- •1.Предмет і завдання курсу “Історія держави та права України”. Історичні джерела вивчення історії держави та права України. Періодизація курсу.
- •2.Державний устрій та законодавство Ольвії. Особливості держави і права Боспорського царства.
- •3.Скіфська держава і державні утворення кочових народів.
- •5.Передумови і причини формування державності у східних слов’ян.
- •6.Основні теорії походження східнослов’янської держави.
- •7.Державна діяльність перших київських князів (від Кия до Святослава).
- •8.Державна діяльність княгині Ольги.
- •9. Договори київських князів з греками як пам`ятки давньоруського права.
- •10.Державна діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •11.Введення християнства на Русі та його політичне значення.
- •12.Соціальна структура давньоруського суспільства.
- •13.Державний устрій Київської Русі. Десяткова та двірцево-вотчинна система.
- •14.Судочинство в Київський Русі.
- •15.Формування правової системи Київської Русі.
- •16.Особливості права земельної власності в давньоруській державі.
- •17.Основні редакції “Руської Правди”.
- •18.Врегулювання цивільно-правових відносин за “Руською Правдою”.
- •19.Злочин та покарання за “Руською Правдою”.
- •20.Порядок успадкування майна за нормами давньоруського законодавства.
- •21.Шлюбно-сімейне право та право власності у Київській Русі.
- •22.Устави про церковні суди як пам`ятки давньоруського права.
- •23.Утворення Галицько-Волинської держави. Державний устрій.
- •24.Судочинство та право в Галицько-Волинській державі.
- •25.Зовнішньополітична діяльність Данила Галицького.
- •26.Державний устрій і місцеве самоврядування в українських землях в литовську добу.
- •27.Судочинство в Литовську добу.
- •28. Литовські статути.
- •29.Магдебурзьке право в Україні.
- •30. Кревська, Городельська унія та їх наслідки.
- •31 Люблінська та Берестейська унії та їх наслідки для українських земель.
- •32 Державний устрій та місцеве самоуправління в українських землях в польську добу.
- •Місцеве управління
- •33. Зміни в соціальній структурі українського суспільства в польську добу.
- •Духовенство
- •Духовенство поділялося на "біле" та "чорне". "Біле" (церковне) духовенство було близьким до селянського середовища, мало можливість глибше проникати в життя селян та впливати на нього. Селянство
- •Міщанство
- •34. Судочинство та правова система на українських землях у складі Речі Посполитої.
- •35. Передумови і причини виникнення українського козацтва. Основні категорії українського козацтва та їх правове становище.
- •36. Державний устрій Запорізької Січі.
- •37. Козацьке звичаєве право. Загальна характеристика.
- •38. Визвольна війна українського народу середини XVII століття. Зборівський мирний договір. Умови та наслідки.
- •39. Основні етапи формування (юридичного закріплення) української національної державності в ході визвольної війни середини хvii ст.
- •40. Державний устрій та суспільний лад держави б. Хмельницького.
- •41.Переяславська рада 8 січня 1654 року. “Березневі статті” 1654 р. Оцінка українськими та російськими істориками.
- •42.Руїна: причини, зміст, наслідки.
- •43.Гетьманство ю. Виговського та ю. Хмельницького. “Переяславські статті” 1659 року
- •44.Державна діяльність і.Мазепи.
- •45.Конституція п.Орлика. Принципи державного устрою української держави за конституцією п. Орлика.
- •46.Політика Петра і та його послідовників по відношенню до України.
- •47.Державна діяльність к. Розумовського.
- •48.Кодифікація українського права у xviiі ст.
- •49.Політика Катерини іі по відношенню до українських земель.
- •50. Ліквідація Гетьманщини.
- •51Ліквідація Запорізької Січі російським самодержавством.
- •52. Три поділи Речі Посполитої та їх наслідки для українських земель.
- •53.Російсько-турецькі війни іі половини XVIII ст. Та їх наслідки для українських земель.
- •54.Заселення та освоєння південноукраїнських земель в кінці XVIII ст.
- •55.“Жалувана грамота дворянству”.
