
- •Міністерство освіти і науки України
- •Навчальний посібник
- •Глава 1. Загальна характерстика складів авіацІйних пально–мастильних матеріалів
- •1.1. Вибір земельної ділянки під територію складу пально-мастильних матеріалів
- •Орієнтовна потрібна площа для складу пмм
- •Методичні рекомендації
- •Глава 2. Транспортування авіаційних пально-мастильних матеріалів
- •2.1. Перевезення авіаційних пально-мастильних матеріалів залізницею
- •2.2. Перевезення авіаПмм водяним транспортом
- •2.3. Автомобільні перевезення нафтопродуктів
- •3.2. Розрахунок трубопроводів на міцність
- •3.3. Визначення припустимого радіуса вигину
- •3.4. Температурні напруги в трубопроводах
- •3.5. Вимоги до прокладки трубопроводів
- •3.6. Гідравлічний удар у трубопроводах
- •Глава 4. Насоси
- •Потужність характеризується витратою насосом енергії на переміщення рідини.
- •4.1. Відцентрові насоси
- •4.1.1. Підбирання насоса до магістралі
- •4.1.2. Паралельне та послідовне з'єднання насосів
- •4.1.3. Кавітація в насосах
- •4.1.4. Конструкція відцентрових насосів
- •4.2. Вихрові насоси
- •4.3. Відцентрово–вихрові насоси
- •4.4. Шестеренні насоси
- •4.5. Ґвинтові насоси
- •4.6. Струминні насоси
- •4.7. Розрахунок фундаментів під насосні агрегати
- •Контрольні запитання
- •Глава 5. Розрахунок обладнання для зберігання пально–мастильних матеріалів
- •5.1. Загальні відомості про резервуари та умови їхнього розміщення
- •5.2. Горизонтальні циліндричні резервуари
- •5.3. Неметалеві резервуари
- •5.4. Розрахунок місткості резервуарного парку
- •5.5. Розрахунок корпуса на міцність
- •5.6. Розрахунок оптимальних розмірів вертикального циліндричного резервуара
- •5.7. Розрахунок і конструкція основи під вертикальні резервуари
- •5.8. Теплоізоляція резервуарів
- •5.9. Конструкція і розрахунок обвалування
- •5.10. Підбирання дихальних клапанів для сталевих резервуарів
- •5.11. Розрахунок гідравлічного запобіжного клапана
- •5.12. Розрахунок засобів гасіння пожежі
- •Глава 6. Розрахунок та проектування пунктiв прийому I видачi пально-мастильних матерiалiв
- •6.1. Визначення часу зливання нафтопродуктiв iз транспортних ємностей
- •6.1.1. Зливання нафтопродуктiв iз залiзничних цистерн
- •3. Зливання нафтопродуктiв iз автомобільних цистерн.
- •6.1.3. Розрахунок сифонного зливання
- •6.1.4. Розрахунок часу зливання з використанням насосiв
- •6.2. Пiдiгрiвання нафтопродуктiв у залiзничних цистернах
- •6.3. Пункти наливання паливозаправникiв
- •Глава 7. Розрахунок та проектування засобів забезпечення чистоти пально–мастильних матерiалiв
- •7.1. Джерела забруднень
- •7.2. Оцiнювання забруднювання рiдин
- •7.3. Вплив забрудненостi рiдини на надiйнiсть I термiн служби агрегатiв рiдинних систем
- •7.4. Норми припустимої забрудненостi рiдини
- •7.5. Методи очистки пально–мастильних матерiалiв від забруднень
- •7.5.1. Фiльтри
- •7.7. Очистка нафтопродуктiв вiд води
- •7.8. Гравiтацiйна очистка рiдин
- •7.9. Вiдцентрова очистка рiдин
- •7.10. Магнiтна очистка
- •7.11. Очистка рiдин в електричному полi
- •Глава 8. Допомiжнi об'єкти I спорудження складу Пально-мастильних матеріалів
- •8.1. Службово-виробничi об'єкти
- •8.2. Очистка стiчних вод на складах пмм
- •8.3. Розрахунок нафтопастки
- •4. Яке призначення I компонування тарного складу, водомасло-станцiї, службово-виробничого будинку I лабораторiї контролю якостi авiаПмм?
