- •1.Предмет і завдання курсу “Історія держави та права України”. Історичні джерела вивчення історії держави та права України. Періодизація курсу.
- •2.Державний устрій та законодавство Ольвії. Особливості держави і права Боспорського царства.
- •3.Скіфська держава і державні утворення кочових народів.
- •5.Передумови і причини формування державності у східних слов’ян.
- •6.Основні теорії походження східнослов’янської держави.
- •7.Державна діяльність перших київських князів (від Кия до Святослава).
- •8.Державна діяльність княгині Ольги.
- •9. Договори київських князів з греками як пам`ятки давньоруського права.
- •10.Державна діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •11.Введення християнства на Русі та його політичне значення.
- •12.Соціальна структура давньоруського суспільства.
- •13.Державний устрій Київської Русі. Десяткова та двірцево-вотчинна система.
- •14.Судочинство в Київський Русі.
- •15.Формування правової системи Київської Русі.
- •16.Особливості права земельної власності в давньоруській державі.
- •17.Основні редакції “Руської Правди”.
- •18.Врегулювання цивільно-правових відносин за “Руською Правдою”.
- •19.Злочин та покарання за “Руською Правдою”.
- •20.Порядок успадкування майна за нормами давньоруського законодавства.
- •21.Шлюбно-сімейне право та право власності у Київській Русі.
- •22.Устави про церковні суди як пам`ятки давньоруського права.
- •23.Утворення Галицько-Волинської держави. Державний устрій.
- •24.Судочинство та право в Галицько-Волинській державі.
- •25.Зовнішньополітична діяльність Данила Галицького.
- •26.Державний устрій і місцеве самоврядування в українських землях в литовську добу.
- •27.Судочинство в Литовську добу.
- •28. Литовські статути.
- •29.Магдебурзьке право в Україні.
- •30. Кревська, Городельська унія та їх наслідки.
- •31 Люблінська та Берестейська унії та їх наслідки для українських земель.
- •32 Державний устрій та місцеве самоуправління в українських землях в польську добу.
- •Місцеве управління
- •33. Зміни в соціальній структурі українського суспільства в польську добу.
- •Духовенство
- •Духовенство поділялося на "біле" та "чорне". "Біле" (церковне) духовенство було близьким до селянського середовища, мало можливість глибше проникати в життя селян та впливати на нього. Селянство
- •Міщанство
- •34. Судочинство та правова система на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •35. Передумови і причини виникнення українського козацтва. Основні категорії українського козацтва та їх правове становище.
- •36. Державний устрій Запорізької Січі.
- •37. Козацьке звичаєве право. Загальна характеристика.
- •38. Визвольна війна українського народу середини XVII століття. Зборівський мирний договір. Умови та наслідки.
- •39. Основні етапи формування (юридичного закріплення) української національної державності в ході визвольної війни середини хvii ст.
- •40. Державний устрій та суспільний лад держави б. Хмельницького.
- •41.Переяславська рада 8 січня 1654 року. “Березневі статті” 1654 р. Оцінка українськими та російськими істориками.
- •42.Руїна: причини, зміст, наслідки.
- •43.Гетьманство ю. Виговського та ю. Хмельницького. “Переяславські статті” 1659 року
- •44.Державна діяльність і.Мазепи.
- •45.Конституція п.Орлика. Принципи державного устрою української держави за конституцією п. Орлика.
- •46.Політика Петра і та його послідовників по відношенню до України.
- •47.Державна діяльність к. Розумовського.
- •48.Кодифікація українського права у xviiі ст.
- •49.Політика Катерини іі по відношенню до українських земель.
- •50. Ліквідація Гетьманщини.
- •51Ліквідація Запорізької Січі російським самодержавством.
- •52. Три поділи Речі Посполитої та їх наслідки для українських земель.
- •53.Російсько-турецькі війни іі половини XVIII ст. Та їх наслідки для українських земель.
