- •1.Предмет і завдання курсу “Історія держави та права України”. Історичні джерела вивчення історії держави та права України. Періодизація курсу.
- •2.Державний устрій та законодавство Ольвії. Особливості держави і права Боспорського царства.
- •3.Скіфська держава і державні утворення кочових народів.
- •5.Передумови і причини формування державності у східних слов’ян.
- •6.Основні теорії походження східнослов’янської держави.
- •7.Державна діяльність перших київських князів (від Кия до Святослава).
- •8.Державна діяльність княгині Ольги.
- •9. Договори київських князів з греками як пам`ятки давньоруського права.
- •10.Державна діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •11.Введення християнства на Русі та його політичне значення.
- •12.Соціальна структура давньоруського суспільства.
- •13.Державний устрій Київської Русі. Десяткова та двірцево-вотчинна система.
- •14.Судочинство в Київський Русі.
- •15.Формування правової системи Київської Русі.
- •16.Особливості права земельної власності в давньоруській державі.
- •17.Основні редакції “Руської Правди”.
- •18.Врегулювання цивільно-правових відносин за “Руською Правдою”.
- •19.Злочин та покарання за “Руською Правдою”.
- •20.Порядок успадкування майна за нормами давньоруського законодавства.
- •21.Шлюбно-сімейне право та право власності у Київській Русі.
- •22.Устави про церковні суди як пам`ятки давньоруського права.
- •23.Утворення Галицько-Волинської держави. Державний устрій.
- •24.Судочинство та право в Галицько-Волинській державі.
- •25.Зовнішньополітична діяльність Данила Галицького.
- •26.Державний устрій і місцеве самоврядування в українських землях в литовську добу.
- •27.Судочинство в Литовську добу.
- •28. Литовські статути.
- •29.Магдебурзьке право в Україні.
- •30. Кревська, Городельська унія та їх наслідки.
- •31 Люблінська та Берестейська унії та їх наслідки для українських земель.
- •32 Державний устрій та місцеве самоуправління в українських землях в польську добу.
- •Місцеве управління
- •33. Зміни в соціальній структурі українського суспільства в польську добу.
- •Духовенство
- •Духовенство поділялося на "біле" та "чорне". "Біле" (церковне) духовенство було близьким до селянського середовища, мало можливість глибше проникати в життя селян та впливати на нього. Селянство
- •Міщанство
- •34. Судочинство та правова система на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •35. Передумови і причини виникнення українського козацтва. Основні категорії українського козацтва та їх правове становище.
- •36. Державний устрій Запорізької Січі.
- •37. Козацьке звичаєве право. Загальна характеристика.
- •38. Визвольна війна українського народу середини XVII століття. Зборівський мирний договір. Умови та наслідки.
- •39. Основні етапи формування (юридичного закріплення) української національної державності в ході визвольної війни середини хvii ст.
- •40. Державний устрій та суспільний лад держави б. Хмельницького.
- •41.Переяславська рада 8 січня 1654 року. “Березневі статті” 1654 р. Оцінка українськими та російськими істориками.
- •42.Руїна: причини, зміст, наслідки.
- •43.Гетьманство ю. Виговського та ю. Хмельницького. “Переяславські статті” 1659 року
- •44.Державна діяльність і.Мазепи.
- •45.Конституція п.Орлика. Принципи державного устрою української держави за конституцією п. Орлика.
- •46.Політика Петра і та його послідовників по відношенню до України.
- •47.Державна діяльність к. Розумовського.
- •48.Кодифікація українського права у xviiі ст.
- •49.Політика Катерини іі по відношенню до українських земель.
- •50. Ліквідація Гетьманщини.
- •51Ліквідація Запорізької Січі російським самодержавством.
- •52. Три поділи Речі Посполитої та їх наслідки для українських земель.
- •53.Російсько-турецькі війни іі половини XVIII ст. Та їх наслідки для українських земель.
- •54.Заселення та освоєння південноукраїнських земель в кінці XVIII ст.
- •55.“Жалувана грамота дворянству”.
- •56.Адміністративно-територіальний устрій українських земель після ліквідації Гетьманщини.
- •57.Державний лад, суд та право на західноукраїнських землях у другій половині XVII – xviiі ст.
- •58.Організація органів самоврядування на західноукраїнських землях часу австрійського панування.
