- •Предмет і завдання ідпу
- •Періодизація курсу ідпу
- •3. Утворення уцр. Її склад та діяльність
- •4. Політика «воєнного комунізму» причини введення, її суть та наслідки
- •5. Перший універсал уцр
- •6. Генеральний секретаріат у.Утворення, його склад та компетенція.
- •9. Проголошення створення Української Народної Республіки (унр).
- •10. Ііі Універсал.
- •11.Іv Універсал
- •12. Статут Генерального Секретаріату
- •13.Конституція унр 1918р.:Загальна характеристика і значення
- •14.Утворення Вільного козацтва в унр
- •15. Утворення органів охорони громадського порядку в унр.
- •16.Судова система унр
- •17.Організація діяльності органів прокуратури і адвокатури в унр
- •18.Законодавча діяльність Центральної Ради
- •19.Земельна реформа в унр
- •20.Закон уцр «Про національно-персональну автономію» від 9 січня 1918р.
- •21. Зако цр «Про громадянство» 2-4 березня 1918р.
- •23. Причини падіння унр.
- •24. Грамота до всього українського 29 квітня 1918. Загал х-ка
- •25. Зак про тимчасовий устрій Укр держави 29 квітня 1918 року.
- •27. Організація та діяльність органів влади на місцях в Українській державі.
- •28 Судова система Української Держави часів правління п. Скоропадського
- •29. Утворення та діяльність державної варти
- •30. Декларація української директорії від 26 грудня 1918р.
- •31.Встановлення влади Директорії
- •32.Універсал Трудового конгресу 23 січня 1919р.: загальна характеристика і значення
- •33.Організація органів влади і управління за Директорії.
- •34.Загальна характеристика законодавчої діяльності Директорії
- •35.Причини поразки українських державницьких змагань 1917-1921рр.
- •36.Варшавські та Ризькі мирні договори.
- •37. Утворення зунр
- •38. Органи влади й управління зунр
- •39.Судова система зунр.
- •40.Місцеві органи влади зунр
- •41. Законодавча діяльність зунр.
- •45. Система органів державної влади усрр: за Конст. 1919р.
- •51. Становлення радянського права в Україні (1917-1920)
- •52. Нова економічна політика в усрр причини її запровадження та наслідки
- •53. Судова система 1922 р. В усрр
- •54. Утворення радянської прокуратури в усрр
- •55. Утворення радянської адвокатури в усрр
- •56.Система органів влади і управління усрр після утворення срср.
- •57.Конституція усрр 1929р її характеристика і значення.
- •59.Кодіфікація радянського цивільного права у 20-х роках.
- •60.Кодифікація радянського кримінального права в 20-х роках.
- •61.Кодифікація радянського процесуального права в 20-ті рр.
- •62.Кодифікація радянського сімейного права в 20-тірр.
- •63.Кодифікація радянського земельного права в 20-ті рр.
- •64.Кодифікація радянського трудового права в 20-ті рр.
- •65.Утворення автономної Молдавської срр.
- •66.Соціально-економічні і політичні наслідки індустріалізації.
- •67. Програма розкуркулення в урср мета і наслідки.
- •68.Зміни в державному ладі в усрр в і пол. 30-тих рр.. Хх ст.
- •69.Судова система усрр в і пол. 30-тих. Рр.
- •70.Організація і діяльність прокуратури в усрр в і пол.. 30 – х рр.
- •71.Формування надзвичайних каральних органів влади в усрр у 30-ті р.
- •72.Конституція урср 1937 іі загальна характеристика і наслідки .25 січня 1937 року
- •73.Органи влади та управління урср за Конституцією 1937
- •74..Судова система за Конституцією 1937р
- •75.Правове становище західноукраїнських замель у 20-30 р.
- •76. Приєднання Зх у до урср
- •77.Розвиток радянського права в 30 роки.
- •79. Пакт Молотова і Рібентропа. Таємний протокол. Сутність і наслідки
- •82. Зміни в радянському праві у роки 2 світової війни.
- •Ще у 1954 р. До складу урср увійшла Кримська область і було відновлено норму Конституції срср 1924 р. Про віднесення до відання республіки питання її адміністративно-територіального устрою.
- •90. Кодифікація права в урср в 60-ті роки.
- •91. Кодифікація кримінального права урср в 60-ті роки
- •92. Наростання кризових явищ в економічному і суспільно-політичному житті урср в іі пол. 60-80рр. ХХст.
- •94. Органи влади урср після прийняття Конституції урср 1978р.
- •95. Судова система урср після прийняття Конституції урср 1978р.
- •96.Причини запровадження політики Перебудови.
