22.Умови мінімалізації власних витрат підприємства

Внутрішні (або неявні) витрати пов'язані з використанням факторів виробництва, які знаходяться у власності самої фірми (грошовий капітал, технічне та інше обладнання, підприємницькі здібності тощо), а також з деякими її перевагами (місцезнаходження, престижність торгової марки тощо). При цьому ці витрати дорівнюють вигоді, що може бути отримана при альтернативному використанні власних ресурсів.

Використовуючи власні ресурси, підприємець зіставляє ці витрати з альтернативними можливостями: грошовий капітал – з процентом на нього в банку, використання обладнання – з доходом від здачі його в оренду, особисте управління фірмою – з наймом до іншої фірми тощо.

Усі витрати підприємства можна розглядати в аспекті економічних витрат (зумовлені витрати – зовнішні і внутрішні) і бухгалтерські витрати (зовнішні грошові витрати фірми).

Умови мінімізації:

1.Зниження собівартості продукції (Собівартість-сума всіх витрат, які були використанні на виготовлення і просування товару на ринку)

-підфищення якості праці

-автоматизіція виробничих процесів, залучення сучасних технологій

-розширення спеціалізації

-дотримання режиму економії

-збереження матеріалів, топлива, енергії

-правильний вибір партнерів , перевезень

-зменшення витрат на управлінський персонал

- регулярне дослідження ринку

2Чітка фінансова дисципліна і організація учета

Кожна служба в компанії повинна звітувати за строгими встановленими формами у визначений термін

3.Аналіз втрат

Якщо отримано негативний результат , його траба аналізувати

4.Організація контроля

Регулярні іперевірки стимулюють ефективність праці робітників

5.Реалізація плана зменшення витрат

Завдання керівника-впровадження плана зменшення витрат

23.ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА :ВАРТІСТЬ, ДОХОД, ПРИБУТОК

Прибуток — це частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи надлишок надходжень над витратами ресурсів, прибуток є метою підприємницької діяльності та основним її економічним показником. При цьому зарплата розглядається як витрати на ресурсну складову підприємницької діяльності — персонал.

Прибуток виконує дві найважливіші функції:

характеризує кінцеві фінансові результати діяльності підприємства, розмір його грошових нагромаджень;

є головним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства (податок на прибуток — найважливіший елемент доходів державног

Ва́ртість — втілена й уречевлена в продукті суспільна праця; економічна категорія, яка виражає відносини між суб'єктами господарської діяльності, що пов'язані суспільним поділом праці і обміном товарами та послугами.

За означенням класичної економіки вартість — це суспільно необхідна праця, яку потрібно затратити на виготовлення продукту.

Таким чином, вартість визначається не індивідуальними затратами праці на виготовлення чого-небудь, а характерними для даного суспільства й способу виробництва. Таке визначення дозволяє абстрагуватися від ефективності чи неефективності конкретного виробника.

Вартість отримує грошовий еквівалент лише тоді, коли продукт стає товаром при товарних відносинах у суспільстві.

Дохі́д — 1. Гроші або матеріальні цінності, одержувані державою, юридичною та фізичною особою внаслідок якої-небудь діяльності (виробничої, комерційної, посередницької і т. ін.)[1]

2. Прирощення вартості підприємства за рахунок продажу товарів і послуг.

Дохід — це очікувана властивість об'єкта, яка є мотивом створення, виробництва, володіння, використання цього об'єкта. У побутовому використанні цей термін перекликається із терміном «оцінка», який у фінансах означає процес визначення ціни фінансового контракту. Фінансові контракти — це документи, які містять документальне чи електронне підтвердження боргового зобов'язання, права власності на акції, гарантії.

3. Для цілей бухгалтерського обліку доходами є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).[2]

4. Це певна сума грошей, яку отримує фірма внаслідок продажу товарів і послуг

Чистий дохід — виручка від реалізації за вирахуванням ПДВ і акцизів.

24.СУТНІСТЬ ПРИБУТКУ ЯК ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ

Сутність прибутку підприємства, норма прибутку

Головним двигуном підприємницької діяльності за умов ринкової економіки є прибуток.

Прибуток – це створена додаткова вартість, яка виражена в реальній ринковій формі, тобто в грошовій. Прибуток прийнято позначати латинською літерою “Р”. Тому, вартість товару можна ще записати через формулу W = К+Р.

Оскільки прибуток отримується підприємцями після реалізації товарів, виникає враження, що він утворюється в сфері обігу, створюється на ринку в актах купівлі-продажу. Але це зовсім не так, тому, що джерелом прибутку являється додаткова вартість, створена в процесі виробництва. Проте це не означає, що прибуток і додаткова вартість у реальному економічному житті збігаються .

Фактично величина прибутку дорівнює різниці між реалізованою ціною товарів і витратами на їх виробництво. Тому, якщо ціна дорівнює вартості, прибуток і додаткова вартість збігаються, але це в реальному економічному житті не можливо.

Додаткова вартість, представлена не як приріст змінного капіталу, а як породження всього авансованого капіталу набуває форми прибутку.

Таким чином, прибуток - це та ж сама додаткова вартість, але виражена в реальній ринковій формі. Оскільки прибуток отримується підприємцями після реалізації товарів, виникає видимість, що він утворюється в сфері обігу, народжується на ринку в актах купівлі-продажу. Але це не так. Джерелом прибутку, як це було з'ясовано вище, є лише додаткова вартість, яка створюється в процесі виробництва. Проте це не означає, що прибуток і додаткова вартість у реальному житті постійно збігаються. Буде величина прибутку дорівнювати величині додаткової вартості чи ні - залежить від того, продаються товари за вартістю вище або нижче вартості.

Прибуток - це реалізована частина додаткової вартості.

Авансуючи капітал на виробництво товарів, підприємець цікавиться насамперед вигодою, рівнем приросту вкладеного у виробництво капіталу. Цей рівень знаходить свій вираз у нормі прибутку.

Норма прибутку - це процентне відношення маси прибутку до авансованого капіталу. Позначивши норму прибутку через Р', отримаємо формулу:

Р1 = Р / C + V *100

З нормою прибутку пов'язана категорія маси прибутку. Якщо норма прибутку є відносна величина, виражена в процентах, то маса прибутку - абсолютна величина, виражена в грошових одиницях. Її можна виразити формулою: Р = К х Р1.

Значення норми прибутку полягає в тому, що вона показує вигідність капіталу, який застосовується, тобто, скільки прибутку приносить кожна гривня, вкладена в підприємницьку діяльність. Вона є мірилом вигідності вкладення капіталу. Тому капітали в умовах ринкової економіки, заснованої на приватній власності на засоби виробництва, скеровуються туди, де норма прибутку вища. Тобто норма прибутку виступає регулятором капіталовкладень.