
- •39. Фізична характеристика шуму, дія шуму на організм людини. К-ція виробничих шумів. Джерела шуму на п-вах. Прилади для вимірювання виробничого шуму.
- •1. Класифікація виробничих шумів.
- •40. Інженерно-технічні і організаційні заходи захисту від шуму.
- •41. Причини виникнення і фізична х-ка вібрації. Види та джерела вібрації на п-вах. Вплив вібрації на організм людини, нормування вібрації. Прилади для контролю вібрації.
- •42. Забезпечення вібробезпечних умов праці. Засоби індивідуального захисту від шкідливої дії шуму та вібрації.
- •55. Постійно діючі пожежно-технічні комісії на п-вах. Добровільні пожежні дружини, їх основні завдання та обов’язки.
39. Фізична характеристика шуму, дія шуму на організм людини. К-ція виробничих шумів. Джерела шуму на п-вах. Прилади для вимірювання виробничого шуму.
Шум — будь-який небажаний звук, котрий заважає.
Виробничим шумом називається шум на робочих місцях, на дільницях або на територіях підприємств, котрий виникає під чаї виробничого процесу.
Шум як фізичне явище — це коливання пружного середовища. Він характеризується звуковим тиском як функцією частоти та часу. З фізіологічної точки зору шум визначається як відчуття, що сприймається органами слуху під час дії на них звукових хвиль в діапазоні частот 16 — 20000 Гц. Загалом шум — це безладне поєднання звуків різної частоти та інтенсивності.
Наслідком шкідливої дії виробничого шуму можуть бути професій^ захворювання, підвищення загальної захворюваності, зниженні працездатності, підвищення ступеня ризику травм та нещасних випадків пов'язаних з порушенням сприйняття попереджувальних сигналів порушення слухового контролю функціонування технологічногі обладнання, зниження продуктивності праці.
Негативний вплив шуму на продуктивність праці та здоров'я людини загальновідомий. Під час роботи в шумних умовах продуктивність ручнс^ праці може знизитись до 60%, а кількість помилок, що трапляються при" розрахунках, зростає більше, ніж на 50%. При тривалій роботі в шумних умовах перш за все уражаються нервова та серцевосудинна системи та органи травлення. Зменшується виділення шлункового соку та його кислотність, що сприяє захворюванню гастритом. Необхідність кричати при спілкуванні у виробничих умовах негативно впливає на психіку людини.
Вплив шуму на організм людини індивідуальний. У деяких людей погіршення слуху настає через декілька місяців, а у інших воно не настає через декілька років роботи в шумі. Встановлено, що для 30% людей шум є причиною передчасного старіння.
1. Класифікація виробничих шумів.
За характером порушення фізіологічних функцій шум поділяється на такий, що заважає (перешкоджає мовному зв’язку), подразнювальний (викликає нервове напруження і, як наслідок, – зниження працездатності, загальну перевтому), шкідливий (порушує фізіологічні функції на тривалий період; викликає: розвиток хронічних захворювань, котрі безпосередньо або опосередковано пов’язані зі слуховим сприйняттям; погіршення слуху; гіпертонію; виразку шлунку тощо), травмуючий (раптово порушує фізіологічні функції організму людини).
Залежно від джерела виникнення:
- механічний, виникає внаслідок вібрацій машин і механізмів під час їх роботи;- аеродинамічний, виникає під час руху повітря по повітроводах вентиляційних систем, а також під час випускання відпрацьованого повітря пневмосистем;- гідродинамічний, виникає у рідинних середовищах (гідравлічні удари, кавітація, турбулентність потоку);- електромагнітний, виникає під час роботи електроустановок.
За характером спектра:
- широкосмужні, з неперервним спектром шириною, більшою за одну октаву;- вузькосмужні (тональні), у спектрі яких є чітко виражені дискретні тони.
За часовими характеристиками:
- постійні, рівень звуку яких за 8-и-годинний робочий день змінюється в часі не більше, ніж на 5 дБА;- непостійні, рівень звуку яких за 8-и-годинний робочий день змінюється в часі більше, ніж на 5 дБА.
Поділяються на:
· коливальні в часі, рівень яких безперервно змінюється в часі більше, ніж на 5 дБА;· перервні, рівень яких змінюється ступенево (на 5 дБА і більше), причому тривалість інтервалів, під час яких рівень залишається постійним, становить 1 с і більше;· імпульсні, які складаються з одного чи декількох звукових сигналів, кожен тривалістю менше 1 с; при цьому рівні шуму відрізняються не менше, ніж на 7 дБА.
Джерела шуму в навколишньому середовищі можна розділити на дві великі групи - внутрішні і зовнішні. До внутрішніх джерелшуму, перш за все, відносяться інженерне, технологічне, побутове та санітарно-технічне обладнання, а також джерела шуму, безпосередньо пов'язані з життєдіяльністю людей. Зовнішніми джерелами шуму є різні засоби транспорту (наземні, водні,повітряні), промислові та енергетичні підприємства та установи, а також різні джерела шуму всередині кварталів, пов'язані з життєдіяльністю людей (наприклад, спортивні та ігрові майданчики та ін.)
Інженерне та санітарно-технічне обладнання -ліфти, насоси для підкачування води, сміттєпровід, вентиляційні установки та ін (більше 30 видів устаткування сучасних будівель)
Вентилятори, насоси, ліфтові лебідки та інше механічне обладнання будинків є джерелами як повітряного, так і структурного шуму.
Шум машин може вимірюватися різними приладами. З декількох послідовно з'єднаних приладів утворюється вимірювальний тракт. Залежно від різних факторів кількість приладів, що входять у вимірювальний тракт, може змінюватися в широких межах. Найчастіше з'єднання між приладами здійснюються екранованими кабелями зі штекерами на кінцях. Іноді два або три прилади поєднуються в загальному корпусі. У більшості випадків при визначенні шумових характеристик можна обмежитися шумоміром і частотним аналізатором, іноді цей комплект доповнюється самописцем.
Шумомір складається з:– мікрофону;– підсилювача;– фільтрів;– випрямляча; – стрілочного приладу в дБ.
У шумомірі є вихід для аналізатора спектру шуму, який дозволяє визначити рівень звукового тиску в октавних смугах частот. Для вимірювання шуму використовують:
– вітчизняні прилади Ш-70, прилад ИШВ-1, ШУМ-1М, ШМ-1, ШВК-1, ШВК-М;
– зарубіжні акустичні комплекти фірм RFT (ГДР) і «Брюль та Кьер» (Данія).