- •Технічні характеристики технологічного обладнання складу пмм
- •Продовження дод. 2
- •Продовження дод. 2
- •Продовження дод. 2
- •Закінчення дод. 2
- •Додатокк 3 Технічні характеристики лічильників рідини
- •Глава 5. Розрахунок обладнання для зберігання
- •Глава 6. Розрахунок та проектування пунктiв прийому I видачi пально-мастильних матерiалiв…………………………………………...……….108
- •Глава 7. Розрахунок та проектування засобів
- •Глава 8. Допомiжнi об'єкти I спорудження складу
- •Навчальне-методичне видання
- •Розрахунок та проектування складу пально-мастильних матеріалів
8.2. Очистка стiчних вод на складах пмм
Виробничi стiчнi води нафтобаз складаються:
пiдтоварної води, що утвориться за рахунок вiдстою обводненного нафтопродукту i вологи, яка надходить iз повiтря в процесi дихання резервуарiв;
промивальної води, яка утвориться при зачистцi i промивцi резервуарiв;
атмосферної води, що утвориться в перiод дощiв i танення снi- гу на обвалованих територiях резервуарних паркiв i зливної естакади;
виробничих стiчних вод, які надходять iз виробничих будинкiв (насосних станцiй, лабораторiй, котельных, гаражiв), технологiчних площадок, i рiзноманiтних витiкань забрудненої води, а також нафтопродуктiв iз технологiчного обладнання;
баластної промивочної води нафтоналивних судiв;
спецстокiв (стоки, забрудненi тетраетилсвинцем) пiдтоварнi води, які утворює при промиваннi резервуарiв i танкiв пiсля етилованого бензину, а також зливнi стоки з обвалованих територiй, де зберiгається етилований бензин;
господарсько-фекальних стокiв, що утворяться вiд санвузлiв i душових.
Залежно вiд кiлькостi змісту забруднень у стiчних водах їх можна подiлити на забрудненi й умовно чистi. Умовно чистi стiчнi води дозволяється випускати у водоймища без очистки. До них вiдносяться води вiд охолодження виробничих агрегатiв, які мають пiдвищенi температури.
Бiльшiсть стiчних вод, які збираються на територiї складу ПММ, вiдносяться до забруднених стокiв, i тому перед скиданням у водоймища їх пiддають очистцi, ступiнь якої встановлюють дiючими санiтарними нормами.
Склад стiчних вод характеризується концентрацiєю забруднень, які мiстяться в одиниці об'єму стiчних вод, що виражається в мг/л або г/м3. На складах ПММ у стiчних водах може мiститись значна кiлькiсть нафтопродуктiв (до 5000-15 000 мг/л) i механiчних домiшок (до 200 мг/л).
Дощовi води, які стiкають iз площадок, забруднених нафтопродуктами, наприклад, iз територiї резервуарного парку i зливних пунктiв, можуть мiстити емульгованi нафтопродукти до 40-100 мг/л i механiчнi домiшки (зваженi частин) бiльш 300 мг/л, а в окремих випадках - до 3000 мг/л.
Для збирання, вiдведення й очистки стiчних вод на складах створюють спецiальну систему каналiзацiї. (Каналiзацiєю називається комплекс заходiв й iнженерних споруд (установок), призначених для прийому i вилучення стiчних вод з територiї пiдприємства i населених пунктiв, а також для їхньої очистки та знешкодження до спуску водоймищя).
Розповсюджені методи очистки стiчних вод - механiчний, фi-зико-хiмiчний i бiохiмiчний.
При механiчнiй очистцi забруднень, які мiстяться у стiчнiй водi (нафта, нафтопродукти, мiнеральнi домiшки), вилучаються вiдстоюванням i фiльтрацiєю. При вiдстоюваннi зваженi речовини бiльшої щiльностi, нiж вода, осiдають униз, а меншої - вспливають на поверхню. Вiдстоювання здiйснюється в нафтопастках, пiсколовках, ставках додаткового вiдстоювання та в iнших спорудженнях.
Фiзико-хiмiчний метод очистки стiчних вод (в основному тих, що мiстять етилованi бензини) здiйснюється шляхом екстракцiї i застосування рiзноманiтних реагентiв, які сприяють коагуляцiї й освiтленню стокiв. До цього методу очистки також вiдносяться хлорування й озонування стокiв.
Бiохiмiчна очистка здiйснюється внаслідок життєдiяльностi мiкроорганiзмiв, що призводить до бiохiмiчного окислювання i розпаду органiчних речовин, якi мiстяться в стiчних водах. Цей метод зазвичай застосовують разом з механiчним - як другий щабель очистки вiд забруднень, що залишилися.
Вибiр того або iншого методу очистки залежить вiд складу, а також кiлькостi стiчних вод, умов розмiщення складу ПММ i визначається в кожному конкретному випадку окремо шляхом технiко-економiчного зiставлення витрат. Характеристика засобiв очистки приведена в табл. 8.1.
Таблиця 8.1
Характеристика рiзноманiтних засобiв очистки стiчних вод
Тип очисної споруди |
Допустимий начальний вміст нафтопродуктів, мг/л |
Тривалість перебудування води, год |
Остаточний вміст нафтопродукту у воді після очистки, мг/л |
Нафтопастка |
5 000-15 000 |
2 |
50-100 |
Пруд тривалого відстоювання |
50-100 |
48 |
25-30 |
Флотаційна установка |
50-100 |
0,3 |
15-30 |
Піщано-гравітаційний фільтр |
До 30 |
- |
10-15 |
Пiсколовки служать для утримання механiчних домiшок i пiску, які задходять iз стiчними водами на очиснi споруди. Їх споруджують перед нафтопастками.
На очисних спорудженнях складу ПММ iз витратою води до 100 м3/год будують зазвичай щiлиннi пiсколовки, при великих витратах - горизонтальнi. При витратах - стiчних вод 4-5 м3/год пiсколовки можна не встановлювати.
