20. Основні джерела інноваційних ідей та можливостей.

1. Внутрішні джерела (у межах підприємства, галузі):

• несподівані для підприємств чи галузі події: непередбачуваний успіх чи невдача, несподівані зовнішні події (постачальники, покупці, конкуренти тощо)

• неспівпадіння (неконгруентність - невідповідність між реальністю та уявленнями про неї), а саме: помилкові внутрішні судження, суперечливі внутрішні реалії, розходження в очікуваннях покупців, порушення діяльності чи сумніви в критичний момент бізнес-процесу;

• галузеві неспівпадіння, пов’язані із часом чи географією, раптові зміни у структурі галузі чи ринку (покупці та їх очікування, економіка галузі, технології і виробничі процеси);

• нововведення, що зумовлені вразливими сторонами інноваційного процесу (усунення недоліків, слабких сторін чи «вузьких» місць);

2. Зовнішні джерела (за межами підприємства, галузі):

• зміни пов’язані із демографією (зміни вікової структури населення, зміни в добробуті, урбанізація, глобалізація, культурні зміни, робочої сили),

• зміни цінностей, сприйняття, що викликають зміну звичок споживачів,

• нові знання (застосування знань та інформації в нових сферах, інновації, що пов’язані із довгим циклом реалізації та великими ризиками). Інновації, в основі яких закладені нові фундаментальні знання є об’єктом уваги інноваційного підприємництва та джерелом великих прибутків. Ці знання надходять від винахідників, патентних повірених, лабораторій університетів і комерційних лабораторій, консультантів, рекламних агентств, фірм маркетингових досліджень, професійних асоціацій і галузевих видань.

21. Венчурне підприємництво

Венчурні фірми - це|уявлений| самостійні невеликі фірми, в наукомістких галузях економіки, що спеціалізуються на дослідженнях, інженерних розробках, виробництві «ризикових» інновацій. Їх створюють учені-дослідники, інженери, новатори, винахідники. Венчур ("venture"), у перекладі з англійської мови означає "ризикова справа або починання".

Венчурні фірми є|з'являтися,являтися| тимчасовими організаціями, що створюються для вирішення конкретних проблем, які мають вузьку спеціалізацію і концентруються на одному-двох напрямах досліджень і мають можливість швидкої переорієнтації на інші напрями.

Основною сферою розповсюдження|поширення| венчурних фірм — новітні|найновіший| наукоємкі|наукоємний,наукомісткий| галузі: електроніка; інформатика; хімія; біоінженерія; засоби|кошт| зв'язку.

Створюються венчурні фірми на договірній основі і на грошові кошти, отримані|одержані| шляхом об'єднання засобів|кошт|, як правило:

- декількох юридичних або фізичних осіб (або і тих і інших одночасно),

- або за допомогою вкладень та кредитів великих компаній, банків, приватних фондів|фундація| і держави, спеціалізованих фінансових компаній (венчурних інвестиційних фондів чи інноваційних фондів), готових надати венчурний (ризиковий) капітал (інвестиції).

В

1. Ризиковий бізнес ділиться на основні види господарюючих суб'єктів:

- незалежні венчурні фірми (малі інноваційні фірми) – створюються у вигляді акціонерних товариств, здійснюють пошук коштів приватних та інституційних інвесторів під власну оригінальну ідею створення новації. Вони займаються лише пошуком ідей і техніко-економічним обґрунтуванням проектів;

- фінансові установи, організації, що надають їм капітал (банки, інвестиційні фонди тощо)

- венчурні фірми (великі корпорації, партнерства, одноосібні компанії), діяльність яких фінансується фондами венчурного фінансування та інвестиційними фондами, компаніями, трастами. Вони займаються пошуком ідей, техніко-економічним обґрунтуванням проектів та виготовляють дослідні зразки, вивчають ринок збуту.

|розгледимо|иди венчурних фірм:

Фонди венчурного фінансування створюються з капіталу (відрахувань):

- корпорацій; - банківських кредитів; - пенсійних фондів;

- страхових компаній; - державних органів; - приватних осіб.