Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОТВЕТЫ на экзамен по ИДПУ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
585.73 Кб
Скачать

64. Формування поліцейської системи в росії 19 ст

Значну роль у місцевому державному апараті відігравали ор¬гани поліції — загальної та політичної. Система органів загальної (загально-цивільної) поліції, яка функціонувала у другій половині XIX ст. і була підпорядкована місцевій адміністрації, склалася в ос¬новному після поліцейської реформи 60-х років.

До реформи в губерніях роздільно існували повітова і міська поліції. Ці органи були створені на основі Положення про земську поліцію від 3 червня 1837 р. та Наказу чинам та служителям земсь¬кої поліції. Вони фактично будувалися на засадах, притаманних ка-теринівському законодавству. На поліцію у дореформений період покладалося стільки обов'язків (крім суто поліцейських, тут були господарські, слідчі й судові функції), що виконати їх було немож¬ливо. Діяльності поліцейських установ в умовах зростання анти¬феодального руху перешкоджала відсутність формального розме¬жування територіальних меж відання міської та повітової поліції. Порядок комплектування особового складу поліції також не відпо¬відав вимогам часу і тим завданням, які покладалися на неї уря¬дом— насамперед активно придушувати невдоволення народних мас і забезпечувати «порядок і спокій». Земський справник, який обирався дворянами, нерідко за своїми політичними поглядами та фізичними даними не відповідав своїй посаді, та й не мав, до того ж, спеціальної професійної підготовки. Інші посади в поліції за¬міщувалися, як правило, армійськими офіцерами, які одержали під час служби поранення і вийшли у відставку.

65. Питання української державності в програмі Кирило-Мефодіївського товариства.

Кирило-Мефодіївське братство було першою українською політичною організацією, заснованою у Києві 1846 р. Найважливіші положення програми «братчики» виклали у творі під назвою «Книга буття українського народу». Вони закликали до перебудови суспільства на засадах справедливості, рівності, свободи, братства, мріяли, що прийде час, коли вся слов'янщина встане і «не залишиться в ній ні царя, ні царевича..., ні князя, ні графа, ні герцога..., ні пана, ні боярина, ні холопа...». Братство ставило завдання перебудувати суспільство на засадах християнства, ліквідувати кріпацтво, стани, поширювати освіту й об'єднати всі слов'янські народі в одну федерацію, в якій кожний народ зберігав би свою внутрішню свободу. Але братство не включало в програму питання повної незалежності України. Загалом на поглядах Кирило-Мефодіївського братства позначилася програма Товариства об'єднаних слов'ян, проте було й нове: Ідея месіанізму українського народу. М. Костомаров у «Книзі буття українського народу» писав, що голос України «звав усю Слов'янщину на свободу і братство, розійшовся по світі слов'янському... і встане Україна з своєї могили й знову озоветься до своїх братів... І встане Слов'янщина... І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім...». Серед членів товариства не було єдності думок. Переважна більшість із них, за винятком Т. Шевченка та ще кількох «братчиків», мала сумнів у здатності своїх «м'яких» і «поетичних» співвітчизників існувати незалежно.