- •97. Демократизація суспільного та держ життя в урср в роки «перебудови».
- •100.Проголошення незалежної держави.
- •101.Зміни в законодавстві України після проголошення незалежності.
- •102.Конституція України1996р.,характеристика і значення
36.Варшавські та Ризькі мирні договори.
На поч 1920р. Польща окупувала Полісся, Холмщину та Підляшшя, Зах. Волинь і Галичину. У Польщі не було одностайного ставлення до Укр д-ви: соціалісти ставилися прихильно, побоюючись повернення Російського імперіалізму, але більшість партій ставилися до неї вороже.
За таких умов українське дипломатичне представництво у Варшаві без погодження з Директорією подала польському уряду декларацію з пропозицією визнати УНР незалежною д-вою, обмеживши її кордони з Польщею по річці Збруч і лінією через Волинь до Припяті. Невдовзі у Варшаві головою дипломатичної місії УНР і міністром закордрнних справ Польщі було укладено відповідний договір: 1) польський уряд визнав право УНР на незалежне існування, а Директорію і головного отамана Петлюру – за найвищу владу УНР, 2) кордони між УНР та Польщею встановлювалися вздовж р.Збруч, а на заході та на сході кордоном між колишньою Австро-Угорщиною і Росією, 3) польський уряд зобовязався не укладати міжнародних угод спрямованих проти УНР, аналогічно зобовязувалась і УНР, та ін.
Отож, Польща визнала за Україною право на незалежність, але взамін отримала західноукраїнські землі. За воєнною конвенцією від 24кві 1920р. Польща мала значно привілейованіше становище: воєнні дії мали відбуватися лише від польського командування, економічне життя було підпорядковане Польщі, встановлювалась спільна валюта, залізниці підпорядковувались польському управлінню, укр уряд зобовязувався постачати польському війську коней, харчування, волів тощо.
Уряд Директорії був приголомшений Варшавським договором, хоча Петлюра й був попередньо обізнаний з його умовами.
3 липня 1920р. Польща розпочала таємні мирні переговори з радянським урядом. Представники обох д-в зустрілись у Ризі, де 12жов1920р. польський і радянський уряд уклали прелімітарний договір про 3-тижневе перемиря, який визначив кордрни між Україною і Польщею: по р.Збруч, далі Волинню через Остріг до впаду Горині у Припять. Радянський уряд використав перемиря для підготовки наступу по всьому фронту. 10листопала більшовицька кіннота здійснила глибокий прорив на укр фронті і примусила укр армію після тяжких боїв відступити за Збруч. 16 листопада 1920р. у Криму було розбито армію Врангеля. 18 березня 1921р. у Ризі було укладено мирний договір між Польщею і радянською Росією, за яким Польща визнавала УРСР, а Правобережну Україну було поділено: Холмщина, Підляшшя. Зах. Волинь і Зах. Полісся отримала Польща, а Сх. Волинь – радянська Україна. Ризький договір забороняв перебування на тер. Польщі антибільшовицьких організацій, внаслідок чого Директорія, уряд УНР та всі їхні організації втратили право легального існування у Польщі і продовжили діяльність нелегально. Остаточну долю Галичини вирішила у 1923р. Конференція послів у Парижі, що ухвалила приєднати Галичину до Польщі з умовою надання їй автономних прав.
37. Утворення зунр
Збори всіх українських депутатів австрійського парламенту, галицького і буковинського сеймів, представників від основних політичних партій, а також від духовенства і студенства зі свого складу заснувала Укр Нац Раду на чолі з Петрушевичем. 1 листопада 1918р. відбулася формальна передача влади УНРаді австрійським намісником Галичини. 9 листопада УНРада визначила назву української держави – Західноукр Нар Респ (ЗУНР). 22 січня 1919р. делегація ЗУНР підписала з Директорією Акт злуки (соборності). Вищим органом влади ЗУНР була обрана УНРада. Була створена Президія УНРади у складі Президента( голови ради) та чотирьох його заступників. На цьому ж засіданні було створено ще один орган – Виділ УНРади у складі Президента та 9 членів, на яких покладалися функції колегіального глави держави. Уряд ЗУНР – Держ секретаріат очолив Левицький. У складі уряду було 14 держ секретарств (міністерств). Місцевими органами влади і управління стали обрані населенням у листопаді 1918р. громадські і міські комісари, містечкові, сільські та повітові «прибійні» і національні ради. Органи самоврядування працювали за старим австрійським зразком, хоча й були скасовані привілеї шляхти та різні цензи. Місцеву владу в повітах здійснювали повітові комісари, яких призначав держ секретар внутр справ.