2.3. Ріст народонаселення і проблеми відсталості країн, що розвиваються

Катастрофічні аномалії в демографічній сфері, які проявляються у вигляді "буму" народжуваності в одних регіонах і тенденцій до депопуляції в інших, також є актуальною, а на думку деяких дослідників, найголов-нішою глобальною проблемою сучасності. Загальна чисельність населення Землі постійно зростає, причому особливої інтенсивності цей процес набув у XX столітті, коли темпи приросту населення росли: на початку нашої ери на планеті було 230 млн. чоловік, у 1850 році - 1 млрд., у 1930 році - 2 млрд., в 1961 році - 3 млрд., в 1976 році - 4 млрд., в 1987 році - 5 млрд. [24, с.402]. Зараз населення Землі перевищило 6 млрд., а щорічний приріст населення складає 80 млн. чоловік.

Враховуючи, що ресурси Землі обмежені, а в багатьох регіонах виникає перенаселення, постає запитання: "Як ставитися до зростання на-селення?".

У XVIII столітті відомий англійський священик і економіст Т. V Мальтус у своїй праці "Досвід про закон народонаселення..." (1798) зма-лював драматичну ситуацію, що пізніше дістала назву демографічної проблеми. Досліджуючи взаємовідносини між людиною і природою, він від-крив вічний закон , за яким народонаселення завжди зростає в геометричній прогресії, а виробництво продуктів харчування - в арифметичній, внаслідок чого виникає "абсолютне" перенаселення [24, с. 402].

Але не всі вчені поділяють думку Мальтуса, наводячи при цьому такі аргументи:

1. Такі високі темпи зростання населення не є нормою і вони в майбутньому можуть зменшитися.

2. Мальту с не врахував можливостей розвитку науки і матеріаль-ного виробництва, що суттєво розширює можливості вирішення продово-льчої проблеми шляхом раціонального використання ресурсів.

3. Не враховано культурно-етичний бік розвитку споживання: об-меження його до розумних потреб людини, в чому проявляється її справжня культура.

4. Далеко не всі продовольчі ресурси планети використовуються, зокрема продовольчі ресурси Світового океану; обґрунтований висновок про сучасні технічні можливості вдвічі збільшити обсяг земель, що вико-ристовуються в господарському обороті; існують резерви освоєння пустинь, гір, північної частини планети.

Однак, незважаючи на численну критику вчення Мальтуса, його не можна повністю ігнорувати. І це засвідчує така загрозлива демографічна тенденція сучасності: 9/10 приросту населення планети припадають на країни Африки, Азії і Латинської Америки. При цьому частка населення в країнах, що розвиваються, стрімко зростає: якщо в 1950 році 2/3 населення Землі проживало в слаборозвинених країнах, то в 1990 році - 3/4, у 2000 році - близько 4/5, а в середині XXI століття складе за прогнозами вчених 9/10 населення планети .

Сучасна демографічна ситуація являє собою глобальну проблему передусім тому, що через відсталість цих країн в економічній, соціальній і культурній сферах вони не спроможні забезпечити населення, що подвою-ється кожних 20-30 років, матеріальними і культурними благами, тобто та-кими необхідними в першу чергу фондами споживання, як продовольство, житло, школи, товари повсякденного попиту відповідно до обсягів прирос-ту населення. А це ще більше загострює проблему бідності, продовольства, грамотності, енергетично-сировинну проблему в країнах, що розвиваються.

В розвинених країнах демографічна проблема має свою специфіку: тут має місце скорочення приросту населення, що не забезпечує навіть простого відтворення населення, а в деяких регіонах (зокрема в Україні) відбувається скорочення його чисельності.

Статево-вікова структура населення також має свою специфіку. В країнах, що розвиваються, значно зростає частка дітей до 15 років, що по-силює економічне навантаження непрацездатного населення на працездат-не, збільшує неграмотність, безробіття через неможливість дати усім освіту і роботу. В розвинених країнах разом зі скороченням населення відбувається його старіння, що загострює проблеми соціального забезпечення.

Демографічна проблема тісно пов'язана з проблемою відсталості, оскільки швидке зростання населення в країнах, що розвиваються, для ко-трих характерний низький науково-технічний рівень виробництва, велика економічна залежність від розвинених країн, малопродуктивне сільське го-сподарство і зростання зовнішнього боргу значно загострює інші глобальні проблеми, що породжують так звані "парадокси" відсталості, суть яких ви-являється в наступному:

1. Незважаючи на те, що темпи зростання ВВП в країнах, що розвиваються, є вищими, ніж в розвинених країнах, дохід на душу населення зменшується.