Принцип роботи щiлинних пiсколовок заснований на тому, що пiсок у каналiзацiйнiй мережi, рухаючись у нижнiй частинi колектора, провалюється через щiлини у вiдстойну зону. Такi пiсколовки роблять дiаметром 1-2 м iз шириною щiлин у лотках 10-15 см i довжиною 0,75 дiаметра пiсколовки. У пiсколовцi можуть бути i двi щiлини. Максимальна швидкiсть руху води в лотку не повинна перевищувати 1 м/с.
Принцип роботи горизонтальних пiсколовок заснований на осадженнi частин пiску за рахунок рiзкого падiння швидкостi руху води у пiсколовцi. Для горизонтальних пісколовок швидкiсть руху води при максимальнiй витратi приймають такою. Що дорівнює 0,3 м/с, при мiнiмальнiй - не менше 0,15 м/с. При цих швидкостях вода в пiсколовцi повинна знаходитися протягом 0,5 - 1 хв.
Розрахункову довжину пiсколовки знаходять за формулою: Vпh
l
v
де Vп - швидкiсть потоку води при максимальнiй витратi; h - глибина проточної частини; v - швидкiсть осiдання пiску (табл. 8.2).
Поверхню дзеркала води пiсколовки знаходять за формулою:
Q
F
v
де Q - максимальна витрата води.
Таблиця 8.2
Швидкiсть осiдання частин пiску
Розмір частинок піску, мм |
0,20 |
0,25 |
0,30 |
0,35 |
0,40 |
0,50 |
Швидкість осідання, мм/с |
11,2 |
19,0 |
25,6 |
31,6 |
37,8 |
49,3 |
Нафтопастки є основними спорудами складу ПММ, які призначенi для вiдстоювання стiчних вод, що мiстять нафтопродукти.
Нафтопастки працюють за принципом рiзницi густину води й щільності окремих частин. У процесi вiдстоювання нафтопродукти вспливають, а механiчнi домiшки осідають. Нафтопастка забезпечує очистку стiчних вод до залишкового вмісту нафтопродуктiв до 50-100 мг/л. Залежно вiд обсягу стiчних вод застосовують нафтопастки рiзної продуктивностi i конструкцiї. У бiльшостi випадкiв на складах ПММ застосовують двосекцiйнi нафтопастки, збудованi по типових проектах iз збiрного i монолiтного залiзобетону.
На рис. 8.3 показана типова нафтопастка, розрахована на витрату води 30 л/с. Принцип її роботи полягають в тому, що стiчнi води надходять у розподiльну камеру 2, iз якої по самостiйних трубопроводах розподiляються по секцiях нафтопастки.
Рис. 8.3. Типова нафтопастка пропускної здатностi 30 л/с: 1 - гiдро-елеватор; 2 - розподiльний пристрій; 3 - нафтозбiрна труба; 4 - скребковий механiзм
На входi у вiдстойну частину секцiї влаштовують щiлинну перегородку, завдяки якій вiдбувається рiвномiрний розподiл потоку стiчних вод. Наприкінці вiдстойної частини вода проходить пiд затопленою стiнкою нафтоутримальною i через водозлив потрапляє до поперечного збiрного лоток, а потiм у збiрний колектор. Нафто-продукти, що виплили на поверхню, збирають i відводять щiлинними поворотними трубами 3, встановленими на початку i вкiнцi секцiї. Оса-док, який випадає на дно секцiї, згрiбають до приямкiв за допомогою скреперного скребка 2, що пересувається вздовж кожної секцiї непе-рервному тросi.
Осадок iз приямкiв нафтопастки вилучають гiдроелеватором 1 або шламовим насосом. Керування щiлинними нафтозбiрними трубами здiйснюють за допомогою штурвальних колонок. Вилучені з нафтозбiрних труб нафтопродукти по трубопроводу направляють до прийомної криниці, а потiм у збiрнi резервуари, з яких вони вiдкачуються в розширювальні резервуари.
У зимовий час передбачений пiдiгрiв рiдини, який здiйснюється змiйовиком, покладеним по периметру секцiй нафтопастки на глибинi 0,2 м вiд рiвня рiдини. У клiматичних зонах, де можливо випадання значної кiлькостi снiгу, передбачають захисне покриття нафтопастки з азбоцементних плит.
Дно нафтопастки очищають вiд шламу скребковими механiзмами. Скребки пiд водою згрiбають осадок у приямок, і вiдти його вiдкачують спецiальним насосом або гiдроелеватором (ежек-тором) не менше одного разу за добу. Скребковий транспортер служить одночасно i для зганяння нафтопродуктiв з поверхнi води до нафтозбiрних труб. Вiн являє собою два тяговi ланцюги, до яких прикрiпленi скребки на вiдстанi 2 м один вiд одного. Верхня частина ланцюга знаходиться на рiвнi поверхнi води, нижня - поблизу дна нафтопастки. Скребки у верхньому положенні рухаються по поверхнi води, у нижньому - по дну нафтопастки. Швидкiсть їхнього руху порядку - 0,6 м/хвил.