- •54.Заселення та освоєння південноукраїнських земель в кінці XVIII ст.
- •55.“Жалувана грамота дворянству”.
- •56.Адміністративно-територіальний устрій українських земель після ліквідації Гетьманщини.
- •57.Державний лад, суд та право на західноукраїнських землях у другій половині XVII – xviiі ст.
- •58.Організація органів самоврядування на західноукраїнських землях часу австрійського панування.
- •59. Система управління на українських землях у складі Російської імперії у 1 половині XIX ст.
- •60. Українські землі у складі російської імперії в першій половині XIX ст судочинство законодавство.
- •61 Особливості соціально-економічного розвитку українських земель у складі російської імперії у другій половині 19 ст
- •62. Адміністративно-територіальний устрій у складі російської імперії
- •63. Кодифікація законодавства в російській імперії у першій половині XIX ст..
- •64. Формування поліцейської системи в росії 19 ст
- •65. Питання української державності в програмі Кирило-Мефодіївського товариства.
- •66.Селянська реформа 1861 р.: зміст та наслідки для соціально-економічного розвитку українських земель.
- •67. Земська та міська реформи іі половини хіх ст.
- •68. Судова реформа 1864 р. Та її наслідки.
- •69. Політика російського царизму по відношенню до українського національного руху.
- •70. Формування робітничого класу в Україні у II половині XIX ст. Фабричне законодавство.
- •71. Конституційні проекти Андрузького, Драгоманова, Грушевського.
- •72. Події революції 1848 року в західноукраїнських землях та їх наслідки.
- •73. Українське питання в державній думі
- •74. Перша російська революція та Україна
- •75. Столипінська аграрна реформа в україні
- •76. Формування політичних партій в Україні на початку XX ст.
- •77. Лютнева революція, утворення Центральної Ради.
- •78. Перший та другий Універсали Центральної Ради.I Універсал
- •79. Жовтневий (1917 р.) більшовицький переворот. Ііі Універсал Центральної Ради.
- •80. Владні установи унр у центрі та на місцях.
- •81. Загальна характеристика законодавства Центральної Ради.
- •82.Судова та правоохоронна системи часів першої унр.
- •83. IV Універсал. Брестський мир і Україна.
- •84. Конституція унр, її структура та основні положення.
- •86. “Акт злуки унр та зунр”: зміст, наслідки та історичне значення.
- •87. Гетьманський переворот. Внутрішня та зовнішня політика Гетьманату.
- •88. “Українська держава” гетьмана п. Скоропадського: організація державної влади та законодавства.
- •89. Прихід до влади Директорії. Внутрішня та зовнішня політика.
- •90. Українська державність в часи Директорії унр. Організація державної влади.
- •91. Загальна характеристика законодавства Директорії унр.
- •92. Варшавський договір 1920 р.
- •93. Ризький договір 1921 р.
- •94. Поширення на Україну радянської державності.
- •95. І Всеукраїнський з’їзд Рад. Утворення та діяльність першого українського радянського уряду.
- •96. Конституція усрр 1919 р. Державний устрій усрр.
- •97. Утворення срср.
- •98. Конституція усрр 1929 р.
- •99. Судові та правоохоронні органи усрр в 20-х рр
- •100. Кодифікація українського радянського права в 20-х рр.
- •101. Формування адміністративно-територіального устрою урср (20 – 30 рр.).
- •102. Конституція урср 1937 р. Державний устрій урср.
- •103. Формування території урср (30 – 50-ті роки).
- •104. Судові, правоохорон. Та позасудові карально-репресивні органи в Україні у 30-х рр. Хх ст.
- •105. Приєднання західноукраїнських земель та Буковини до урср.
- •106. Утворення Карпатської України у 1938 – 1939 рр.
- •107. Україна в планах фашистської Німеччини. Фашистський окупаційний режим в Україні.