- •59. Система управління на українських землях у складі Російської імперії у 1 половині XIX ст.
- •60. Українські землі у складі російської імперії в першій половині XIX ст судочинство законодавство.
- •61 Особливості соціально-економічного розвитку українських земель у складі російської імперії у другій половині 19 ст
- •62. Адміністративно-територіальний устрій у складі російської імперії
- •63. Кодифікація законодавства в російській імперії у першій половині XIX ст..
- •64. Формування поліцейської системи в росії 19 ст
- •65. Питання української державності в програмі Кирило-Мефодіївського товариства.
- •66.Селянська реформа 1861 р.: зміст та наслідки для соціально-економічного розвитку українських земель.
- •67. Земська та міська реформи іі половини хіх ст.
- •68. Судова реформа 1864 р. Та її наслідки.
- •69. Політика російського царизму по відношенню до українського національного руху.
- •70. Формування робітничого класу в Україні у II половині XIX ст. Фабричне законодавство.
- •71. Конституційні проекти Андрузького, Драгоманова, Грушевського.
- •72. Події революції 1848 року в західноукраїнських землях та їх наслідки.
- •73. Українське питання в державній думі
- •74. Перша російська революція та Україна
- •75. Столипінська аграрна реформа в україні
- •76. Формування політичних партій в Україні на початку XX ст.
- •77. Лютнева революція, утворення Центральної Ради.
- •78. Перший та другий Універсали Центральної Ради.I Універсал
- •79. Жовтневий (1917 р.) більшовицький переворот. Ііі Універсал Центральної Ради.
- •80. Владні установи унр у центрі та на місцях.
- •81. Загальна характеристика законодавства Центральної Ради.
- •82.Судова та правоохоронна системи часів першої унр.
- •83. IV Універсал. Брестський мир і Україна.
- •84. Конституція унр, її структура та основні положення.
- •86. “Акт злуки унр та зунр”: зміст, наслідки та історичне значення.
- •87. Гетьманський переворот. Внутрішня та зовнішня політика Гетьманату.
- •88. “Українська держава” гетьмана п. Скоропадського: організація державної влади та законодавства.
- •89. Прихід до влади Директорії. Внутрішня та зовнішня політика.
- •90. Українська державність в часи Директорії унр. Організація державної влади.
- •91. Загальна характеристика законодавства Директорії унр.
- •92. Варшавський договір 1920 р.
- •93. Ризький договір 1921 р.
- •94. Поширення на Україну радянської державності.
- •95. І Всеукраїнський з’їзд Рад. Утворення та діяльність першого українського радянського уряду.
- •96. Конституція усрр 1919 р. Державний устрій усрр.
- •97. Утворення срср.
- •98. Конституція усрр 1929 р.
- •99. Судові та правоохоронні органи усрр в 20-х рр
- •100. Кодифікація українського радянського права в 20-х рр.
- •101. Формування адміністративно-територіального устрою урср (20 – 30 рр.).
- •102. Конституція урср 1937 р. Державний устрій урср.
- •103. Формування території урср (30 – 50-ті роки).
- •104. Судові, правоохорон. Та позасудові карально-репресивні органи в Україні у 30-х рр. Хх ст.
- •105. Приєднання західноукраїнських земель та Буковини до урср.
- •106. Утворення Карпатської України у 1938 – 1939 рр.
- •107. Україна в планах фашистської Німеччини. Фашистський окупаційний режим в Україні.
- •108. Оун і проголошення Української республіки 30.06.1941 р.
- •109. Перебудова держапарату та зміни в окремих галузях права срср – урср у період Другої світової війни.
- •110. Хрущовська “відлига”. Реформи м.С. Хрущова.
- •112. Конституція урср 1978 р. Розвиток українського радянського права у 70 – 80-х роках.
- •113. Політика перебудови в срср: ідеї і реальність.
- •114. Розпад срср. Біловезька угода.
- •115. “Декларація про державний суверенітет України”.
- •116. Формування зовнішньополітичного курсу незалежної України на сучасному етапі.
- •117. Військово-політична доктрина України на сучасному етапі.
- •118. Кодифікаційний процес в Україні в період формування незалежної держави.
- •119. Розвиток конституційного процесу в незалежній українській державі. Конституція України 1996 р.
