69.Розкрийте зміст Валуєвського циркуляру (1863 року).

Валуєвський циркуляр1863 року — таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва , що забороняв публікацію укр мовою шкільних підручників та релігійних видань на тій підставі, що такої мови не існує. Трохи раніше були закриті недільні школи. Наслідком циркуляру стало те, що національний рух завмер на 10 років. Мотивом до видання циркуляру став страх царської влади, що публікації книг укр мовою стимулюють зростання сепаратистських, пропольських та антицарських настроїв.Дію Валуєвського циркуляру було закріплено і розширено шляхом видання імператором Олександром II Емського указу 1876 року, згідно з яким видання творів укр мовою заборонялося практично повністю.

70.Дайте оцінку Брестської унії 1596 року.

У жовтні 1596р. на церковному соборі католиків і православних – прибічників унії – у Бресті (Білорусії) було прийнято рішення об’єднати православну і католицьку церкви під верховенством Римського Папи. За умови Берестейської унії, православна церква зберігала східний обряд, церковнослов’янську мову, виборне право на заміщення митрополита та єпископів, юліанський календар і право одружуватися для нижчого духівництва. Одночасно визнавалася зверхність Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви та приймалася католицька догматика.

71.Складіть історичний портрет полковника Івана Богуна.

Іван Богун - один з чудових сподвижників Богдана Хмельницького в його боротьбі за звільнення України від Польщі. Богун з`являється на історичній сцені протягом 13 років (1651 - 1664). Славний воїн. Про нього збереглося більше відомостей в польських джерелах, ніж у козацьких. Сучасні польські історики дають Богуну саму втішну характеристику. Він зображається людиною видатних військових здібностей, відваги, великого і щирого патріотизму, і в той же час не заплямував себе жорстокістю, яку так часто проявляли учасники боротьби тієї і іншої сторони. Особливо славився Богун своїми "фіглями" - винахідливістю в різних хитрих прийомах і прийомах, за допомогою яких він брав вверх над ворогами в найважчих для нього обставинах. Богун був спочатку вінницьким, потім брацлавським полковником; отже, місцем його діяльності було Побужжя: тут козацтво було особливо сильно розвинено, і відбувалися найбільш запеклі зіткнення населення з поляками. Коли в 1651 р. на Побужжі несподівано з`явився з військом гетьман Конецпольський і підступив до Вінниці, сили козаків, не підготовлених до нападу, були нікчемні, і їх врятувала тільки винахідливість Богуна. Спочатку він заманив польське військо на лід, в якому були приховані під соломою ополонки, і тим завдав ворогам чутливого збитку, а потім помилковою тривогою остаточно обернув їх у втечу. У 1653 р. він врятував край такою ж хитрістю від великих сил Стефана Чарнецького (битва при Монастирищі). Любов і довіра, які вселяв до себе Богун, ясно виразилися під Берестечком: військо вибрало його наказним гетьманом, коли Хмельницький був захоплений татарами; тут Богун також врятував козацтво своєю винахідливістю. Як Богун втілював собою тип козацького вождя, так його воїни-"богунівці" вважалися справжніми представниками козацтва. Патріотизм. Коли становище Хмельницького після битви під Берестечком похитнулось, Богун енергійно підтримував гетьмана, як полковник Паволоцький, оскільки Побужжя після Білоцерковського договору вважалося вже польською територією. Але він виступив як супротивник союзу України з Москвою - так само як і з Польщею, леліючи мрію про Україну самостійну і незалежну. Після смерті Хмельницького він переконався в нездійсненності цієї мрії і прийняв Гадяцький договір 1658 р., який забезпечував батьківщині найбільше прав, - отже, став прихильником гетьмана Виговського і союзу з Польщею. Але Гадяцький договір не міг бути здійснений, і Богун за якісь дії проти Польщі, що не з`ясовуються джерелами, потрапив в ув`язнення в Марієнбургську фортецю, звідки був випущений Яном-Казимиром на прохання правобережного гетьмана Тетері. Потім Богун брав участь в поході польського війська на Лівобережжі як наказний гетьман при Тетері. Його ім`я сприяло успіху польського війська; козаки охоче переходили до Богуна. Але сам Богун, очевидно, був незадоволений своїм становищем. Після невдалої облоги Глухова виявилося, що Богун знаходився в таємних стосунках з Брюховецьким і попереджав його про дії польського війська. Богун був страчений поляками.