2.4. Глобальна енергетично-сировинна проблема і проблема освоєння Світового океану та космічного простору

Ще одна проблема, що стала сьогодні глобальною - забезпечення людства енергетичними і сировинними ресурсами, які складають основу матеріального виробництва. Вони поділяються на відновні, тобто ті, що підлягають відтворенню природним чи штучним шляхом (гідроенергія, де-ревина, енергія Сонця і т.п.), і невідновні, кількість яких обмежена їх при-родними запасами (нафта, газ, вугілля, руди і мінерали). Підраховано, що при сучасних темпах споживання більшість невідновлюваних ресурсів ви-стачить людству лише на декілька десятків - сотень років. Тому необхідно не лише розвивати безвідходні технології, але і розумно використовувати ті ресурси, якими людство вже користується, причому значною мірою не-раціонально. В цьому контексті особливої актуальності набула енергетична проблема. Енергозабезпечення є одним з важливих передумов і факторів економічного росту взагалі і прогресу продуктивних сил, зокрема зміни етапів крупного машинного виробництва супроводжувались зміною його енергетичної бази. Розвиток продуктивних сил (спочатку парова машина, потім металургія, масова електрифікація і моторизація і нарешті хімізація економіки) вимагали все більшого обсягу енергоресурсів: зростання енергонасиченості економіки.

Важливим фактором глобалізації енергетичної проблематики ви-ступає її тісний зв'язок з іншими глобальними проблемами сучасності, зо-крема з проблемою війни і миру. З одного боку, на військові заходи витра-чається значна частина енергії, а з другого - зростаюча залежність від ім-порту енергії виступає приводом для жорсткої зовнішньої політики з опо-рою на військову могутність, що яскраво підтверджують "нафтові" відтінки деяких військових конфліктів сучасності (Перська затока, війна в Іраку).

В безпосередньому зв'язку з енергетичною знаходиться продово-льча проблема, оскільки вирішення її шляхом інтенсифікації технологічно відсталого сільського господарства в слаборозвинених країнах збільшує потребу в енергоресурсах, що пов'язане із значними витратами енергоімпортуючих держав, а отже ускладнює вирішення проблеми продовольства.

Тісний зв'язок енергетичної проблеми з економічною проявляється перш за все:

в руйнуванні плодоносного шару ґрунтів і ландшафтів;

утворенні і винесенні на поверхню значних обсягів пустої породи;

утворенні відходів;

забрудненні води і повітря твердими і газопо-дібними відходами;

вилученні значної кількості земель господарського використання для спорудження шляхів транспортування енергоресурсів;

в забрудненні Світового океану (при видобутку і транспортуванні);

шкідливих умовах праці на енергетичних виробництвах;

зростання радіаційної небезпеки в районах АЕС.

З енергетичною проблемою тісно пов'язана проблема осво-єння таких нових сфер господарської діяльності, як космос і Світовий оке-ан, які в перспективі можуть перетворитися в самостійні важливі джерела енергії.

В цьому контексті головними перспективними взаємопов'язаними напрямками наукових пошуків у сфері енергозабезпечення будуть підвищення ефективності енергоперетворюючих і енергоспоживаючих установок і розширення номенклатури джерел енергопостачання, зокрема розширення використання нових і відтворюваних джерел енергії (сонячної, вітрової, хвильової, геотермальної, енергії приливів і відливів, температу-рний градієнт Світового океану тощо) замість переважно невідтворюваних енергоносіїв.

Сучасна НТР створила передумови для комплексного вивчення і освоєння ресурсів і простору Світового океану. Проблема Світового океану набула глобального характеру в силу таких причин:

1. Різке загострення глобальної сировинної, енергетичної і продо-вольчої проблеми, сприяти вирішенню яких може використання ресурсного потенціалу Світового океану. Корисні копалини, існування яких підт-верджено наукою (нафта, газ, вугілля, мідь, нікель, олово, червоні глини з вмістом алюмінокислот і заліза); значні запаси будівельних матеріалів (зо-крема гравію і піску), а також мінералів, солі, брому, магнію, йоду сприя-ють вирішенню енергетично-сировинної проблеми. Великі запаси біомаси (тварини, риби, водорості), важливі для вирішення продовольчої проблеми. Потенціал океанських хвиль, енергія приливів і відливів, термальний коефіцієнт Світового океану і морські течії придатні для послаблення ене-ргетичної проблеми.

2. Створення потужних засобів господарювання, що обумовили не лише можливість, але і необхідність усестороннього вивчення і освоєння морських ресурсів і просторів.

3. Поява міжнародних відносин власності, виробництва і управ-ління морським господарством, удосконалення морського права.

4. Усвідомлення більшістю країн, що розвиваються, тієї ролі, яку може відіграти океан у вирішенні проблем відсталості, прискорення еко-номічного росту.

5. Перетворення в глобальну екологічної проблеми, важливим елементом якої є Світовий океан, що поглинає головну частину відходів суші.

Отже, використання ресурсного потенціалу Світового океану (біологічних ресурсів, корисних копалин, енергії та її носіїв) сприяє вирі-шенню енергетичної, сировинної і продовольчої проблем, але одночасно загострює глобальну екологічну проблему.

Початок космічної ери об'єктивно породив проблему збереження цілісності навколишнього космічного простору і захисту його від негатив-ного антропогенного впливу: скорочення числа відпрацьованих супутників, так званих "космічних відходів", викидів у Космос небезпечних "земних" відходів, що виникають при запуску прискорювачів на твердому паливі, недопущення використання Космосу у військових цілях.

Сучасна космічна діяльність включає:

- зондування, геодезичні дослідження і картографія Землі, дані яких використовуються для розвідки природних ресурсів і контролю над навколишнім середовищем, а отже сприяє вирішенню екологічної, енерге-тично-сировинної і продовольчої проблем за рахунок виявлення найбільш забруднених місць планети, встановлення районів зосередження корисних копалин і риб в океані;

- космічні системи зв'язку, що забезпечують глобальний телефон-ний, телетайпний зв'язок, ретрансляцію телевізійних та радіосигналів, функціонування глобальних комп'ютерних мереж, зокрема Інтернету, а та-кож можливість порятунку літаків, суден, що потрапляють в аварії;

- метеорологічні дослідження: спостереження за кліматом і про-гноз погоди, а також можливих кліматичних змін, дані яких використову-ють в сільському господарстві, а також для уникнення руйнівних наслідків можливих стихійних явищ природи;

- технічні, технологічні, біологічні та інші наукові експерименти, що готують грунт для ще більш інтенсивного, зокрема індустріального, використання Космосу.

Перспективним напрямком вважається перехід від виробництва інформації до матеріального виробництва в Космосі, з широким викорис-танням таких його особливих характеристик, як невагомість, вакуум, соня-чне випромінювання, мінеральні ресурси небесних тіл. Мова йде про напівпровідникові матеріали, медичні препарати, при виробництві яких необхідна невагомість і глибокий вакуум; продукцію, виробництво якої на Землі є небезпечним або наносить шкоду, яку важко усунути; енергію, особливо електричну, а також самі засоби космічного виробництва.

Таким чином, освоєння космічного простору відкриває перед людством різноманітні перспективи, як для спільного розвитку, так і для пошуку рішень інших глобальних проблем.