8.2. Очистка стiчних вод на складах пмм

Виробничi стiчнi води нафтобаз складаються:

пiдтоварної води, що утвориться за рахунок вiдстою обводнен­ного нафтопродукту i вологи, яка надходить iз повiтря в процесi дихання резервуарiв;

промивальної води, яка утвориться при зачистцi i промивцi ре­зервуарiв;

атмосферної води, що утвориться в перiод дощiв i танення снi- гу на обвалованих територiях резервуарних паркiв i зливної ес­такади;

виробничих стiчних вод, які надходять iз виробничих будинкiв (насосних станцiй, лабораторiй, котельных, гаражiв), технологiчних площадок, i рiзноманiтних витiкань забрудненої води, а також наф­топродуктiв iз технологiчного обладнання;

баластної промивочної води нафтоналивних судiв;

спецстокiв (стоки, забрудненi тетраетилсвинцем) пiдтоварнi води, які утворює при промиваннi резервуарiв i танкiв пiсля етилованого бензину, а також зливнi стоки з обвалованих тери­торiй, де зберiгається етилований бензин;

господарсько-фекальних стокiв, що утворяться вiд санвузлiв i душових.

Залежно вiд кiлькостi змісту забруднень у стiчних водах їх можна подiлити на забрудненi й умовно чистi. Умовно чистi стiчнi води дозволяється випускати у водоймища без очистки. До них вiдносяться води вiд охолодження виробничих агрегатiв, які мають пiдвищенi температури.

Бiльшiсть стiчних вод, які збираються на територiї складу ПММ, вiдносяться до забруднених стокiв, i тому перед скиданням у водой­мища їх пiддають очистцi, ступiнь якої встановлюють дiючими санiтарними нормами.

Склад стiчних вод характеризується концентрацiєю забруднень, які мiстяться в одиниці об'єму стiчних вод, що виражається в мг/л або г/м³. На складах ПММ у стiчних водах може мiститись значна кiлькiсть нафтопродуктiв (до 5000-15 000 мг/л) i механiчних до­мiшок (до 200 мг/л).

Дощовi води, які стiкають iз площадок, забруднених нафтопродуктами, наприклад, iз територiї резервуарного парку i зливних пунктiв, можуть мiстити емульгованi нафтопродукти до 40-100 мг/л i механiчнi домiшки (зваженi частин) бiльш 300 мг/л, а в окремих випадках - до 3000 мг/л.

Для збирання, вiдведення й очистки стiчних вод на складах створюють спецiальну систему каналiзацiї. (Каналiзацiєю називається комплекс заходiв й iнженерних споруд (установок), призначених для прийому i вилучення стiчних вод з територiї пiдприємства i населених пунктiв, а також для їхньої очистки та знешкодження до спуску водоймищя).

Розповсюджені методи очистки стiчних вод - механiчний, фi-зико-хiмiч­ний i бiохiмiчний.

При механiчнiй очистцi забруднень, які мiстяться у стiчнiй водi (нафта, нафтопродукти, мiнеральнi домiшки), вилучаються вiдстою­ванням i фiльтрацiєю. При вiдстоюваннi зваженi речовини бiльшої щiльностi, нiж вода, осiдають униз, а меншої - вспливають на по­верхню. Вiдстоювання здiйснюється в нафтопастках, пiсколовках, ставках додаткового вiдстоювання та в iнших спорудженнях.

Фiзико-хiмiчний метод очистки стiчних вод (в основному тих, що мiстять етилованi бензини) здiйснюється шляхом екстракцiї i зас­тосування рiзноманiтних реагентiв, які сприяють коагуляцiї й освiт­ленню стокiв. До цього методу очистки також вiдносяться хлорування й озонування стокiв.

Бiохiмiчна очистка здiйснюється внаслідок життєдiяльностi мiкроорганiзмiв, що призводить до бiохiмiчного окислювання i розпа­ду органiчних речовин, якi мiстяться в стiчних водах. Цей метод зазвичай застосовують разом з механiчним - як другий щабель очистки вiд забруднень, що залиши­лися.

Вибiр того або iншого методу очистки залежить вiд складу, а та­кож кiлькостi стiчних вод, умов розмiщення складу ПММ i визна­чається в кожному конкретному випадку окремо шляхом технiко-еконо­мiчного зiставлення витрат. Характеристика засобiв очистки приве­дена в табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Характеристика рiзноманiтних засобiв очистки стiчних вод

Тип очисної споруди	Допустимий начальний вміст нафтопродуктів, мг/л	Тривалість перебудування води, год	Остаточний вміст нафтопродукту у воді після очистки, мг/л
Нафтопастка	5 000-15 000	2	50-100
Пруд тривалого відстоювання	50-100	48	25-30
Флотаційна установка	50-100	0,3	15-30
Піщано-гравітаційний фільтр	До 30	-	10-15

Пiсколовки служать для утримання механiчних домiшок i пiску, які задходять iз стiчними водами на очиснi споруди. Їх споруд­жують перед нафтопастками.

На очисних спорудженнях складу ПММ iз витратою води до 100 м³/год будують зазвичай щiлиннi пiсколовки, при великих витратах - горизонтальнi. При витратах - стiчних вод 4-5 м³/год пiсколовки можна не встановлювати.

