою. 7.Дезенфекцыя пыдводноъ частини. Створення необхідної концентрації активного Cl у розрахунку 100-150 мг активного Cl на дм³ води. Кількість препарату визначають: p=E*C*100/Н, де p – кількість вапна(г), Е – об’єм води(м³), С – задана концентрація активного Cl у воді(г/дм³), Н – Кількість активного хлору у хлорному вапні(%), 100 – числовий коефіцієнт. Кількість хлорного вапна розчиняють у невеликому об’ємі води(10дм³), виливають у колодязь, 10-15 хвилин перемішують. 8.Колодязь закривають кришкою на 6-8 годин. 9.Через 6-8 годин визначають за запахом наявність залишкового Cl у воді. Якщо запах відсутній, виливають ще1/4 або1/2 розрахункової кількості хлормістного препарату,очикують 3-4 години. 10.Відбір проби для дослідження в СЕС за бак. та фіз-хім показниками.

Безперервне знезараженняводи за допомогою керамічних патронів або перфарованих поліетиленових мішечках.Показання до застосування: 1. В осередках кишкових інфекцій; 2. У випадках, коли після дезінфекції якість води не покращилась до з’ясування джерела забруднення. Використовують патрони 250, 500,1000 см³, які забеспечують знезараження пролтягом 3 місяців. Кількість хлорного вапна чи гіпохлоридуСа визначають: х1=0,07х2 +0,08х3 +0,02х4 +0,14х5 ,де х1- кількість препарату для загрузки у патрон, х2 – об’єм води у колодязі, х3 – дебіт колодязя(м³/год), х4 – водовибір(м³/добу), х5 – хлорпоглинання води(мг/дм³). Ця формула, якщо 52% активного хлору, якщо 25% то у2 рази більше(також і в зимку). Якщо акт хлору менше, то р= х1* Н1/Н2, де р- кількість вапна, Н1 – вміст акт хлору у гіпхлоридіСа з розрахунку 52%, Н2 – дійсний вміст акт хлору в препараті. D=V*60/ t3 , де D - дебіт, V - об єм відкачаної води, t3 – сумарний час (відкачка + відновлення води).

2.Теорії харчування.

АНТИЧНА ( Аристотель, до н е ) – кровотворна. Кров утворюється у ШКТ з харчових продуктів.

ЗБАЛАНСОВАНОГО ХАРЧУВАННЯ (Лібіх, Реомюр, Лавуазьє, Покровський О.О.) – 1. Харчування підтримує молекулярний склад організму і компенсує його енергетичні та пластичні потреби. 2. Ідеальним вважається харчування, при якому речовини поступають точно за часом і складом. 3.Раціональне харчування складається з : нутрієнтів, баластних, шкідливих речовин. 4.Цінність харчових продуктів визначається співвідношенням в них: амінокислот, вітамінів, мінеральних елементів. 5. Утилізація їжи забеспечується самим організмом.

АДЕКВАТНОГО ХАРЧУВАННЯ (Уголєв А. М.) – 1=1теорії№2. 2.Нормальне харчування обумовлене потоком не тільки нутрієнтів з травного тракту, але і деяких регулюючих речовин( вторинні нутрієнти, бактеріальні, гормональні,ксенобіотики.). 3.Необхідним інгідієнтом можуть бути не тільки нутрієнти, а і бластні речовини. 4.Існує ендоекологія організму, що представлена мікрофлорою кишківника і дає потік повторних нутрієнтів.

Умови,що забеспечують раціональне харчування:* Достатня цінність добового раціону(калорійність);*Якісна повноцінність(БЖВ,МІНЕР В-ВА,ВІТАМІНИ);*Раціональний режим харчування, що визначається кількісттю прийомів їжи, інтервали між прийомами., прийом їжи у визначений час, правильний розподіл їжи між прийомами;*Забеспечення точного використання харчових раціонів шляхом раціональної кулінарної обробки їжи, надання їй приємного аромату, смаку,вигляду,різноманітності;*Дотримання сан правил при отриманні, транспортуванні, зберіганні та кулінарній обробці харчових продуктів. Енерговитрати організму залежать від професії, домашньої роботи, занять спортом, віку, ваги, зросту, статі,фізіологічного стану,дії чинників навколишнього середовища. Методи визначення енерговитрат: *метод прямої енергометрії,* метод непрямої(респіраторної) енергометрії(розраховують коеф. по О₂, СО₂, вдих, видих); метод аліментарної енергометрії(маса тіла – енергетична цінність добового раціону); хронометрично-табличний метод (хронограмма доби людини); пульсовий метод(запис пульсограми). Розрахунок енерговитрат: F=H+W+S+Z ,де F - енергія їжи, H - теплопродукція, W - всі види діяльності(W=W1+W2+W3), W1 – основний обмін,W2 – спец динам дія їжи, W3 – зовнішня робота,S – накопичена енергія, Z – витрати(сеча,кал,повітря,піт).Основний обмін – це енергія, яка витрачається організмом на підтримання життєдіяльності в стані комфорту при Т 20^оС, в спокої,через 12-14 годин після прийому їжи, ОО=1 ккал * 1кг(маси тіла) * 24 години. Під час визначення енергетичної цінності і нутрієнтного складу харчового раціону орієнтуються на норми харчування України (тимчасові) 1992 рік.