- •1.Предмет і завдання курсу “Історія держави та права України”. Історичні джерела вивчення історії держави та права України. Періодизація курсу.
- •2.Державний устрій та законодавство Ольвії. Особливості держави і права Боспорського царства.
- •3.Скіфська держава і державні утворення кочових народів.
- •5.Передумови і причини формування державності у східних слов’ян.
- •6.Основні теорії походження східнослов’янської держави.
- •7.Державна діяльність перших київських князів (від Кия до Святослава).
- •8.Державна діяльність княгині Ольги.
- •9. Договори київських князів з греками як пам`ятки давньоруського права.
- •10.Державна діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •11.Введення християнства на Русі та його політичне значення.
- •12.Соціальна структура давньоруського суспільства.
- •13.Державний устрій Київської Русі. Десяткова та двірцево-вотчинна система.
- •14.Судочинство в Київський Русі.
- •15.Формування правової системи Київської Русі.
- •16.Особливості права земельної власності в давньоруській державі.
- •17.Основні редакції “Руської Правди”.
- •18.Врегулювання цивільно-правових відносин за “Руською Правдою”.
- •19.Злочин та покарання за “Руською Правдою”.
- •20.Порядок успадкування майна за нормами давньоруського законодавства.
- •21.Шлюбно-сімейне право та право власності у Київській Русі.
- •22.Устави про церковні суди як пам`ятки давньоруського права.
- •23.Утворення Галицько-Волинської держави. Державний устрій.
- •24.Судочинство та право в Галицько-Волинській державі.
- •25.Зовнішньополітична діяльність Данила Галицького.
- •26.Державний устрій і місцеве самоврядування в українських землях в литовську добу.
- •27.Судочинство в Литовську добу.
- •28. Литовські статути.
- •29.Магдебурзьке право в Україні.
- •30. Кревська, Городельська унія та їх наслідки.
- •31 Люблінська та Берестейська унії та їх наслідки для українських земель.
- •32 Державний устрій та місцеве самоуправління в українських землях в польську добу.
- •Місцеве управління
- •33. Зміни в соціальній структурі українського суспільства в польську добу.
- •Духовенство
- •Духовенство поділялося на "біле" та "чорне". "Біле" (церковне) духовенство було близьким до селянського середовища, мало можливість глибше проникати в життя селян та впливати на нього. Селянство
- •Міщанство
- •34. Судочинство та правова система на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •35. Передумови і причини виникнення українського козацтва. Основні категорії українського козацтва та їх правове становище.
- •36. Державний устрій Запорізької Січі.
- •37. Козацьке звичаєве право. Загальна характеристика.
- •38. Визвольна війна українського народу середини XVII століття. Зборівський мирний договір. Умови та наслідки.
- •39. Основні етапи формування (юридичного закріплення) української національної державності в ході визвольної війни середини хvii ст.
- •40. Державний устрій та суспільний лад держави б. Хмельницького.
- •41.Переяславська рада 8 січня 1654 року. “Березневі статті” 1654 р. Оцінка українськими та російськими істориками.
- •42.Руїна: причини, зміст, наслідки.
- •43.Гетьманство ю. Виговського та ю. Хмельницького. “Переяславські статті” 1659 року
- •44.Державна діяльність і.Мазепи.
- •45.Конституція п.Орлика. Принципи державного устрою української держави за конституцією п. Орлика.
- •46.Політика Петра і та його послідовників по відношенню до України.
- •47.Державна діяльність к. Розумовського.
- •48.Кодифікація українського права у xviiі ст.
- •49.Політика Катерини іі по відношенню до українських земель.
- •50. Ліквідація Гетьманщини.
- •51Ліквідація Запорізької Січі російським самодержавством.
- •52. Три поділи Речі Посполитої та їх наслідки для українських земель.
- •53.Російсько-турецькі війни іі половини XVIII ст. Та їх наслідки для українських земель.
- •54.Заселення та освоєння південноукраїнських земель в кінці XVIII ст.
- •55.“Жалувана грамота дворянству”.
- •56.Адміністративно-територіальний устрій українських земель після ліквідації Гетьманщини.
- •57.Державний лад, суд та право на західноукраїнських землях у другій половині XVII – xviiі ст.
- •58.Організація органів самоврядування на західноукраїнських землях часу австрійського панування.
- •59. Система управління на українських землях у складі Російської імперії у 1 половині XIX ст.
