1. Система сил прекл. До мат. Точки є зрівноваженою, якщо під її дією точка перебуває в стані спокою або рух. Рівномірно і прямол.

2. Прискор. м. т. пропор. приклад. до неї сили і має напрям однак з нею F=ma.

3. Прискор. м. т., що виник. при одночасній дії на неї кілька сил = геом. сумі прискор., яких надають їх окремі сили.

4. Сили взаємодії двох тіл рівні за величиною і спрямовані по одній прямій в різні боки. Билет 26

25. Центр ваги симетричного тіла.

Центр ваги тіла (центр інерції, центр мас) – центр паралельних сил ваги, які діють на всі частини тіла.

Зручність введення поняття центру інерції в тому, що рівняння руху для нього в багатьох випадках можна відокремити від рівнянь руху складових системи матеріальних точок відносно цього центру.

Наприклад, центр руху замкненої системи матеріальних часток рухається у інерційній системі координат рівномірно й прямолінійно. В такому випадку зручно перейти до системи центру мас, тобто зв'язати початок системи координат з центром інерції і розглядати лише відносний рух частинок, які входять в систему.

Рух твердого тіла довільної форми можна розділити на поступальний рух центру мас та обертальний рух відносно цього центру.

39. Поняття о силах інерції. Метод кінетостатики. Принцип д’Аламбера.

Сила інерції – фіктивна сила, яку вводять для опису динаміки мех. руху в неінерційних системах відліку.

Принцип Д’Аламбера для матер. точки у кожний момент руху тіла активних сил, реакцій в’язів і сил інерції = 0 ( + + )=0

Принцип Д’Аламбера для системи – якщо в будь-який момент часу до кожної точки системи прикласти сили інерції, то отримана система сил буде знах. в рівновазі і до неї можна принімати рівняння статики.

Билет 27

26. Визн. Центра ваги плоских фігур та об’єктів.

40. Робота сталої сили на прямолінійному русі.

В изначимо роботу для випадку, коли діюча сила постійна за величиною і напрямком, а точка її докладання переміщається по прямолінійній траєкторії. Розглянемо матеріальну точку С, до якої прикладена постійна за значенням і напрямком сила F.

За деякий проміжок часу t точка С перемістилася в положення С1 по прямолінійній траєкторії на відстань s.

Робота W постійної сили F при прямолінійному русі точки її застосування дорівнює добутку модуля сили F на відстань s і на косинус кута між напрямком сили і напрямом переміщення, тобто W=F•S•cosα

Кут α між напрямком сили і напрямом руху може змінюватися в межах від 0 до 180 °. При α <90 ° робота позитивна, при α > 90 ° - від'ємна, при α = 90 ° W = 0 (робота дорівнює нулю).

Якщо cила складає з напрямком руху гострий кут, вона називається рушійною силою, її робота завжди позитивна. Якщо кут між напрямками сили і переміщення тупий, сила чинить опір руху, здійснює негативну роботу і носить назву сили опору. Прикладами сил опору можуть служити сили різання, тертя, опору повітря й інші, які завжди спрямовані в бік, протилежний руху.

Коли α = 0, тобто коли напрямок сили співпадає з напрямком швидкості, W = Fs, так як cosα = 1. Добуток F cosα є проекція сили F на напрямок руху матеріальної точки. Отже, роботу сили можна визначити як добуток переміщення s і проекції сили F на напрямок руху точки.

За одиницю роботи в Міжнародній системі одиниць (СІ) прийнятий джоуль (Дж), рівний роботі сили в один ньютон (Н) на співпадаючому з нею за напрямком руху довжиною в один метр (м):.