- •56.Адміністративно-територіальний устрій українських земель після ліквідації Гетьманщини.
- •57.Державний лад, суд та право на західноукраїнських землях у другій половині XVII – xviiі ст.
- •58.Організація органів самоврядування на західноукраїнських землях часу австрійського панування.
- •59. Система управління на українських землях у складі Російської імперії у 1 половині XIX ст.
- •60. Українські землі у складі російської імперії в першій половині XIX ст судочинство законодавство.
- •61 Особливості соціально-економічного розвитку українських земель у складі російської імперії у другій половині 19 ст
- •62. Адміністративно-територіальний устрій у складі російської імперії
- •63. Кодифікація законодавства в російській імперії у першій половині XIX ст..
- •64. Формування поліцейської системи в росії 19 ст
- •65. Питання української державності в програмі Кирило-Мефодіївського товариства.
- •66.Селянська реформа 1861 р.: зміст та наслідки для соціально-економічного розвитку українських земель.
- •67. Земська та міська реформи іі половини хіх ст.
- •68. Судова реформа 1864 р. Та її наслідки.
- •69. Політика російського царизму по відношенню до українського національного руху.
- •70. Формування робітничого класу в Україні у II половині XIX ст. Фабричне законодавство.
- •71. Конституційні проекти Андрузького, Драгоманова, Грушевського.
- •72. Події революції 1848 року в західноукраїнських землях та їх наслідки.
- •73. Українське питання в державній думі
- •74. Перша російська революція та Україна
- •75. Столипінська аграрна реформа в україні
- •76. Формування політичних партій в Україні на початку XX ст.
- •77. Лютнева революція, утворення Центральної Ради.
- •78. Перший та другий Універсали Центральної Ради.I Універсал
- •79. Жовтневий (1917 р.) більшовицький переворот. Ііі Універсал Центральної Ради.
- •80. Владні установи унр у центрі та на місцях.
- •81. Загальна характеристика законодавства Центральної Ради.
- •82.Судова та правоохоронна системи часів першої унр.
- •83. IV Універсал. Брестський мир і Україна.
- •84. Конституція унр, її структура та основні положення.
- •86. “Акт злуки унр та зунр”: зміст, наслідки та історичне значення.
- •87. Гетьманський переворот. Внутрішня та зовнішня політика Гетьманату.
- •88. “Українська держава” гетьмана п. Скоропадського: організація державної влади та законодавства.
- •89. Прихід до влади Директорії. Внутрішня та зовнішня політика.
- •90. Українська державність в часи Директорії унр. Організація державної влади.
- •91. Загальна характеристика законодавства Директорії унр.
- •92. Варшавський договір 1920 р.
- •93. Ризький договір 1921 р.
- •94. Поширення на Україну радянської державності.
- •95. І Всеукраїнський з’їзд Рад. Утворення та діяльність першого українського радянського уряду.
- •96. Конституція усрр 1919 р. Державний устрій усрр.
- •97. Утворення срср.
- •98. Конституція усрр 1929 р.
- •99. Судові та правоохоронні органи усрр в 20-х рр
- •100. Кодифікація українського радянського права в 20-х рр.
- •101. Формування адміністративно-територіального устрою урср (20 – 30 рр.).
- •102. Конституція урср 1937 р. Державний устрій урср.
- •103. Формування території урср (30 – 50-ті роки).
- •104. Судові, правоохорон. Та позасудові карально-репресивні органи в Україні у 30-х рр. Хх ст.
- •105. Приєднання західноукраїнських земель та Буковини до урср.
- •106. Утворення Карпатської України у 1938 – 1939 рр.
- •107. Україна в планах фашистської Німеччини. Фашистський окупаційний режим в Україні.
- •108. Оун і проголошення Української республіки 30.06.1941 р.
- •109. Перебудова держапарату та зміни в окремих галузях права срср – урср у період Другої світової війни.
- •110. Хрущовська “відлига”. Реформи м.С. Хрущова.
- •112. Конституція урср 1978 р. Розвиток українського радянського права у 70 – 80-х роках.
- •113. Політика перебудови в срср: ідеї і реальність.
- •114. Розпад срср. Біловезька угода.
