70)Давньосхідні держави

Під Стародавнім Сходом розуміють, як правило, країни Близького Сходу (Єгипет, Ассиро-Вавилонська держава, Хетське царство, Урарту, Фінікія, Палестина, Персія). Інколи до цього списку додають Давню Індію і Давній Китай. Саме тут виникли перші в історії людства держави та склалися найбільш ранні правові системи. Для порівняння: перші держави в Європі з`явилися на 1-1,5 тис. років пізніше, ніж на Близькому Сході чи в Індії. Давньосхідна держава, будучи рабовласницькою, являла собою організацію панування над рабами і дрібними виробниками - селянами і ремісниками. Основне її завдання полягало в охороні рабовласницької власності і відповідної форми експлуатації величезної маси рабів і незаможної частини вільного населення, в придушенні, у разі необхідності, їх опору.

71)Рабовласницька держава

Згідно з цією теорією історія державності започаткувалася з виникненням рабовласницької держави. Сутність цієї держави полягала в тому, що вона являла собою диктатуру класу рабовласників, знаряддя їх організованого насильства над експлуатованими рабами, механізм позаекономічного примусу рабів до продуктивної праці. Основу виробничих відносин рабовласницького суспільства становила повна власність на знаряддя праці, засоби виробництва і рабів, розглядалися як одушевлені знаряддя праці. Виникла вона у 4-3 тисячолітті до н. е. в країнах Близького Сходу (Єгипет, Лівія, Вавилон). У 8-7 тисячолітті до н. е. виникли рабовласницькі держави в Європі (Греція, Рим). Особливого розвитку система рабовласницьких держав досягла в Стародавній Греції, Римі. У цих державах існували різні форми правління: монархія, аристократія, демократична республіка; найтиповішою формою державного устрою була імперія, а політичні режими — авторитарний, деспотичний. Абсолютно безправними були чужинці, а рабів не визнавали суб'єктами права, вони були як знаряддя праці. Соціальною базою такої держави був панівний клас рабовласників, що в свою чергу вимагало створення системи, яка здатна була б забезпечувати насильницьке підтримання його панування. Рабовласництво було індивідуальним, колективним або державним. Раб уважався головною виробничою силою. Рабів можна було купувати і продавати як звичайне майно, раб повністю залежав від власника. Поряд з рабовласниками і рабами на всіх етапах розвитку рабовласницького ладу зустрічалися різні соціальні групи вільних і напіввільних людей. Це були селяни-общинники, ремісники, або інші в тій чи іншій мірі залежні від царя і храмів люди. В межах рабовласницької держави, як і в межах інших її типів існували різновиди. Платон виокремлював держави Аристократичні (влада авторитетних і мужніх людей) Олігархічні (влада багатіїв) Тиранічні(обмежена жорстока влада однієї людини).

72)Феодальна держава поступово займає місце первіснообщинного або рабовласницького ладу. Звідси й два шляхи його виникнення. Перший шлях - це поступовий розвал рабовласництва і зародження на його основі феодалізму. Другий - повільне розкладання первісного ладу, коли старійшини і вожді ставали власниками землі, в той час як інші одноплемінники перетворювалися на повністю залежних селян.

      Родові вожді надавали статус королів, народне ополчення ставало дружиною або армією. У результаті, незалежно від шляху розвитку феодального ладу результат був один. З одного боку, утворювалися великі землеволодіння на чолі з власниками - феодалами, а з іншого - руйнувалася сільська громада і, що були раніше вільними, селяни-общинники ставали повністю залежними від власників землі. Так утворювалося феодальна держава.

73)Клас промислової буржуазії - володіння приватною власності (результат спільної праці найманих робочих, набувають частину прибавочного продукту). На зміну каральних функцій приходить господарсько-організаційна функція. Був досягнутий компроміс між владою монарха, молодої буржуазії і робітничим класом (прийняття конституції). Держава поступова втрачає риси експлуататорського. З'являються захисні функції і риси. 

74)Термін соціалістична держава (або соціалістична республіка, або робоча держава) може мати декілька різних, але взаємопов'язаних значень.

Термін Соціалістична Республіка використовується соціалістами, які хотіли б підкреслити, що вони виступають за республіканськуформу правління. Крім того, оскільки багато різновидів соціалізму претендує на представлення інтересів робітничого класу, багато соціалістичних держав є робочими державами. Інші соціалісти, на кшталт анархо-соціалістів та інших лібертаріанських соціалістіввідкидають концепцію соціалістичної держави в цілому, вважаючи, що держава не зобов'язана встановлювати соціалістичну систему.

Деякі політологи використовують термін «соціалістична держава», щоб описати державу, яка забезпечує соціальні гарантії, як охорона здоров'я та допомога з безробіття, незважаючи на певні економічні капіталістичні засади держави