34. Сутність основних макроекономічних показників національної економіки

Первинним макроекономічним показником є валовий випуск.

Валовий випуск (ВВ) — це сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених резидентами країни за рік в основних цінах. При цьому під основними цінами розуміють ціни, які складаються із собівартості та прибутку. Вони не включають податки на продукти, але включають субсидії на продукти.

Валова додана вартість (ВДВ) — це різниця між валовим випуском і проміжним споживанням. Вона містить в собі первинні доходи, що створені учасниками виробництва і розподілені між ними.

Чи́стий націона́льний проду́кт (ЧНП) — це сумарний обсяг вартості всіх кінцевих товарів і послуг, які країна за певний проміжок часу зробила і спожила у всіх секторах свого національного господарства, за вирахуванням суми амортизації-вартості зношування основних фондів(обладнання, виробничих приміщень). Тому:

ЧНП=ВНП-А, де А — амортизація.

Головним макроекономічним показником у статистиці розвинених країн та міжнародних організацій вважають валовий внутрішній продукт (ВВП). Він закономірно займає центральне місце і в

системі національних рахунків. Проте передбачається також використання валового національного продукту (ВНП), оскільки ВВП не призначений для вимірювання виробництва, яке здійснюється за межами економічної території країни.

Центральне місце серед макроекономічних показників займає валовий внутрішній продукт (ВВП).

ВВП — це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції, виробленої резидентами країни за рік. Кінцева продукція — це та частка валового випуску, яка виходить із сфери виробництва і спрямовується на невиробниче кінцеве споживання, інвестування та експорт.

(передається) нерезидентам у формі оплати праці та доходів від власності за їхнього участь у виробництві ВВП даної країни.

ВНД — це сума первинних доходів, отриманих резидентами даної країни за рік, включаючи і чисті первинні доходи, отримані від інших країн.

Основні методи підрахунку ВВП:

1.Виробничий метод (метод доданої вартості).

ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії. Це можна подати у вигляді формули:

ВВП = Σ(ВВ - MB) + (ПП - С),

де ВВ — валовий випуск окремих галузей;

MB — матеріальні витрати окремих галузей(проміжного споживання товарів та послуг);

ПП — продуктові податки;

С — субсидії;

(ПП - С) — чисті продуктові податки.

2. Метод кінцевого використання (за витратами).

ВВП дорівнює сумі витрати всіх економічних агентів: домогосподарств, фірм, держави та іноземців, які експортують товари з даної країни.

GDPс=Y=С+І+G+NХ,

С – кінцеві споживчі витрати домогосподарств на товари і послуги (за винятком витрат на придбання житла);

І – валові приватні внутрішні інвестиції, які містять витрати фірм на:

будівництво будинків і споруд;

придбання обладнання, машин, механізмів, нових технологій;

створення товарно-матеріальних запасів;

амортизацію;

витрати домогосподарств на придбання житла будинків, квартир.

G – державні витрати на утримання армії, апарату управління, виплату заробітної плати працівникам

державного сектора економіки тощо. Всі державні трансфертні платежі вилучаються з розрахунків, оскільки

вони є формою перерозподілу;

NХ – чистий експорт товарів і послуг за кордон. Розраховується як різниці між експортом та імпортом:

NX = Х – М.