Питання 2. Умови спадкування за законом

При спадкуванні майна в Україні застосовуються два основ­них порядки визначення спадкоємців та розподілу спадкового майна. При спадкуванні за законом до спадкування закликають­ся ті особи, яких законодавець називає спадкоємцями. Тобто, в цьому випадку спадкове майно розподіляється між особами, які названі в числі спадкоємців у відповідних статтях ЦК Украї­ни. Такі особи називаються законними спадкоємцями, або колом спадкоємців за законом.

Спадкування за законом має місце тоді, коли воно не змінене заповітом, тобто спадкодавець у заповідальному розпорядженні не призначив спадкоємців особисто. Тобто, спадкування за зако­ном настає, коли:

а) спадкодавець не скористався наданим йому правом і не склав заповіт;

б) заповідач скасував раніше складений заповіт і не залишив нового;

в)  заповіт в судовому порядку визнаний недійсним повністю чи частково;

г)  складеним заповітом не охоплене все належне заповідачу майно;

д) спадкоємці за заповітом померли раніше спадкодавця, а ін­ших спадкоємців заповідач не підпризначив;

є) спадкоємці за заповітом усунуті від спадщини як «негідні» відповідно до ст. 1224 ЦК, не прийняли спадщину, відмовилися від неї або не виконали умов заповіту.

Кого ж саме законодавець називає в числі спадкоємців за законом? Передусім це особи, які за характером сімейно-побу­тових зв´язків були найближчими до покійного. Незважаючи на те, що спадкодавець не склав заповіту, законодавець нама­гається передбачити, кому б цей громадянин міг залишити своє майно, і цілком обґрунтовано вважає, що це повинні бути най­ближчі до померлого особи. Вирішуючи це питання, законода­вець враховує такі обставини: кровну спорідненість, шлюбні відносини, відносини усиновлення (удочеріння), перебування на утриманні.

Спадкоємці за законом призиваються до спадкування в по­рядку черги. Якщо ЦК УРСР 1963 р. було встановлено дві черги спадкоємців, то діючим законодавством коло черг збільшено до п´яти.

*потім по черговість спадкоємців 4 пит. 1 вар.*

Питання 3. Юридична доля поліпшення речей

Стаття, що коментується, конкретизує положення ч. 3 ст. 773, відповідно до якого наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця. Так само виключно за згодою наймодавця можуть бути здійснені і поліпшення речі, переданої Згода наймодавця може бути зроблена в різних формах: або шляхом включення такого положення до договору найму, або шляхом видачі наймодавцем окремого документу (листа, повідомлення тощо). Якщо сторони договору майнового найму домовляються про певну форму надання наймодавцем згоди (наприклад, узгодження кошторису вартості поліпшень), наймач вправі вимагати відшкодування вартості тільки тих поліпшень, згода на які була надана в узгодженій формі.

Юридична доля поліпшень, зроблених наймачем, залежить від двох обставин: а) чи можуть поліпшення бути відокремлені від речі без її пошкодження; б) чи була надана згода наймодавця на проведення поліпшень.

Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження (наприклад, встановлення в орендованому приміщенні зйомної апаратури), наймач має право на їх вилучення. Таке право надається наймачеві незалежно від того, чи були зроблені поліпшення за згодою наймодавця, чи без його згоди. Але в разі вилучення поліпшень, зроблених за згодою наймодавця, наймач втрачає право на відшкодування їх вартості.

Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, то незалежно від того, можна їх відокремити від орендованого майна чи ні, наймач отримує право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Вибір способу відшкодування здійснюється наймачем або за погодженням сторін.