- •1.Предмет і завдання курсу “Історія держави та права України”. Історичні джерела вивчення історії держави та права України. Періодизація курсу.
- •2.Державний устрій та законодавство Ольвії. Особливості держави і права Боспорського царства.
- •3.Скіфська держава і державні утворення кочових народів.
- •5.Передумови і причини формування державності у східних слов’ян.
- •6.Основні теорії походження східнослов’янської держави.
- •7.Державна діяльність перших київських князів (від Кия до Святослава).
- •8.Державна діяльність княгині Ольги.
- •9. Договори київських князів з греками як пам`ятки давньоруського права.
- •10.Державна діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •11.Введення християнства на Русі та його політичне значення.
- •12.Соціальна структура давньоруського суспільства.
- •13.Державний устрій Київської Русі. Десяткова та двірцево-вотчинна система.
- •14.Судочинство в Київський Русі.
- •15.Формування правової системи Київської Русі.
- •16.Особливості права земельної власності в давньоруській державі.
- •17.Основні редакції “Руської Правди”.
- •18.Врегулювання цивільно-правових відносин за “Руською Правдою”.
- •19.Злочин та покарання за “Руською Правдою”.
- •20.Порядок успадкування майна за нормами давньоруського законодавства.
- •21.Шлюбно-сімейне право та право власності у Київській Русі.
- •22.Устави про церковні суди як пам`ятки давньоруського права.
- •23.Утворення Галицько-Волинської держави. Державний устрій.
- •24.Судочинство та право в Галицько-Волинській державі.
- •25.Зовнішньополітична діяльність Данила Галицького.
- •26.Державний устрій і місцеве самоврядування в українських землях в литовську добу.
- •27.Судочинство в Литовську добу.
- •28. Литовські статути.
- •29.Магдебурзьке право в Україні.
- •30. Кревська, Городельська унія та їх наслідки.
- •31 Люблінська та Берестейська унії та їх наслідки для українських земель.
- •32 Державний устрій та місцеве самоуправління в українських землях в польську добу.
- •Місцеве управління
- •33. Зміни в соціальній структурі українського суспільства в польську добу.
- •Духовенство
- •Духовенство поділялося на "біле" та "чорне". "Біле" (церковне) духовенство було близьким до селянського середовища, мало можливість глибше проникати в життя селян та впливати на нього. Селянство
- •Міщанство
- •34. Судочинство та правова система на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •35. Передумови і причини виникнення українського козацтва. Основні категорії українського козацтва та їх правове становище.
- •36. Державний устрій Запорізької Січі.
- •37. Козацьке звичаєве право. Загальна характеристика.
- •38. Визвольна війна українського народу середини XVII століття. Зборівський мирний договір. Умови та наслідки.
- •39. Основні етапи формування (юридичного закріплення) української національної державності в ході визвольної війни середини хvii ст.
- •40. Державний устрій та суспільний лад держави б. Хмельницького.
- •41.Переяславська рада 8 січня 1654 року. “Березневі статті” 1654 р. Оцінка українськими та російськими істориками.
- •42.Руїна: причини, зміст, наслідки.
- •43.Гетьманство ю. Виговського та ю. Хмельницького. “Переяславські статті” 1659 року
- •44.Державна діяльність і.Мазепи.
- •45.Конституція п.Орлика. Принципи державного устрою української держави за конституцією п. Орлика.
- •46.Політика Петра і та його послідовників по відношенню до України.
- •47.Державна діяльність к. Розумовського.
- •48.Кодифікація українського права у xviiі ст.
- •49.Політика Катерини іі по відношенню до українських земель.
- •50. Ліквідація Гетьманщини.
- •51Ліквідація Запорізької Січі російським самодержавством.
- •52. Три поділи Речі Посполитої та їх наслідки для українських земель.
- •53.Російсько-турецькі війни іі половини XVIII ст. Та їх наслідки для українських земель.
- •54.Заселення та освоєння південноукраїнських земель в кінці XVIII ст.
- •55.“Жалувана грамота дворянству”.
- •56.Адміністративно-територіальний устрій українських земель після ліквідації Гетьманщини.
- •57.Державний лад, суд та право на західноукраїнських землях у другій половині XVII – xviiі ст.
