
- •1. Економічна сутність поняття «інновація».
- •2. Форми інновацій: патент, товарний знак, ноу-хау, відкриття, винаходи.
- •3. Основні характеристики інновацій та п’ять комбінацій інновацій
- •4. Основні характеристики інноваційної діяльності.
- •Задачі та умови управління інноваційною діяльністю
- •5. Поняття та функції інноваційного менеджменту.
- •Планування Організація, визначення умов
- •Менеджменту:
- •6. Особливості діяльності менеджерів в інноваційній сфері .
- •7. Сутність інноваційного процесу.
- •Форми інноваційного процесу
- •8.Класифікація інноваційних процесів.
- •Класифікація інноваційних процесів
- •9.Суб'єкти інноваційного процесу.
- •Імітатори:
- •10. Особливості, форми інноваційного процесу.
- •Форми інноваційного процесу
- •11. Характеристика етапів інноваційного процесу.
- •12.Класифікація інновацій.
- •13.Інноваційний розвиток підприємств.
- •14.Інноваційний потенціал підприємства.
- •15. Інноваційна програма в діяльності підприємства.
- •16. Особливості створення ідей на підприємстві.
- •17. Створення творчої команди і творчого процесу
- •18. Формуваня ідей в процесі створення інновацій
- •19. . Шляхи та методи пошуку ідей
- •20. Основні джерела інноваційних ідей та можливостей.
- •21. Венчурне підприємництво
- •22. Інноваційна діяльність бізнес-інкубаторів.
- •23. Інноваційна діяльність інноваційного кластеру.
- •24. Фінансово-промислові групи.
- •25. Технопарки .
- •Основними компонентами технопарку є:
- •26. Технополіси.
- •31. Методологія вибору інноваційної стратегії на підприємстві.
- •33. Державне регулювання інноваційних процесів в Україні.
- •34. Позабюджетні форми підтримки інноваційної діяльності.
- •35. Досвід сша у сфері державного регулювання інноваційної діяльності.
- •36. Досвід Японії у сфері державного регулювання інноваційної діяльності.
- •38. Суть ринку інновацій.
- •39. Засоби захисту інтелектуальної власності.
- •40. Інноваційна складова в структурі інвестиційного ринку.
- •41. Трансфер технологій.
- •42.Фінансування інновацій.
33. Державне регулювання інноваційних процесів в Україні.
Головні державні засоби впливу на інноваційну діяльність:
Прямі:
- адміністративні: державне фінансування НДДКР;
- прграмно-цільові: державне замовлення на розроблення і втілення інновацій; заходи, що спрямовані на кооперування фундаментальної науки з виробництвом.
2. Непрямі:
- податкові пільги: пільгове оподаткування прибутку; метод прискореної амортизації; система податкових знижок за інноваційну діяльність;
- законодавчі норми: захист авторських прав; антимонопольне законодавство;
- створення єдиного інформаційного простору.
У розвинених країнах державне регулювання здійснюється різними методами:
через державну власність (у Франції, Австрії, Ізраїлі),
за допомогою банківської системи (у Німеччині),
реалізації загальнонаціональних науково-технічних і екологічних програм, зі створенням змішаних фондів, за участю державного бюджету, і великих зацікавлених у цих програмах фірм і банків (у Японії, США, Великобританії та ін.).
Форми впливу держави на економічні процеси різні і залежать від безлічі зовнішніх і внутрішніх факторів, стратегії розвитку держави і специфіки державного управління.
До сучасних форм державної підтримки наукової й інноваційної діяльності в Україні відносить:
• пряме фінансування;
• надання індивідуальним винахідникам і малим підприємствам безпроцентних банківських позичок;
• створення венчурних інноваційних фондів, що користаються значними податковими пільгами;
• зниження державних патентних тарифів для індивідуальних винахідників;
• відстрочка сплати патентних тарифів по ресурсозберігаючих винаходах;
• реалізація права на прискорену амортизацію устаткування;
• створення мережі технополісів, технопарків і т.п.
В Україні введений ряд пільг по інноваційній діяльності малих підприємств (МП). Звільнені від ПДВ лізингові платежі МП, діє спрощений порядок оподатковування. МП дозволено списувати в перший рік експлуатації до 50% первісної вартості основних фондів з терміном служби більш трьох років як амортизаційні відрахування. Створено державні органи - Державне агентство з інвестицій та інновацій, Держкомітет по підтримці і розвитку малого підприємництва, а також фонд підтримки малого підприємництва.
З метою диверсифікованості інноваційних вкладень держави можливе створення спеціалізованих державних холдингових й інноваційних компаній.
Держава може ініціювати і безпосередньо фінансувати з бюджетних засобів двосторонні і багатобічні міжнародні інноваційні програми, діяльність міжнародних дослідницьких організацій і технологічних центрів і т.д. Серед непрямих методів регулювання можна назвати як загальноекономічні (наприклад, податкові і кредитні пільги учасникам), специфічні — митне регулювання, експортні й імпортні квоти, міжнародні патентно-ліцензійні механізми й ін.
34. Позабюджетні форми підтримки інноваційної діяльності.
До основних позабюджетних форм підтримки інноваційної діяльності відносяться наступні:
1) державний правовий захист і підтримка інноваторів, особливо малого підприємництва;
2) створення державою податкових, кредитних, митних, амортизаційних, орендних пільг;
3) державне забезпечення інноваційної діяльності інформацією;
4) проведення державної протекціоністської політики в зовнішньоекономічній діяльності інноваторів;
5) надання державою допомоги для інноваторів у проведенні сертифікації, маркетингових досліджень, реклами і збуту нової продукції (послуг), у здійсненні ремонтів складної техніки;
6) здійснення державної підтримки в поглибленні внутрішньої і міжнародної кооперації;
7) створення системи позабюджетних фондів, союзів, асоціацій по підтримці різних аспектів інноваційної діяльності (найважливіша форма позабюджетної підтримки);
8) здійснення державного обліку і контролю використання засобів позабюджетних фондів і ін.
Суб'єктами утворення позабюджетних фондів є: • Міністерство науки і технологій України утворює фонд технологічного розвитку; • державні міністерства — позабюджетні фонди відповідних міністерств; • інші органи виконавчої влади — позабюджетні фонди відомств; • корпорації, концерни й асоціації можуть утворювати позабюджетні фонди об'єднань.