24.Судочинство та право в Галицько-Волинській державі.

Судові функції виконували тіуни і вірники. Судові виконавці – вірники і мечники. Суди були княжі і вотчині.

Діяли норми руської правди, звичаєве право, церковні статути, Магдебурзьке право, накази, грамоти князів. Норми кримінального права передбачали широке коло покарань: смертна кара, конфіскація майна, штрафи, вигнання.

Норми Магдебурзького права. Судові органи міста – лави, судді – лавники. На чолі стоїть війт, бургомістр. Судові функції, зокрема по карних справах, виконувала лава, яка під головуванням війта, становила колегію з одинадцяти лавників, для вироку могло бути менше суддів-шість, чотири, навіть три. Процес в містах з магдебурзьким правом був усним, гласним та змагальним. Судочинство велось на польській та латинській мові.(У суді виконували такі функції: комісар виконував рішення суду по переподілу землі, встановлення межових знаків; возний розносив повістки, приводив правопорушників, городничий слідкував за громадським порядком у місті).Бурмістри і радці теж входили до складу магістратського суду. Суд за магдебурзьким правом фактично відмінний від адміністрації, рада зосереджувала в своїх руках і суддівські і адміністративні функці.

25.Зовнішньополітична діяльність Данила Галицького.

У 1240р Данило галицький укріпився в Києві але того ж року києв захопила Орда. Незважаючи на певну залежність він не підкорився Орді.Восени Данило 1245 р їздив в Орду і отримав там ярлик на князювання і повинен був періодично надавати свої дружини татарам для їх походів на Польщу, Угорщину, сплачувати данину. Натомість князівство фактично зберігло незалежність у зовнішньополітичній діяльності. Основним напрямком став пошук серед західноєвропейських країн союзників для боротьби з Ордою. Данило звернувся до Папи римського Інокентія IV з пропозицією організувати хрестовий похід проти монголо-татар. Князь обіцяв об’єднати православну і католицьку церкви. Таку пропозицію привітали в Римі, папа надіслав йому королівску корону і в 1253 Данила коронували. Проте після цього Рим не допоміг у боротьбі Данилові тому той розірвав контакт з папою. У 1254р. розпочав власний похід і зазнав поразки. З усіх зовнішніх дій Данила найуспішнішим був його похід на Ятвягів, яких вдалося нарешті змусити платити данину. Приєднав литовські племена ятвягів. Відвоював Люблінську землю у Польщі.

26.Державний устрій і місцеве самоврядування в українських землях в литовську добу.

На чолі Литовсько-Руської держави стояв Великий князь. В його руках була вища законодавча, виконавча та судова влада, він очолював збройні сили, проголошував війну та мир, призначав і звільняв державних урядовців, підтримував дипломатичні зносини з іншими державами. Важливим органом при князі була Пани рада. Спочатку до неї входили тільки васали князя потім литовські і укр. Князі, магнати, бояри. Канцлер, маршалок-за відсутнісю князя очолював пани-раду, піскарбій-міністр фінансів, гетьман-очолює військо. Склад 80 осіб. Князь не міг без паниради призначати послів у іноземні держави, вищих урядовців на українські землі, приймати і скасовувати закони. Великий вальний сейм-зібрання представників усіх земель д-ви, основна причина скликання-зовнішня небезпека. До його складу входили всі представники пани ради.Подіялвся на 2 палати: лавиця і коло. Розглядали питання: військової повинності, податків, воєних союзів, законодавча діяльність. Землі подіялися на воєводства на чолі з воєводами і повіти.На чолі повітів-староста, помічники-тіуни і возні.. возні організовували судові процеси, виконували суд. Рішення. Воєводу призначав князь на необмежений термін. Найменша адмін. Одиниця-волость, очолює волосний староста. Община називалася КОПА. Міста з магдеб правом очолює адміністрація і судові органи самоврядування. Складається з міської лави і ради. На чолі війт