2. Якщо в процентному значенні число неграмотних у світі скоро-чується, то абсолютне число неграмотних продовжує зростати. Обидва наслідки є результатом випереджаючих темпів зростання населення в країнах, що розвиваються, в порівнянні з розвиненими, і це ще більше збільшує різницю між ними по багатьох параметрах. Результат: 1 млрд. чол. в країнах, що розвиваються, не доїдає; 0,5 млрд. голодує; 30-40 млн. щороку помирає від голоду. Тут поширені небезпечні хвороби, низький рівень доходу і грамотності, велика ймовірність збройних конфліктів (95 % усіх воєн відбувається в країнах, що розвиваються) [див. 14].

З чисельністю населення і умовами його проживання, в тому числі і з станом навколишнього середовища тісно пов'язана ще одна глобальна проблема сучасності - охорона здоров'я. Існує зв'язок між багатьма хворо-бами і антропогенними змінами в навколишньому середовищі, що виявля-ється у змінах структури та характеру хвороб населення, перш за все еко-номічно розвинених країн і є наслідком впливу ще не вивчених або мало вивчених фізичних, хімічних, біологічних факторів забруднення навко-лишнього "середовища. В розвинених країнах інфекційні хвороби відсту-пили і вже не є більше основними причинами смертності, проте різко зрос-ла смертність від серцево-судинних, психічних хвороб. З'явились абсолют-но нові, так звані "хвороби цивілізації" - рак, СШД і т.п. Встановлено, що причинами зростання таких хвороб є малорухливий спосіб життя, пере-їдання, куріння, нервове перенапруження, стреси. Ці явища - результат роз-витку сучасної цивілізації.

В країнах, що розвиваються, хворих більше, ніж в розвинених країнах. У зв'язку з низьким рівнем медицини, бідністю, антисанітарією, тут вища дитяча смертність, захворюваність малярією, туберкульозом, трахомою, ймовірність виникнення епідемічних та інфекційних захворю-вань. Потужні вантажоперевезення і активна міграція людей, що набули планетарного характеру; різко збільшили швидкість розповсюдження бага-тьох інфекційних хвороб.

Однією з причин масових захворювань і різкого скорочення три-валості життя є продовольча проблема: хронічне недоїдання, вітамінної недостатності, що в масовому масштабі проявляється в слаборозвинених країнах. В результаті в світі щорічно гинуть від голоду декілька десятків мільйонів людей, причому в основному дітей.

Вищесказане зумовлює необхідність подолання відсталості країн, що розвиваються і встановлення нового міжнародного економічного по-рядку, що займає особливе місце в системі глобальних проблем сучасності. Тут коріняться потужні фактори дестабілізації всієї системи міжнародних відносин, що склалася на даний час.

Основною причиною демографічної проблеми, яка виявляється в стрімкому зростанні народонаселення, наслідком чого стало загострення інших глобальних проблем, є перехід суспільства від історичного тради-ційного типу відтворення населення, для якого завжди була характерною висока народжуваність, до сучасного типу, з характерним для нього регулюванням приросту населення. Тенденція до збереження традиційного типу відтворення населення в країнах Африки, Азії і Латинської Америки вступила в суперечність з новими умовами життя, що призвело до значного підвищення темпів зростання населення.

Таким чином, стало абсолютно очевидним, що вирішення демог-рафічної проблеми полягає в науково-обгрунтованому, розумному ре-гулюванні народонаселення. Це вимагає від суспільства гігантської органі-заційної та виховної роботи, поступової зміни стереотипів поведінки в си-стемі правових, виробничих, сімейно-шлюбних відносин.

Деякі експерти (Я. Тінберген, Г. Кант, В. Леонтьев) акцентують увагу на технологічній відсталості країн, що розвиваються, яка полягає в примітивному і малопродуктивному сільському господарстві.

Вищенаведені факти яскраво ілюструють тісну взаємозалежність між демографічною та іншими глобальними проблемами і це дає підстави деяким фахівцям визначати ріст народонаселення як головну причину за-гострення глобальних проблем сучасності.