105. Приєднання західноукраїнських земель та Буковини до урср.

За підтримки політорганів владу тимчасово взяли новостворені робітничі та селянські комітети, а потім — новообрані місцеві Ради. 2 серпня 1940 р. Верховна Рада СРСР, задовольнивши прохання "делегації трудящих" Бессарабії та Північної Буковини, прийняла Закон "Про включення північної частини Буковини і Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії до складу УРСР". 7 серпня 1940 р. були створені Чернівецька та Ізмаїльська області, а замість повітів і волостей - райони. Водночас із складу України було вилучено Молдав.АРСР й приєднано до новоствореної Молдав. РСР.

Були націоналізовані промислові й торговельні підприємства, що раніше контролювалися переважно неукраїнцями. Популярності радянській владі додала експропріація польських та румунських землевласників, обіцянка перерозподілити між селянами їхні землі.

Багато було зроблено для українізації та зміцнення освітніх закладів.

Водночас що більше утверджувалась радянська система, то відчутнішою ставала демонтація створеної західними українцями політичної, соціально-економічної та культурної інфраструктури. На керівні посади в місцевих органах влади, судових і правоохоронних органах призначалися кадри, відряджені зі східних областей.

Націоналізація великих підприємств зачіпала й дрібні підприємства, ремісничі майстерні, кустарів. У 1940 р. за зразком Східної України розпочалася форсована колективізація, яка остаточно відвернула селян від нового режиму. Широка антирелігійна пропаганда супроводжувалася конфіскацією церковних земель, забороною викладання релігії в школі, встановленням високих податків за використання церков. Навесні 1940 р. репресії набули небувалого масштабу.

106. Утворення Карпатської України у 1938 – 1939 рр.

22 листопада 1938 р., коли чехословацький парламент законом № 328 розмежував владу між Прагою та Хустом, Чехословаччина стала федеративною державою чехів, словаків і карпатських українців – з власним урядом, законодавчим соймом, судівництвом і внутрішньою адміністрацією з українською мовою урядування. Вдруге це відбулося 15 березня 1939 р., коли перший сойм Карпатської України, обраний 12 лютого 1939 р., урочисто проголосив наш край державою. Це була чергова спроба створити українську державність після української революції 1917–1920 рр

Сьогодні можна з певністю сказати: Карпатська Україна 1938–1939 рр. справді була прологом Української держави 1991 р. Але Карпатська Україна 1938–1939 рр. – це і та рана, яка ще довго болітиме не лише закарпатським українцям.

Створення Карпатської України в 1938–1939 рр. збіглося з гострою політичною кризою в Центральній Європі, яка перебувала напередодні Другої світової війни. Тому закономірним було й те, що міжнародний фактор наклав свій відбиток на суспільно–політичні процеси, які відбувалися в Європі взагалі та в Чехословаччині зокрема, складовою частиною якої з 1919 р. було Закарпаття.

бажання закарпатців жити в українській державі було висловлено ще в 1918–1919 рр., зокрема на Хустському з’їзді, який прийняв рішення про приєднання Закарпаття до України. Однак захоплення ЗУНР Польщею перешкодило здійснити віковічні мрії закарпатських українців Як відомо, на основі Сен–Жерменського мирного договору від 10 вересня 1919 р. Закарпаття було включено до Чехословацької республіки на правах автономії. На жаль, ця автономія в міжвоєнний період залишалася тільки на папері, а її фактична реалізація відбулася тільки в жовтні 1938 р., коли ЧР перетворилася з унітарної держави у федерацію. На Закарпатті виросла нова інтелігенція, яка відчувала свою належність до великого українського народу, і у вирішальний для краю час вона не упустила свій шанс, стала активною частиною розбудови української держави в Карпатах. Дотепер дискутується питання про те, чи Закарпаття стало державою тільки 14–15 березня 1939 р., чи воно було державою з 11 жовтня 1938–го, коли був затверджений перший автономний уряд Підкарпатської Руси. Урядова газета «Нова свобода» від 22 листопада 1938 р. так писала: «Цей акт заделегалізував наші досягнення у нашій визвольній боротьбі. Чехословаччина тепер стала юридично де-факто сконфедерованою республікою, що складається з трьох незалежних держав – Чехії, Словаччини і Карпатської України. Цей акт має для нас велике значення, бо вправно ми стали незалежною державою. якою управляє наш власний національний уряд».69.Приєднання західноукраїнських земель та Буковини до УРСР.