Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОТВЕТЫ на экзамен по ИДПУ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
585.73 Кб
Скачать

55.“Жалувана грамота дворянству”.

Статус дворянських зборів в системі центральних та місцевих та адміністративних установ, регламентована документальна кореспонденція із ними, порядок документального сполучення були визначені Жалуваною грамотою дворянству 21 квітня 1785 року та подальшими іменними та сенатськими указами, направленими на роз’яснення, конкретизацію та доповнення окремих положень грамоти. Згідно статей Жалуваної грамоти дворянські збори мали скликатися за дозволом та позивом губернатора кожні три роки у зимовий час. Найголовнішою функцією зборів проголошувалися вибори губернських та повітових урядовців на посади, визначені Установленням про губернії 1775 року. Право голосувати на зборах надавалося повнолітнім (не молодше 25 років) дворянам, які володіли в губернії населеними маєтками й дослужилися до обер-офіцерського чину. Губернські дворянські збори повинні були мати окремий будинок, де відбувалися засідання, власного секретаря, який теж обирався дворянством, власну скарбницю, печатку та архів. Крім того, дворянським зборам надавалося право захищатися на суді власним стряпчим, представляти інтереси дворянства губернії перед генерал-губернатором та звертатися зі скаргами й клопотаннями через власних депутатів до Сенату або монарха. Для вирішення питань станового життя російського дворянства Жалувана грамота запроваджувала зібрання губернського предводителя та повітових дворянських депутатів, яке згодом отримало назву дворянських депутатських зборів. Дворянські депутати обиралися повітовим дворянством на три роки під час виборних з’їздів. Депутатські збори створювалися з метою визначення приналежності того чи іншого роду або окремої особи до російського дворянства. У разі визнання представлених доказів дворянства незаперечними збори вносили прохачів до дворянської родовідної книги намісництва, факт внесення дворянина до родовідної книги засвідчувався грамотою з печаткою дворянських зборів та підписами губернського предводителя та депутатів. Родовідні книги та протокол засідання депутатських зборів оголошувалися на дворянських зборах.

56.Адміністративно-територіальний устрій українських земель після ліквідації Гетьманщини.

Щоб скористатися багатствами України і насамперед її людськими ресурсами, назавжди приєднати українські території до складу Російської імперії, необхідно було замкнути українців у міцні лещата російського адміністративно-територіального устрою. Із цією метою на зламі XVIII-XIX ст. підросійську Україну було поділено на 9 губерній.

Адміністрування, тобто управління в них здійснювалося за імперськими зразками. Колишні козацькі полки Слобожанщини було перетворено на Слобідсько-Українську губернію. На території колишньої Гетьманщини створено Чернігівську та Полтавську губернії. Правобережжя поділено на Волинську, Київську та Подільську губернії. Південні землі включено до складу імперії як Катеринославську (колишні землі запорозьких козаків), Херсонську (землі Османської імперії від гирла Дніпра до гирла Дністра) і Таврійську губернії (землі колишнього Кримського ханства). З невеликими змінами даний адміністративно-територіальний поділ зберігався до часів української революції 1917-1921 pp.