- •58.Організація органів самоврядування на західноукраїнських землях часу австрійського панування.
- •59. Система управління на українських землях у складі Російської імперії у 1 половині XIX ст.
- •60. Українські землі у складі російської імперії в першій половині XIX ст судочинство законодавство.
- •61 Особливості соціально-економічного розвитку українських земель у складі російської імперії у другій половині 19 ст
- •62. Адміністративно-територіальний устрій у складі російської імперії
- •63. Кодифікація законодавства в російській імперії у першій половині XIX ст..
- •64. Формування поліцейської системи в росії 19 ст
- •65. Питання української державності в програмі Кирило-Мефодіївського товариства.
- •66.Селянська реформа 1861 р.: зміст та наслідки для соціально-економічного розвитку українських земель.
- •67. Земська та міська реформи іі половини хіх ст.
- •68. Судова реформа 1864 р. Та її наслідки.
- •69. Політика російського царизму по відношенню до українського національного руху.
- •70. Формування робітничого класу в Україні у II половині XIX ст. Фабричне законодавство.
- •71. Конституційні проекти Андрузького, Драгоманова, Грушевського.
- •72. Події революції 1848 року в західноукраїнських землях та їх наслідки.
- •73. Українське питання в державній думі
- •74. Перша російська революція та Україна
- •75. Столипінська аграрна реформа в україні
- •76. Формування політичних партій в Україні на початку XX ст.
- •77. Лютнева революція, утворення Центральної Ради.
- •78. Перший та другий Універсали Центральної Ради.I Універсал
- •79. Жовтневий (1917 р.) більшовицький переворот. Ііі Універсал Центральної Ради.
- •80. Владні установи унр у центрі та на місцях.
- •81. Загальна характеристика законодавства Центральної Ради.
- •82.Судова та правоохоронна системи часів першої унр.
- •83. IV Універсал. Брестський мир і Україна.
- •84. Конституція унр, її структура та основні положення.
- •86. “Акт злуки унр та зунр”: зміст, наслідки та історичне значення.
- •87. Гетьманський переворот. Внутрішня та зовнішня політика Гетьманату.
- •88. “Українська держава” гетьмана п. Скоропадського: організація державної влади та законодавства.
- •89. Прихід до влади Директорії. Внутрішня та зовнішня політика.
- •90. Українська державність в часи Директорії унр. Організація державної влади.
- •91. Загальна характеристика законодавства Директорії унр.
- •92. Варшавський договір 1920 р.
- •93. Ризький договір 1921 р.
- •94. Поширення на Україну радянської державності.
- •95. І Всеукраїнський з’їзд Рад. Утворення та діяльність першого українського радянського уряду.
- •96. Конституція усрр 1919 р. Державний устрій усрр.
- •97. Утворення срср.
- •98. Конституція усрр 1929 р.
- •99. Судові та правоохоронні органи усрр в 20-х рр
- •100. Кодифікація українського радянського права в 20-х рр.
- •101. Формування адміністративно-територіального устрою урср (20 – 30 рр.).
- •102. Конституція урср 1937 р. Державний устрій урср.
- •103. Формування території урср (30 – 50-ті роки).
- •104. Судові, правоохорон. Та позасудові карально-репресивні органи в Україні у 30-х рр. Хх ст.
- •105. Приєднання західноукраїнських земель та Буковини до урср.
- •106. Утворення Карпатської України у 1938 – 1939 рр.
- •107. Україна в планах фашистської Німеччини. Фашистський окупаційний режим в Україні.
- •108. Оун і проголошення Української республіки 30.06.1941 р.
- •109. Перебудова держапарату та зміни в окремих галузях права срср – урср у період Другої світової війни.
- •110. Хрущовська “відлига”. Реформи м.С. Хрущова.
- •112. Конституція урср 1978 р. Розвиток українського радянського права у 70 – 80-х роках.
- •113. Політика перебудови в срср: ідеї і реальність.
- •114. Розпад срср. Біловезька угода.
- •115. “Декларація про державний суверенітет України”.
- •116. Формування зовнішньополітичного курсу незалежної України на сучасному етапі.
- •117. Військово-політична доктрина України на сучасному етапі.