- •120. Державна символіка України.
44.Державна діяльність і.Мазепи.
У 26 липня 1687 р. гетьманом було обрано Мазепу. Тут же підписується нова угода з Москвою —Коломацькі статті: - Гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина – скидати гетьмана; гетьманському урядові заборонялось підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами; в Батурині передбачалось розміщення полку московських стрільців; схвалювались змішані шлюби. У проведенні внутрішньої політики новий гетьман спирався на козацьку старшину — роздавав їй землі, впорядкував податки, земельну власність. Намагаючись зміцнити гетьманську владу, І. Мазепа вводить Нову категорію козацької старшини — бунчукових товаришів, цілком залежних від нього.
У зовнішній політиці Мазепа проводив Промосковську політику. У кінці 17 ст. Мазепа зі своїм військом бере участь у походах Петра І проти Туреччини. Були захоплені фортеці Кізикермен, Ісламкермен. (У 1700 р. Петро І укладає мир з Туреччиною). У 1699 р. після рішення польського сейму про ліквідацію козацтва На Правобережній Україні там спалахує повстання під керівництвом С. Самуся, С. Палія і А. Абазина. В 1704 р. за наказом Петра І лівобережні полки Мазепи передислокувалися на Правобережжя. Арешт Палія. Мазепа затвердився на Правобережжі. Поступово Петро І втягує Україну в Північну війну. Тисячі українців гинули у походах, на будівництві фортець та нової столиці — Санкт-Петербурга. У 1708 р. перед Україною виникла загроза нападу Польщі та Швеції. На прохання Мазепи про допомогу Петро І відповів відмовою. Коли поповзли чутки про намір Петра І реорганізувати козацтво, а гетьмана замінити російським ставлеником, то захвилювались і старшина, і Мазепа. Мазепа починає переговори зі Швецією. Він обіцяє Карлові XII зимові квартири в Україні для шведської армії, запаси їжі та фуражу та військову допомогу в обмін на звільнення України від впливу Москви. В кінці жовтня 1708 р. Мазепа виступає з Батурина назустріч шведам. Пізніше між Україною і Швецією було укладено угоду, згідно з якою остання виступала гарантом козацьких вольностей і недоторканності українських кордонів. Петро І здійснює рішучі заходи. Збирається Глухівська рада, де обирається новий гетьман — І. Скоропадський, Було зруйновано козацьку столицю Батурин. Бік Мазепи взяли запорожці під орудою кошового отамана К. Гордієнка. За це Петро І у 1709 р. ліквідує Запорізьку Січ. Вирішальний бій між супротивниками стався 27 червня 1709 р. Під Полтавою. Війська Карла XII і Мазепи були розбиті, і вони відступили у Молдавію. Тут 22 вересня 1709 р. І. Мазепа помер.
45.Конституція п.Орлика. Принципи державного устрою української держави за конституцією п. Орлика.
Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізьке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обрали гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Рада прийняла своєрідні статті - «Пакти і Конституцію прав і вольностей Війська Запорізького», згодом названі «Конституцією Орлика», які були договором між гетьманом і Військом Запорізьким про державний устрій України після її визволення від московського панування. Цей документ ніколи, не був втілений у життя, але увійшов в історію як одна з перших в Європі конституцій демократичного суспільства:
- Проголошувалось, що Україна обох боків Дніпра має бути на вічні часи вільною від чужого панування
- Обумовлювалась цілковита незалежність від Московії
- По закінченні війни мають бути повернені з Москви всі невільники-українці.
- Україна визнавалась республікою, де гетьманська влада обмежувалась постійною участю в Генеральній Раді
- Передбачались регулярні збори Генеральної ради (тричі на рік)
- Гетьманові заборонялось підтримувати секретні зносини з іншими державами та здійснювати таємне листування
- Запроваджувався Генеральний суд для розгляду справ про кривди гетьманові та провини старшини
- Державна скарбниця і майно підпорядковувались генеральному підскарбію. Фінансові справи мали розв’язуватись тільки Генеральною Радою
- Протекторат Швеції
- Державною релігією оголошувалось православ’я, а Київська митрополія могла вийти з підпорядкування московського патріарха.
- Спеціальній комісії належало здійснювати ревізію повинностей населення.