83. IV Універсал. Брестський мир і Україна.

22 січня 1918 — проголосив УНР «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу», а виконавчий орган, Генеральний Секретаріат — Радою Народних Міністрів. Він замінив постійну армію міліцією, доручив провести вибори народних рад — волосних, повітових і місцевих, установив монополію торгівлі, контроль над банками, підтвердив закон про передачу землі селянам без викупу, прийнявши за основу скасування власності і соціалізацію землі. Доручив Раді Народних Міністрів продовжувати розпочаті переговори з Центральними державами і довести до підписання миру; закликав усіх громадян УНР до боротьби з більшовиками.

Умови IV Універсалу

-УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу;

-З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;

-Влада в Україні належить народу України, від імені якого, допоки не зберуться українські Установчі збори, буде правити ЦР;

-Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни;

-УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні;

-УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною;

-УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян;

-Держава має встановити контроль над торгівлею та банками

Брест-Лито́вський ми́рний договір — мирна угода між Українською Народною Республікою з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з другого, підписаний 9 лютого 1918 у Бересті (Бресті, Брест-Литовську); перший мирний договір у Першій світовій війні 1914-18. Став наслідком одного з етапів переговорів у Брест-Литовську, загальним підсумком яких був вихід Росії з Першої світової війни. Договір від 9 лютого 1918 р. врятував Україну від поглинення більшовицькою Росією. Неспроможність УЦР виконувати в повному обсязі господарські статті договору призвели до наростання суперечностей між УЦР і австро-німецьким командуванням в Україні, відтак до падіння демократичної УНР і появи гетьманського уряду П.Скоропадського.

84. Конституція унр, її структура та основні положення.

Конститу́ція Украї́нської Наро́дної Респу́бліки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) — основний закон УНР прийнятий Центральною Радою 29 квітня 1918 року, в останній день існування Центральної Ради. Конституція УНР складається з 83 статей, які об'єднані у 8 розділів. УНР проголошувалася "державою суверенною, самостійною і ні від кого незалежною", суверенне право в якій належить народові (всім разом громадянам республіки). Територія її неподільна і без згоди 2/3 парламенту не може змінюватися кордон. Громадянином вважалася особа, яка набула це право законним шляхом, подвійне громадянство не передбачалося. Актова, громадянська і політична дієздатність наставала з 20 років. Всі громадяни, незалежно від віку, віри, раси, статі проголошувалися рівними у своїх правах. їм гарантувалися всі права і свободи. Національним меншинам надавалося право об'єднуватися у національні союзи, які формували органи самоуправління, видавали корпоративні закони, що не суперечили б Конституції держави, встановлювали бюджет тощо.

85. Утворення ЗУНР. Формування державного апарату. Внутрішня та зовнішня політика ЗУНР.

В ночь на 1 ноября 1918 г. украинские военные части взяли под свой контроль все главные пункты Львова. 1 ноября Украинская Национальная Рада взяла власть в свои руки. В тот же день австрийская власть во Львове согласились на передачу власти Украинской Национальной Раде. Дальнейшему повышению ее авторитета способствовали обещания демократических прав и свобод, аграрной реформы в интересах крестьян, введение 8-часового рабочего дня. 11 ноября 1918 г. во Львове Украинской Национальной Радой был создан исполнительный орган власти (правительство) - Государственный секретариат

13 ноября Украинской Национальной Радой был утвержден временный Основной Закон, согласно которому за созданным Украинским государством закреплялась название Западно-Украинская Народная Республика (ЗУНР), определялись ее границы , герб и флаг. Президентом ЗУНР был избран Е. Петрушевич, главой правительства - Государственного секретариата - остался К. Левицкий. ЗУНР занимала территорию 70 тыс. км кв., ее население (6 млн) на 71% было украинским.

Основные мероприятия внутренней политики были такими:

- была создана централизованная система управления

- в условиях конфликта с польскими войсками жизненно важное значение имело создание регулярных войск ЗУНР

- принимались меры для вывода экономики из кризисна

- по закону от 14 апреля 1919 г. ликвидировалось помещичье землевладение, а земля распределялась между безземельными и малоземельными крестьянами;

- была утверждена государственность украинского языка, но национальным меньшинствам гарантировалось право на пользование своими языками. Публичные школы объявлялись государственными.

Внешнеполитическая деятельность ЗУНР была направлена на международное признание молодого государства, прежде всего странами Антанты, и прекращения войны с Польшей. Однако Польша не собиралась отказываться от Восточной Галичины.

Внутрішня та зовнішня політика ЗУНР.

Основные мероприятия внутренней политики были такими:

- была создана централизованная система управления

- в условиях конфликта с польскими войсками жизненно важное значение имело создание регулярных войск ЗУНР

- принимались меры для вывода экономики из кризисна

- по закону от 14 апреля 1919 г. ликвидировалось помещичье землевладение, а земля распределялась между безземельными и малоземельными крестьянами;

- была утверждена государственность украинского языка, но национальным меньшинствам гарантировалось право на пользование своими языками. Публичные школы объявлялись государственными.

Внешнеполитическая деятельность ЗУНР была направлена на международное признание молодого государства, прежде всего странами Антанты, и прекращения войны с Польшей. Однако Польша не собиралась отказываться от Восточной Галичины.