55)Два аспекти сутності держави:

• класовий аспект — захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу;

• загальносоціальний аспект — захист інтересів усього суспіль­ства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загальносоціальних справ. Загальносоціальний аспект сутності держави особливо яскраво проявляється в її зіставленні з громадянським суспільством.

56)Соціальне призначення держави:

Соціальне призначення держави – постійна і досить дискусійна проблема. Багато хто з мислителів намагались охарактеризувати значення держави для існування і розвитку суспільства. Так, Платон стверджував, що призначення держави полягає у підтримці моралі. Г. Гроцій – утвердження загально блага, а Ж.-Ж. Руссо вважав, що призначення держави – це забезпечення загальної свободи.

У наш час необхідно об’єктивніше підходити до оцінки соц.. призначення сучасної держави. Очевидно, що держава часто здійснює заходи, які відповідають інтересам всього суспільства, всі соц.. груп, всіх прошарків населення.

Характеризуючи сучасну державу, не можна стверджувати, що вона має таке ж соц.. призначення, як і держава 300-400 рр. т. Соц. складова у процесі розвитку держави постійно зростає, особливо в епоху науково-технічних революцій.

57)58)Концепція держави «загального благоденства» (Дж. МюрдальІ Дж. Стречи та ін.) висунута у середині XX ст. щодо розвинутим капіталістичних держав (так званих «максимальних» держав). Ця теорія стала противагою, антиподом концепції держави «нічного сторожа» («мінімальної» держави), що відстоювала невтручання держави в економічну сферу, у відносини робітника щ підприємця, у соціальні питання. Теорія держави «благоденства» взяла за основу ідею англійського економіста Дж.-М. Кеймса, відповідно до якої активне втручання держави в економічне життя є панацеєю від усіх соціальних негод, засобом згладжування класових суперечностей, оздоровлення і стабілізації економіки. Держава трактувалася як надкласова, що втратила свою стару класову сутність завдяки встановленню прогресивних податків, перерозподілу національного доходу, наданню соціальних послуг та ін. Концепція держави «загального благоденства» є одним із варіантів теорії соціальної держави.

57)59)Сучасна демократична держава передбачає розвинене громадянське суспільство, в якому взаємодіють різні громадські організації, політичні партії, в якому жодна ідеологія не може встановлюватися в якості офіційної державної ідеології.

Політичне життя в демократичній державі будується на основі ідеологічного, політичного різноманіття, багатопартійності і т. д.

57)60)Технократична концепція заснована на ідеї влади, що спирається на знання, компетентність. В індустріальному суспільстві в умовах великого механізованого виробництва з'являється прошарок техніч них спеціалістів. Згідно з цією концепцією цей процес переноситься на державне управління, яке має здійснюватись на основі технічних засобів особливою верствою вищих функціонерів, які володіють спе ціальними знаннями.

57)61)Авторитарні теорії, антидемократичний перебіг політичної думки, в основі яких лежить ідея обгрунтування авторитарних, тоталітарних режимів — всевладдя диктату однієї особи або еліти в державі, абсолютній безконтрольності державної влади, політичного безправ'я особи і народу, відсутності демократичної процедури вільного волевиявлення. Термін пов'язаний з тим, що увійшов до 20 ст в загальне вживання поняттям авторитаризм, яким позначаються ворожі демократії політічеськиі теорії і практика. Для всіх А. т. характерне антидемократичне трактування таких чинників і інститутів політичного життя, як форма правління, політичний режим, взаємини влади і підвладних, прав і свобод особи. А. т. властиві також звеличення верховної володарюючої особи і правлячої еліти, заслання на природність панування «кращих» і «сильніших» і нездатність маси до вирішення суспільних і державних справ і розумного користування свободою.

57)62)На думку багатьох марксистів, соціалізм є етапом соціально-економічного розвитку, який має замінити капіталізм, і в свою чергу буде замінений комунізмом. Таким чином, за марксистськими уявленнями, соціалістична держава є державою, яка скасувала капіталізм і прямує до комунізму. В. І. Ленін стверджував, що після того як соціалізм замінить комунізм, держава «відімре»

Фрідріх Енгельс стверджували, що держава при соціалізмі не є «урядом народу, але керує ним». Інші домарксистські соціалісти, на кшталт Анрі де Сен-Сімона розуміли, що характер держави буде змінюватися при соціалізмі від політичного правління (з допомогою примусу) над людьми і до наукового керування ними і виробничими процесами; тобто держава стане координувати економічні процеси.

57)63)Згідно з анархістськими поглядами, у зовнішніх відносинах на державу має покладатися лише забезпечення оборони країни та підтримання необхідних, насамперед економічних, зв'язків з іншими державами. Усередині країни функції держави повинні зводитися лише до прийняття невеликої кількості найважливіших законів, положення яких мають виняткове значення для існування і розвитку всієї країни, а також до забезпечення їх неухильної реалізації. Усі інші внутрішні питання мають вирішуватися населенням усієї країни або окремих частин її території безпосередньо (шляхом референдумів, зборів) чи органами місцевого самоврядування, що обираються населенням відповідних територій. Положення цієї концепції сприяють широкому розвитку місцевого самоврядування.

57)64)Концепція соціальної держави України – це закріплене в конкретних механізмах реалізації системне визначення найважливіших цілей, принципів, пріоритетів держави щодо забезпечення суспільного прогресу. Запорукою її реалізації виступають: консолідованість суспільства та виваженість практично-політичних дій органів державної влади, громадських та суспільних об'єднань, високорозвинений економічний потенціал держави, внутрішньополітична  стабільність. Розвиток соціальної держави значною мірою зумовлюється також моральними чинниками.

65)Типол́огія держ́ави — поділ усіх держав, що існували й існують, на великі групи—типи за їх найсуттєвішими ознаками.

Найрозповсюдженішими в сучасній науці є класифікації держав відповідно до суспільно-економічних формацій (формаційний підхід) і за цивілізаціями (цивілізаційний підхід).