17.Організація діяльності органів прокуратури і адвокатури в унр

Після жовтневих подій 1917 року розпочався новий етап державотвор. і націонал. самовизначення народу Укр., етап здобуття суверенності. В УНР велася активна робота із створення нової с-ми правоохор. органів, у тому числі – судів і органів прокурор.нагляду. Так, у грудні 1917 року заснована Прокураторія, а вже наступного місяця ЦР ухвалила Закон “Про уряджання прокурор. нагляду в Україні”. За часів правління гетьмана Скоропадського П. П. (квітень-грудень 1918 року) ухвалюється Закон “Про утворення держ. Сенату”. При створенні у грудні 1918 року Директорії УНР набуває чинності Закон “Про урядження прокурор. догляду в Україні” і поновлюється діяльність Генерал.Суду під назвою “Найвищий Суд УНР”.

Щодо ор-ції та діяльності присяжних і приватних повірених не було внесено ніяких змін. Коли Україну було проголошено Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, Народ. Секретаріат 4 січня 1918 р. прийняв постанову "Про введення народ. суду", якою скасовувалися всі суд. установи, що діяли доти, а також інститути присяжної та приватної адвокатури. У постанові передбачалося, що всі громадяни, старші за 18 років, можуть бути обвинувачами й захисниками в суді та на попередньому слідстві. Аналогічно вирішувалося питання про захист і в революц. трибуналах за Положенням, затверд. 23 лютого 1918 р.14 лютого 1919 р. Рада Народних Комісарів України Декретом про суд ліквідувала відновлену ЦР присяжну і приватну адвокатуру і затвердила Тимчасове положення про народні суди і революц.трибунали УРСР, яке передбачало порядок ор-ції захисту в народних судах і революц.трибуналах. Так, для захисту були створені колегії правозаступників в народних судах та окремі -- при революц. трибуналах. Члени перших обиралися з числа громадян, що відповідали умовам, установленим для виборців. У повітах члени колегії обиралися відповідними виконкомами, в містах -- міськими Радами, а при ревтрибуналах -- губвиконкомами.

18.Законодавча діяльність Центральної Ради

Перший період діяльності Центральної ради мав здебільшого декларативний характер, про що свідчив зміст універсалів, декларацій та інструкцій. Універсали формували підвалини україн. державності, а декларації і інструкції містили плани законопроект.робіт.Після жовтневих подій у Росії виникає нагальна необхідність власного законотворення.25 листопада 1917 року Мала рада прийняла Закон Про правонаступництво, який започаткував процес формування правової системи. Згідно з ним, усі рос. закони, прийняті до 27 жовтня, залишалися чинними, а ЦР мала право приймати нові закони та інші нормативні акти чи скасовувати старі від імені УНР.4 червня 1917 року була затверджена "Інструкція, на основі якої збирається Комісія по підготовці Статуту автономної Укр.".Неоднакову реакцію в суспільстві викликав Закон про націон.-персональну автономію від 9 січня 1918 року, де йшлося про право націон. меншин на своє національне життя. 2—4 березня 1918 року приймається Закон "Про громадянство УНР".Закон про держ. символіку від 12 березня 1918 року. Закон про випуск держ. кредитних білетів УНР від 6 січня 1917 року встановлював, що "кредитові білети У.Н.Р. випускаються Держ.банком У.Н.Р. в розмірі строго обмеженому дійсними потребами грошового обігу під забезпечення тимчасово, до утворення золотого фонду, майном республіки: 13 квітня 1918 року приймається Закон про випуск зобов'язань держ. скарбниці УНР на забезпечення грош. знаків в сумі 500 мли карбованців і Закон про випуск розмінних марок держ.скарбниці. 11 квітня 1918 року ЦР ухвалила Закон про тимчасові розписки видатків на 1918 рікПрообразом україн. кодексу законів про працю став Закон про восьмигодинний робоч. день від 25 січня 1918 року.