1. Предмет і завдання ідпу

Предметом історії держави і права України є пізнання загальних законів виникнення, розвитку й змін типів та форм держави і права, вивчення особливостей функціонування державних установ та інститутів права в конкретних історичних умовах України. Дослідження державно-правових явищ грунтується на їх науковій систематизації та періодизації у хронологічній послідовності. Розглядаючи в рамках одного предмета два соціальні феномени — державу й право, історія держави і права України виходить з того, що у своєму історичному розвитку політичні й правові явища тісно взаємопов’язані. Досвід минулого переконливо свідчить: політичні відносини як складова відносин соціальних стимулюють вдосконалення правових норм суспільства. І навпаки: норми права регулюють, упорядковують усі сфери людських взаємин, і політичні також. Історія держави і права України посідає важливе місце в системі соціально-гуманітарних, українознавчих дисциплін, які вивчають усе розмаїття взаємин людей (виробничих, соціальних, духовних та ін.). Водночас як самостійний об’єкт вона має досліджувати державно-правові явища в історичному розрізі. Зокрема: · організацію й діяльність органів державної влади, центрального та місцевого управління, судочинства; · джерела національного права, кодифікації, еволюцію галузей права, зміст найважливіших юридичних норм (право власності, злочин, кара та ін.); · взаємозв’язки державних органів та правових інститутів. Як і кожна наука, історія держави і права України виконує певні завдання. Серед них: · пізнання й пояснення історії державно-правового розвитку в Україні; · визначення стійких тенденцій, закономірностей розвитку історико-правових явищ; · формування національної свідомості, високих моральних і правових цінностей, поваги до минулого українського на- роду та віри в його майбутнє. Незнання минулого ставить під загрозу будь-яку спробу належно діяти у майбутньому. Історико-правова наука, вивчаючи й узагальнюючи досвід минулого, виконує також і прогностичну функцію, допомагає уникати повторення помилок.

2. Періодизація курсу ідпу

Періодизація курсу має важливе значення для опанування предметом історії держави і права України. В сучасній історико- правовій науці представлені різні підходи до періодизації. Згідно з цивілізаційною теорією певний період історичного розвитку визначається ідейно-духовними, культурологічними факторами.

Вивчаючи державу і право, необхідно враховувати не тільки соціальні інтереси і діючі сили, але й нормативну поведінку, історичний досвід минулого. Державна влада повинна розглядатися як невід’ємна частина культури, що дозволить розкрити зв’язки влади і моралі, національного світогляду, символіки.

Спираючись на цивілізаційний підхід, Музиченко пропонує таку періодизацію:

1. Відродження Української держави(березень 1917 = ківтень 1918)

2. Українська Гетьманська держава ( квітень –листопад 1918)

3. УНР часів Директорії листопад (1918 – листопад 1920)

4. ЗУНР (1918 – 1923)

5. Формування радянської державності в Україні (1917 – 1920)

6. Соціалістична державність і право в Укр (1921 – 1929)

7. Держава і право Укр в період панування тоталітарного режиму (1929 – 1938)

8. Держава і право Укр в роки другої світової війни (1939 - 1945)

9. Держава і право Укр в перші повоєнні роки і в період десталанізації (1945 – перша пол. 60-х рр.)

10. Держава і право Укр в період неототалітарного режиму (середина 60-х - середина 80-х рр.)

11. Держава і право Укр періоду перебудови ( 1985 – 1991)

12. Держава і право Укр на сучасному етапі

Як і будь-яка інша, ця періодизація курсу є умовною. Але в її рамках вдається розглянути головні державно-правові зміни і тенденції.