Принцип роботи щiлинних пiсколовок заснований на тому, що пiсок у каналiзацiйнiй мережi, рухаючись у нижнiй частинi колектора, про­валюється через щiлини у вiдстойну зону. Такi пiсколовки роблять дiаметром 1-2 м iз шириною щiлин у лотках 10-15 см i довжиною 0,75 дiаметра пiсколовки. У пiсколовцi можуть бути i двi щiлини. Макси­мальна швидкiсть руху води в лотку не повинна перевищувати 1 м/с.

Принцип роботи горизонтальних пiсколовок заснований на осаджен­нi частин пiску за рахунок рiзкого падiння швидкостi руху води у пiсколовцi. Для горизонтальних пісколовок швидкiсть руху води при максимальнiй витратi приймають такою. Що дорівнює 0,3 м/с, при мiнiмальнiй - не менше 0,15 м/с. При цих швидкостях вода в пiсколовцi повинна знаходитися протягом 0,5 - 1 хв.

Розрахункову довжину пiсколовки знаходять за формулою: V_пh

l 

v

де V_п - швидкiсть потоку води при максимальнiй витратi; h - глибина проточної частини; v - швидкiсть осiдання пiску (табл. 8.2).

Поверхню дзеркала води пiсколовки знаходять за формулою:

Q

F

v

де Q - максимальна витрата води.

Таблиця 8.2

Швидкiсть осiдання частин пiску

Розмір частинок піску, мм	0,20	0,25	0,30	0,35	0,40	0,50
Швидкість осідання, мм/с	11,2	19,0	25,6	31,6	37,8	49,3

Нафтопастки є основними спорудами складу ПММ, які призна­ченi для вiдстоювання стiчних вод, що мiстять нафтопродукти.

Нафтопастки працюють за принципом рiзницi густину води й щільності ок­ремих частин. У процесi вiдстоювання нафтопродукти вспливають, а механiчнi домiшки осідають. Нафтопастка забезпечує очистку стiчних вод до залишкового вмісту нафтопродуктiв до 50-100 мг/л. Залежно вiд обсягу стiчних вод застосовують нафтопастки рiзної продуктивностi i конструкцiї. У бiльшостi випадкiв на складах ПММ застосовують двосекцiйнi нафтопастки, збудованi по типових проектах iз збiрного i монолiтного залiзобетону.

На рис. 8.3 показана типова нафтопастка, розрахована на витра­ту води 30 л/с. Принцип її роботи полягають в тому, що стiчнi води надходять у розподiльну камеру 2, iз якої по самостiйних тру­бопроводах розподiляються по секцiях нафтопастки.

Рис. 8.3. Типова нафтопастка пропускної здатностi 30 л/с: 1 - гiдро-елеватор; 2 - розподiльний пристрій; 3 - нафтозбiрна труба; 4 - скребковий механiзм

На входi у вiдстойну частину секцiї влаштовують щiлинну пере­городку, завдяки якій вiдбувається рiвномiрний розподiл потоку стiчних вод. Наприкінці вiдстойної частини вода проходить пiд за­топленою стiнкою нафтоутримальною i через водозлив потрапляє до поперечного збiрного лоток, а потiм у збiрний колектор. Нафто-продукти, що виплили на поверхню, збирають i відводять щiлинними поворотними трубами 3, встановленими на початку i вкiнцi секцiї. Оса-док, який випадає на дно секцiї, згрiбають до приямкiв за допомогою скреперного скребка 2, що пересувається вз­довж кожної секцiї непе-рервному тросi.

Осадок iз приямкiв нафтопастки вилучають гiдроелеватором 1 або шламовим насосом. Керування щiлинними нафтозбiрними трубами здiйснюють за допомогою штурвальних колонок. Вилучені з нафтозбiрних труб нафтопродукти по трубопроводу направляють до при­йомної криниці, а потiм у збiрнi резервуари, з яких вони вiдкачуються в розширювальні резервуари.

У зимовий час передбачений пiдiгрiв рiдини, який здiйснюється змiйовиком, покладеним по периметру секцiй нафтопастки на глибинi 0,2 м вiд рiвня рiдини. У клiматичних зонах, де можливо випадання значної кiлькостi снiгу, передбачають захисне покриття нафтопастки з азбоцементних плит.

Дно нафтопастки очищають вiд шламу скребковими механiзмами. Скребки пiд водою згрiбають осадок у приямок, і вiдти його вiдкачують спецiальним насосом або гiдроелеватором (ежек-тором) не менше одного разу за добу. Скребковий транспортер служить одночасно i для зганяння нафтопродуктiв з поверхнi води до нафтозбiрних труб. Вiн являє собою два тяговi ланцюги, до яких прикрiпленi скребки на вiдстанi 2 м один вiд одного. Верхня частина ланцюга знаходиться на рiвнi поверхнi води, нижня - поблизу дна нафтопастки. Скребки у верхньому положенні рухаються по поверхнi води, у нижньому - по дну нафтопастки. Швидкiсть їхнього руху порядку - 0,6 м/хвил.