5. Основні завдання та функції політології.

Завдання політології виражені в її функціях.

Функції політології – завдання, які вона виконує у суспільстві, до основних з них належать:

• теоретична – створення політичних теорій (концепцій, гіпотез, ідей, категорій, понять)про суттєві зв’язки та закономірності політичних явищ

• ідеологічна – обґрунтування та пропаганда політичних ідеалів, цінностей і цілей, що відповідають інтересам певних соціальних спільностей

• прогностична – передбачення, прогнозувати перспектив розвитку політичних процесів, найближчі й віддалені наслідки прийняття і виконання політичних рішень. Передбачає моделювання політичних процесів і відносин, завчасне проведення наукових експертиз найвагоміших політичних рішень на предмет реальності очікуваного від них ефекту.

• світоглядна – розкриває значення політичного в системі уявлень людини про світ, суспільство та місце людини в системі суспільних відносин

• пізнавальна – є засобом пізнання навколишньої політичної дійсності

• практична – вирішує конкретні практичні політичні завдання чи проблеми (прикладна політологія - розробляє різні політичні технології).

Політологія має і велике виховне значення. Американські вчені X. Юлоу і Д. Марг вважають, що політична наука несла і продовжує нести головне навантаження у вихованні майбутніх громадян. Коли сучасна людина не цікавиться політикою, політика цікавиться нею.

Отже, виховна функція формує світогляд особи, її політичну соціалізацію, дає знання про політичну сферу суспільного життя, політичні інститути, права, свободи та обов'язки громадянина, політичну культуру.

6. Політологія як самостійна наукова дисципліна.

Організаційне оформлення політології відбулося в країнах Заходу лише після Другої світової війни, бо ще до середини ХХ століття в гуманітарній науці розуміння політичної системи обмежувалося вченням про державу. У ті часи тільки право, насамперед державне й міжнародне, повністю домінувало в процесі вивчення політичних систем. І тільки після Другої світової війни з’явилися теоретичні праці, в яких предметом політики стало не тільки життя держав, а й діяльність політичних партій, суспільно-політичних рухів, громадських організацій та інших політичних інститутів. Саме тоді остаточно сформувалося поняття сучасної політології.

Основні причини виникнення політології:

• підвищення значення політичної сфери життя суспільства;

• наявність суспільної потреби в науковому пізнанні політики;

• розвиток демократичних процесів нового часу:

ускладнення політичних і соціальних структур;

більш широка участь населення в політиці;

зростання політичної відповідальності влади за свою країну;

• розвиток політичного знання, його диференціація на ряд спеціалізованих дисциплін;

• загальний розвиток соціальних наук та наук про людину;

• виникнення нового культурного явища: вивчення і пізнання політичних подій неполітичними засобами – в літературі та мистецтві

З розвитком наукового знання виникли нові стосунки між людиною і навколишнім світом та попит на ідеї ліберальної демократії, яка створила сприятливі умови для розвитку суспільно-політичної думки і зокрема політології як науки. Поступово політична наука стає самостійною, починає активно взаємодіяти з іншими гуманітарними науками.