- •60. Українські землі у складі російської імперії в першій половині XIX ст судочинство законодавство.
- •61 Особливості соціально-економічного розвитку українських земель у складі російської імперії у другій половині 19 ст
- •62. Адміністративно-територіальний устрій у складі російської імперії
- •63. Кодифікація законодавства в російській імперії у першій половині XIX ст..
- •64. Формування поліцейської системи в росії 19 ст
- •65. Питання української державності в програмі Кирило-Мефодіївського товариства.
- •66.Селянська реформа 1861 р.: зміст та наслідки для соціально-економічного розвитку українських земель.
- •67. Земська та міська реформи іі половини хіх ст.
- •68. Судова реформа 1864 р. Та її наслідки.
- •69. Політика російського царизму по відношенню до українського національного руху.
- •70. Формування робітничого класу в Україні у II половині XIX ст. Фабричне законодавство.
- •71. Конституційні проекти Андрузького, Драгоманова, Грушевського.
- •72. Події революції 1848 року в західноукраїнських землях та їх наслідки.
- •73. Українське питання в державній думі
- •74. Перша російська революція та Україна
- •75. Столипінська аграрна реформа в україні
- •76. Формування політичних партій в Україні на початку XX ст.
- •77. Лютнева революція, утворення Центральної Ради.
- •78. Перший та другий Універсали Центральної Ради.I Універсал
- •79. Жовтневий (1917 р.) більшовицький переворот. Ііі Універсал Центральної Ради.
- •80. Владні установи унр у центрі та на місцях.
- •81. Загальна характеристика законодавства Центральної Ради.
- •82.Судова та правоохоронна системи часів першої унр.
- •83. IV Універсал. Брестський мир і Україна.
- •84. Конституція унр, її структура та основні положення.
- •86. “Акт злуки унр та зунр”: зміст, наслідки та історичне значення.
- •87. Гетьманський переворот. Внутрішня та зовнішня політика Гетьманату.
- •88. “Українська держава” гетьмана п. Скоропадського: організація державної влади та законодавства.
- •89. Прихід до влади Директорії. Внутрішня та зовнішня політика.
- •90. Українська державність в часи Директорії унр. Організація державної влади.
- •91. Загальна характеристика законодавства Директорії унр.
- •92. Варшавський договір 1920 р.
- •93. Ризький договір 1921 р.
- •94. Поширення на Україну радянської державності.
- •95. І Всеукраїнський з’їзд Рад. Утворення та діяльність першого українського радянського уряду.
- •96. Конституція усрр 1919 р. Державний устрій усрр.
- •97. Утворення срср.
- •98. Конституція усрр 1929 р.
- •99. Судові та правоохоронні органи усрр в 20-х рр
- •100. Кодифікація українського радянського права в 20-х рр.
- •101. Формування адміністративно-територіального устрою урср (20 – 30 рр.).
- •102. Конституція урср 1937 р. Державний устрій урср.
- •103. Формування території урср (30 – 50-ті роки).
- •104. Судові, правоохорон. Та позасудові карально-репресивні органи в Україні у 30-х рр. Хх ст.
- •105. Приєднання західноукраїнських земель та Буковини до урср.
- •106. Утворення Карпатської України у 1938 – 1939 рр.
- •107. Україна в планах фашистської Німеччини. Фашистський окупаційний режим в Україні.
- •108. Оун і проголошення Української республіки 30.06.1941 р.
- •109. Перебудова держапарату та зміни в окремих галузях права срср – урср у період Другої світової війни.
- •110. Хрущовська “відлига”. Реформи м.С. Хрущова.
- •112. Конституція урср 1978 р. Розвиток українського радянського права у 70 – 80-х роках.
- •113. Політика перебудови в срср: ідеї і реальність.
- •114. Розпад срср. Біловезька угода.
- •115. “Декларація про державний суверенітет України”.
- •116. Формування зовнішньополітичного курсу незалежної України на сучасному етапі.
- •117. Військово-політична доктрина України на сучасному етапі.
- •118. Кодифікаційний процес в Україні в період формування незалежної держави.
- •119. Розвиток конституційного процесу в незалежній українській державі. Конституція України 1996 р.
- •120. Державна символіка України.
40. Державний устрій та суспільний лад держави б. Хмельницького.