- •108. Оун і проголошення Української республіки 30.06.1941 р.
- •109. Перебудова держапарату та зміни в окремих галузях права срср – урср у період Другої світової війни.
- •110. Хрущовська “відлига”. Реформи м.С. Хрущова.
- •112. Конституція урср 1978 р. Розвиток українського радянського права у 70 – 80-х роках.
- •113. Політика перебудови в срср: ідеї і реальність.
- •114. Розпад срср. Біловезька угода.
- •115. “Декларація про державний суверенітет України”.
- •116. Формування зовнішньополітичного курсу незалежної України на сучасному етапі.
- •117. Військово-політична доктрина України на сучасному етапі.
- •118. Кодифікаційний процес в Україні в період формування незалежної держави.
- •119. Розвиток конституційного процесу в незалежній українській державі. Конституція України 1996 р.
- •120. Державна символіка України.
55.“Жалувана грамота дворянству”.
Статус дворянських зборів в системі центральних та місцевих та адміністративних установ, регламентована документальна кореспонденція із ними, порядок документального сполучення були визначені Жалуваною грамотою дворянству 21 квітня 1785 року та подальшими іменними та сенатськими указами, направленими на роз’яснення, конкретизацію та доповнення окремих положень грамоти. Згідно статей Жалуваної грамоти дворянські збори мали скликатися за дозволом та позивом губернатора кожні три роки у зимовий час. Найголовнішою функцією зборів проголошувалися вибори губернських та повітових урядовців на посади, визначені Установленням про губернії 1775 року. Право голосувати на зборах надавалося повнолітнім (не молодше 25 років) дворянам, які володіли в губернії населеними маєтками й дослужилися до обер-офіцерського чину. Губернські дворянські збори повинні були мати окремий будинок, де відбувалися засідання, власного секретаря, який теж обирався дворянством, власну скарбницю, печатку та архів. Крім того, дворянським зборам надавалося право захищатися на суді власним стряпчим, представляти інтереси дворянства губернії перед генерал-губернатором та звертатися зі скаргами й клопотаннями через власних депутатів до Сенату або монарха. Для вирішення питань станового життя російського дворянства Жалувана грамота запроваджувала зібрання губернського предводителя та повітових дворянських депутатів, яке згодом отримало назву дворянських депутатських зборів. Дворянські депутати обиралися повітовим дворянством на три роки під час виборних з’їздів. Депутатські збори створювалися з метою визначення приналежності того чи іншого роду або окремої особи до російського дворянства. У разі визнання представлених доказів дворянства незаперечними збори вносили прохачів до дворянської родовідної книги намісництва, факт внесення дворянина до родовідної книги засвідчувався грамотою з печаткою дворянських зборів та підписами губернського предводителя та депутатів. Родовідні книги та протокол засідання депутатських зборів оголошувалися на дворянських зборах.
56.Адміністративно-територіальний устрій українських земель після ліквідації Гетьманщини.
Щоб скористатися багатствами України і насамперед її людськими ресурсами, назавжди приєднати українські території до складу Російської імперії, необхідно було замкнути українців у міцні лещата російського адміністративно-територіального устрою. Із цією метою на зламі XVIII-XIX ст. підросійську Україну було поділено на 9 губерній.
Адміністрування, тобто управління в них здійснювалося за імперськими зразками. Колишні козацькі полки Слобожанщини було перетворено на Слобідсько-Українську губернію. На території колишньої Гетьманщини створено Чернігівську та Полтавську губернії. Правобережжя поділено на Волинську, Київську та Подільську губернії. Південні землі включено до складу імперії як Катеринославську (колишні землі запорозьких козаків), Херсонську (землі Османської імперії від гирла Дніпра до гирла Дністра) і Таврійську губернії (землі колишнього Кримського ханства). З невеликими змінами даний адміністративно-територіальний поділ зберігався до часів української революції 1917-1921 pp.