- •115. “Декларація про державний суверенітет України”.
- •116. Формування зовнішньополітичного курсу незалежної України на сучасному етапі.
- •117. Військово-політична доктрина України на сучасному етапі.
- •118. Кодифікаційний процес в Україні в період формування незалежної держави.
- •119. Розвиток конституційного процесу в незалежній українській державі. Конституція України 1996 р.
- •120. Державна символіка України.
22.Устави про церковні суди як пам`ятки давньоруського права.
На розвиток права Київської Русі певний вплив справило введення християнства. З його поширенням православна церква стала використовувати різноманітні норми канонічного права, перш за все візантійського. До такого роду пам’ятків права відносяться Еклоги, Прохірон, Номоканон, Закон судний людям. Стародавньою пам’яткою руського церковного права вважаються церковні статути Володимира Святославовича і Ярослава Володимировича.
Церковні статути визначали становище християнської церкви в державі, закріплювали привілеї служителів церкви, фіксували позиції церкви як феодала щодо безпосередніх виробників, за рахунок яких вона існувала. Статути узаконювали право церкви на “десятину" - своєрідну форму податку, який повсюдну одержували церковні організації.
23.Утворення Галицько-Волинської держави. Державний устрій.
Із зовнішніх факторів, що спричинилися до занепаду Києва, слід назвати зруйнування в 1240 р. Києва татаро-монголами. Осередком політичного і державного життя України з того часу до середини XIV ст. стає земля Галицько-Волинська.
Волинська державність була старша, ніж київська, з неї почалося об’єднання українських племен. Формування Галицького князівства почалося у II пол. XI ст. Цей процес тісно пов’язаний з діяльністю онука Ярослава Мудрого, князя Ростислава Володимировича, засновника Галицької династії. Розквіт Галицького князівства припадає на період правління його сина Ярослава (1153-1187 рр.), названого в «Слові о полку Ігоревім» Осмомислом (мудрий, розумний).
В 1199 р. волинський князь Роман об’єднав Галичину з Волинню і створив Галицько-Волинське князівство. Столицею його був Галич, а з 1272 р. - Львів.
Князь Роман зробив ряд переможних походів на Литву, Польщу, Угорщину, включив у сферу своїх впливів Київ. 1205 року Роман загинув, і в галицько-волинських землях тривалий час точилася громадянська війна. Тільки його синові Данилу вдалося 1238 р. оволодіти Галичем та Києвом (1239 р.).
Держ.устрій.
Галицько-Волинська держава мала розвинену державну організацію. Тут раніше, ніж в інших руських землях, виникло двірсько-вотчинне управління. В системі цього управління провідне місце посідав дворецький, який заступав князя в управлінні, війську, суді. В його обов’язок входило також супроводжувати князя під час його поїздок за межі князівства.
В системі адміністративного управління територія князівства поділялася на воєводства і волості, які очолювали відповідно воєводи і волостелі. Воєвод і волостелів призначав князь. У межах своєї компетенції вони володіли адміністративними, військовими та судовими повноваженнями.
Містами управляли тисяцькі та посадники, яких також призначав князь. Вони стежили за збиранням з населення податків. Усі названі посадові особи мали в своєму розпорядженні допоміжний адміністративний персонал. Місцеве управління будувалося за системою «кормління». В общинах обиралися старости, які відали адміністративними та дрібними судовими справами.
Органами влади в Галицько-Волинській державі були князь, боярська Рада й віче. Верховна влада належала князю. Він приймав законодавчі акти, мав право вищого суду, здійснював центральне управління державою. Князь очолював військо, керував зовнішньополітичними відносинами, у його віданні було збирання податків, карбування монети тощо. Авторитет великих князів підтримували королівські титули, якими їх іменували папа римський та правителі європейських держав.
Боярська рада збиралася з ініціативи самого боярства, часом і за вимогою князя. Але князь не мав права скликати Боярську раду проти волі бояр. В Галицько-Волинському князівстві, як і в інших землях Русі, існувало віче. Але воно не отримало тут великого впливу на політичне життя, не мало чітко визначеної компетенції та регламенту роботи.