Державний устрій. Впродовж свого існування Українська гетьманська держава витворила тільки їй притаманні органи центральної та місцевої влади. Серед них виділялися:
-гетьман. Обирався на довічний термін. Йому належала вища законодавча, виконавча та судова влада. Затверджував закони після їх ухвалення Генеральною радою. Очолював збройні сили країни. Влада гетьмана не поширювалася на Слобідську Україну та на Запорізьку Січ.
У нього зосереджувалися функції виконавчого характеру. Він організовував діяльність центральних органів управління, здійснював контроль і нагляд за органами місцевої влади. Мав право надавати земельні ділянки із державного фонду.
В Українській гетьманській державі не було чіткого розмежування функцій між органами державної влади. Зокрема, повноваження гетьмана часто перекликалися з компетенцією Генеральної ради;
-Генеральна рада — це колективний військово-демократичний козацький орган Гетьманщини, який виконував адміністративні, законодавчі, управлінські, судові функції. Лише їй належало виняткове право обирати гетьмана, генеральну старшину, інколи — полковників.
Ініціатива скликання Генеральної ради належала гетьману. Як правило, він відкривав засідання і головував на ньому. Рішення ухвалювалися шляхом голосування — підкиданням шапок або криком.
Поступово компетенція Генеральної ради звужувалася, а до кінця XVII ст. її значення як центрального органу влади зовсім занепало;
-Старшинська рада — своєрідний постійно діючий станово-представницький орган, який спочатку функціонував паралельно з Генеральною радою, а з кінця XVII — поч. XVIII ст. перебрав на себе її повноваження.
Старшинські ради виконували дорадчі функції. Складалися з двох палат. Верхня постійно діюча палата — колегія генеральної старшини. Нижня — старшинські з'їзди, скликалася двічі на рік — на Різдво Христове та Покрову. Засідання проводилося у гетьманській резиденції, на них головував сам гетьман. Рішення зборів ухвалювалися гетьманом спільно зі старшинською радою за традиційною письмовою формулою: "прирадили гетьман та старшина". Повноваження старшинських рад були досить широкі, але не розмежовані з компетенцією гетьмана та Генеральної ради.
41.Переяславська рада 8 січня 1654 року. “Березневі статті” 1654 р. Оцінка українськими та російськими істориками.
У січні 1654 р. у Переяславі було укладено попередній договір про умови переходу Війська Запорозького під владу Московського царя, а також про гарантії для Війська Запорозького. Після цього уряд Б. Хмельницького розробив конкретні умови договору з Росією, що були передані російському цареві. Цей документ відомий в історії як Статті Б. Хмельницького, або Прохальні статті. Він складався з 23 пунктів (статей). 14 березня 1654 р. цей документ було передано цареві. Після попереднього вивчення його було повернуто на доопрацювання та редагування. 21 березня царю було подано документ, який складався вже з 11 статей. При скороченні його зміст майже не змінився. Цар і бояри розглянули статті та'супроводили кожну з них своїм указом. У такому вигляді документ став відомий як Березневі, чи Московські статті. 27 березня 1654 р. українські посли отримали цей документ і три царських жалувані грамоти - Війську Запорозькому, козацькій старшині та про передання Чигиринського староства "на гетьманську булаву".
Сукупність цих чотирьох документів і становила власне текст договору, що фактично був конституцією козацької держави.
За ним підтверджувалися недоторканність суспільного ладу України, попередній порядок управління та судова система, права і привілеї козацтва. Оригінал цього договору не зберігся.
Березневі статті 1654 р. були сформульовані не зовсім ясно, а тому обидві сторони вкладали в них різний зміст і кожна підходила до нього, зважаючи лише на свої інтереси. Україна бачила в ньому лише військовий союз, про що свідчить активна дипломатична діяльність гетьмана в наступні роки, а Москва від перших днів намагалася перетворити протекторат на інкорпорацію.
Об'єктивно цей договір відповідав інтересам обох сторін. Він засвідчив повну незалежність України від Польщі, для війни з якою Україна здобула сильного союзника. На її території було збережено власну військову, адміністративну й судову владу, ліквідовано переслідування православної церкви та її віруючих. Росії ж, зі свого боку, було дуже вигідно прийняти в підданство край із багатими землями, майже з тримільйонним населенням. Росія також звернула увагу на вигідне геополітичне положення України. Немале значення мало й те, що Україна в той час мала визнання багатьох країн Європи та Близького Сходу. До того ж Україна захищала Росію з півдня від нападів турецьких і татарських орд.