- •118. Кодифікаційний процес в Україні в період формування незалежної держави.
- •119. Розвиток конституційного процесу в незалежній українській державі. Конституція України 1996 р.
- •120. Державна символіка України.
107. Україна в планах фашистської Німеччини. Фашистський окупаційний режим в Україні.
Немаловажне місце у своїх планах німецьке командування відводило здобуттю у якнайкоротші терміни України з її родючими землями й величезними сировинними ресурсами. Про винятково важливе місце України в завойовницьких планах нацистів фюрер підтвердив перед початком Другої світової війни: «Все, що я роблю, спрямовано проти Росії. Мені потрібна Україна!»
У переддень нападу на СРСР, 21 червня 1941 p., А.Гітлер довірчо писав італійському лідеру Б.Муссоліні: «Перш за все я сподіваюся, що нам вдасться забезпечити на тривалий час спільну продовольчу базу в Україні. Ця країна стане основним поставником тих ресурсів, які нам знадобляться в майбутньому».
Тепер точно встановлено, що відразу ж після підписання радянсько-німецького пакту про ненапад А. Гітлер доручив розробити нові принципи німецької політики на Сході. 16 вересня 1942 р. вони були схвалені фюрером. «Ми завоювали неосяжні території на Сході з тим, — говорилося там, — щоб закріпитися тут на тисячоліття.
Згодом фашисти прийняли конкрет.рішення: для знелюднення територій до Уральського хребта в найстисліші строки знищити та депортувати в Сибір понад 30 млн населен.Польщі та європ.част.СРСР
Отже, перше, нетривале знайомство західних українців зі сталінською радянською системою виявилося переважно негативним. Однак приєднання до УРСР споконвічних українських земель Східної Галичини, Західної Волині, Північної Буковини та частини Бессарабії, включення до її складу 7 млн. західних українців було важливою подією на шляху соборності України.
Фашистський окупаційний режим в Україні.
З усіх східних територій, захоплених третім рейхом, найважливішою була Україна з її багатими корисними копалинами, родючими землями, робочою силою. Спочатку в нацистського керівництва було два варіанти стосовно того, як розпорядитися ними. Перший — здобути підтримку українців проти Кремля, надавши їм власну державу, яка, проте, мала перебувати під опікою Німеччини, і другий — знехтувати інтересами українців, а українську територію повністю використати для німецької нації.
Окупувавши Україну, гітлерівці встановили на її території режим кривавого терору. Згідно зі своїми цілями вони поділили Україну на окремі адміністративні одиниці.
Рейхскомісаром України було призначено Е. Коха, відомого своєю жорстокістю й нетерпимістю, а також особливою ненавистю до слов'ян. Він став справжнім катом українського народу.
Отже, за Україною нацисти не визнавали права на будь-яке державне існування, а її територію розглядали як «німецький простір». Видаючи себе за представників «нордичної раси», гітлерівці називали окуповані райони України «німецькою Індією», а український народ — білими рабами. Українська нація була оголошена «неповноцінною». Магазини, ресторани, перукарні обслуговували тільки окупантів та їхніх посіпак.
Уцілілі промислові підприємства на території України окупанти оголосили власністю Німеччини, приєднали до імперських фірм, використовували для ремонту військової техніки, виготовлення боєприпасів.
Тяжке політичне й економічне гноблення посилювалося духовним. Окупанти закривали навчальні заклади й наукові установи, клуби, всіляко принижуючи гідність українського народу.
Фашисти організували масове винищення військовополонених .
Уже на початку війни фашистські окупанти знищили сотні населених пунктів, стратили десятки тисяч їхніх жителів.
фашистами території республіки.
Неймовірних фізичних поневірянь і душевних мук завдала українському народові примусова праця на німецьких поневолювачів, особливо масове насильницьке вивезення молоді на каторжні роботи до Німеччини. Отже, політика нацистів в Україні була надзвичайно жорстокою. Вона ставила за мету підкорення та колонізацію України, винищення її населення. Запроваджуючи на окупованих українських землях свій «новий порядок», гітлерівці сподівалися підірвати єдність, волю й силу народу до організованого опору, але реалії окупаційного режиму змусили багатьох громадян переосмислити як політику фашистської Німеччини, так і власну поведінку.
